Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №280/721/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/721/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року (суддя О.О. Прасов) у справі № 280/721/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2025 – про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати до страхового стажу позивача період навчання у Запорізькому державному технічному університеті – з 01.09.1993 по 30.06.1998; зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) періоди роботи: з 07.08.1998 по 04.10.1999; з 11.10.1999 по 15.04.2008; з 23.04.2008 по 12.10.2016; призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, згідно із заявою про призначення пенсії від 18.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2025 за №084050022793 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до стажу роботи/страхового стажу період навчання з 01.09.1993 по 30.06.1998 та до пільгового стажу роботи/страхового стажу періоди роботи з 11.10.1999 по 15.04.2008, з 23.04.2008 по 12.10.2016;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 (Справа №1-5/2018(746/15)), згідно із заявою про призначення пенсії від 18.11.2024.

В іншій частині позовної заяви – відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що неналежне оформлення трудової книжки та інших документів роботодавцем, навчальним закладом та іншими уповноваженими на те особами не може бути підставою для позбавлення працівника його права на пенсію та для не врахування стажу роботи/страхового стажу працівника для обчислення пенсії.

Відтак, суд першої інстанції вказав, що до стажу роботи/страхового стажу позивача має бути зарахований період навчання з 01.09.1993 по 30.06.1998 (04 роки 10 місяців 00 днів).

Суд першої інстанції дослідив, що про проведення атестації робочих місць, на яких працював позивач, у періоди з 11.10.1999 по 15.04.2008 та з 23.04.2008 по 12.10.2016 зазначено у Трудовій книжці НОМЕР_1 та у Довідці від 21.12.2023 за №125-470 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що періоди роботи позивача з 11.10.1999 по 15.04.2008, з 23.04.2008 по 12.10.2016 (16 років 11 місяців 25 днів) мають бути зараховані до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Суд першої інстанції зауважив, що стаж роботи/страховий стаж позивача складає 27 років 09 місяців 21 день (27 років 09 місяців 21 день = 22 роки 11 місяців 21 день + 04 роки 10 місяців 00 днів), а пільговий стаж роботи/страховий стаж позивача складає 16 років 11 місяців 25 днів.

Суд першої інстанції вважав, що у відповідача були у наявності всі необхідні документи для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача від 16.10.2025 за №084050022793 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірним рішенням від 16.10.2025 року позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу на дату звернення до пенсійного органу – 18.11.2024 року. Вважає, що згідно наданих позивачем документів його страховий стаж становить 22 роки 11 місяців 21 день, пільговий стаж – 0 років 0 місяців 0 днів. Наполягає, що позивачу правомірно не зарахованого до пільгового стажу період роботи з 23.04.2008 по 12.10.2006 відповідно до довідки від 20.11.2023 №772, адже довідка не відповідає формі додатку №5 Порядку №637. Звертає увагу, що позивачу правомірно не зараховано навчання за дипломом № НОМЕР_2 від 30.06.1998, адже неможливо встановити початок та кінець навчання.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що за результатами розгляду заяви позивача від 18.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято Рішення від 16.10.2025 за №084050022793 про відмову в призначенні пенсії, в якому зазначено наступне: «На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року по справі №280/273/25 за позовом ОСОБА_1 , щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, повідомляємо наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року по справі №280/273/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.11.2024 про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за принципом екстериторіальності у відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 рішення суду залишено без змін. Пенсійну справу переглянуто та рішення суду виконано в повному обсязі в межах покладених зобов`язань. ВИРІШЕНО: за результатами розгляду документів прийнято рішення про відмову в призначені пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу на дату звернення (18.11.2024) та наданням неповного пакету документів. Додатково повідомляємо про результати розгляду документів: 1) страховий стаж становить 22 роки 11 місяців 21 днів; 2) пільговий стаж складає 0 років 0 місяців 0 днів; 3) не враховано до пільгового стажу період роботи з 23.04.2008 по 12.10.2016 згідно пільгової довідки від №772 від 20.11.2023, оскільки довідка не відповідає формі додатку №5 пункту 20 Порядку №637, а саме: не містить підпису керівника підприємства. Документ про надання права підпису інший посадовій особі відсутній. До справи не долучено накази про результати атестації робочих міст; 4) не враховано навчання за дипломом № 10587889 від 30.06.1998, оскільки неможливо встановити початок та кінець навчання.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з пунктом “а” статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року, текст Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п. 1 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вказана норма застосовується з 01.10.2017 року.

З 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “а” статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 року та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.

Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З вищевикладеного слідує, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт “а” статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 року в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.

У межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону, а саме положенням пункту “а” статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20. В даному судовому рішенні Суд вказав на наявність колізії між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Суд зазначав, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України”). У цьому випадку, за висновками Суду, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми п. «а» ст.13 Закону № 1788-XII.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, відомостями трудової книжки НОМЕР_1 та довідки від 21.12.2023 за №125-470 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», підтверджується виконання позивачем у періодах з 11.10.1999 по 15.04.2008 та з 23.04.2008 по 12.10.2016 роботи, що передбачена Списком № 1.

Приписи ч. 3 статті 44 Закону №1058-IV наділяють органи Пенсійного фонду правом вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пенсійним орган не доведено в установленому порядку вчинення перевірки відомостей трудової книжки позивача та довідки №125-470 щодо періодів з 11.10.1999 по 15.04.2008 та з 23.04.2008 по 12.10.2016, у разі наявності сумнівів в їх достовірності та повноти.

За цих обставин, є правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періодів з 11.10.1999 по 15.04.2008 та з 23.04.2008 по 12.10.2016.

Відповідно до приписів ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Колегія суддів з`ясувала, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить відомості про навчання позивача з 01.09.1993 по 30.06.1998.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періоду з 01.09.1993 по 30.06.1998.

За цих обставин, колегія суддів зазначає, що пенсійний орган не здійснив належний розрахунок страхового та пільгового стажу позивача, а отже спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2025 за №084050022793 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 280/721/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 01.07.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров