Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №160/30769/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30769/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року (суддя Рищенко А.Ю.) в справі №160/30769/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:

визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 23 грудня 2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 23 грудня 2022 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №280/11477/21;

зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 23 грудня 2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 23 грудня 2022 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №280/11477/21.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 23.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 23.12.2022 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі №280/11477/21.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 23.12.2022 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року виплаченої 23.12.2022 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі №280/11477/21.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року в адміністративній справі № 160/30769/24 скасовано.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 Дяченка Олексія Володимировича задоволено частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі №160/30769/24 скасовано.

Справу № 160/30769/24 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позовна заява подана поза межами строку, визначеного законом.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу від 27.03.2020 року №63 позивача з 26.03.2020 року звільнено з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

В період служби позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі №280/11477/21 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача: - індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 - індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.03.2020 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплату з урахуванням вже виплачених сум індексації.

23.12.2022 на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року у справі №280/11477/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року у загальній сумі 84576,52 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів.

13.09.2024 з метою виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивачем направлено відповідачу заяву.

У відповідь на заяву відповідачем надано лист від 25.09.2024 №2/21/12-1052, яким відмовлено позивачу у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Оскільки передбачена законодавством сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки не виплачена, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року? в справі № 280/11477/21?визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.03.2020 включно.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.03.2020 з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та виплату з урахуванням вже виплачених сум індексації. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 280/11477/21 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січня 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №280/11477/21?залишено без змін.

На виконання судового рішення у справі № 280/11477/21 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України 23 грудня 2022 року виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 84576,52 грн.

Позивач 13 вересня 2024 року звернувся до відповідача з заявою, в якій, зокрема, просив нарахувати й виплатити на його користь компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати коштів на виконання рішення суду у справі № 280/11477/21.

Відповідачем не проведена виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 15 листопада 2024 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року після направлення Верховним Судом справи для продовження апеляційного розгляду запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у справі №160/30769/24 з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням підверджуючих доказів, за наявності.

Ухвала доставлена до електронного кабінету адвоката Дяченко О.В.

Ухвалою від 17 червня 2026 року повторно запропоновано ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою у справі №160/30769/24 з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням підтверджуючих доказів, за наявності.

Ухвала доставлена до електронного кабінету Шаповалова О.І. 18 червня 2026 року.

На час вирішення справи позивачем та його представником не подано заяви про поновлення строку звернення до суду

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з`ясування причин пропуску цього строку.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), статтею 2 якого установлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Питання застосування положень закону щодо звернення до суду з позовом в подібних категоріях справ досліджувалось Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 560/8194/20, в якій Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20 відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювала такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.

У спірному випадку позивач дізнався про порушення свого права наступного дня після здійснення остаточної виплати заборгованості 23 грудня 2022 року, без виплати компенсації втрати частини доходів.

З цим позовом, як вказано вище, позивач звернувся до суду 15 листопада 2024 року.

Застосовуючи наведений правовий висновок до обставин цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд доходить до висновку, що оскільки позивач дізнався про порушення свого права наступного дня після здійснення остаточної виплати заборгованості (23 грудня 2022 року), тому саме з цього дня у позивача виникло право на звернення до суду з цим позовом?протягом шести місяців.

Звертаючись до суду з позовом 15 листопада 2024 року, позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання ухвал від 13 травня 2026 року та 17 червня 2026 року позивачем не подано заяв про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не подано інших заяв по суті справи із наведенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та зазначенням клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії`зазначено, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення від 19 червня 2001 року «Круз проти Польщі» зазначено, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 пропустив установлений законом строк звернення до суду з цим позовом, поважних причин пропуску цього строку не навів, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Абзацом 1 частини першої статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд скасовує рішення суду першої інстанції та залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122-123, 240, 319 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року в справі №160/30769/24 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року в справі №160/30769/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 01 липня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов