Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №280/1039/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1039/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року (суддя Сіпака А.В.) у справі №280/1039/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.06.2025 по 07.11.2025 та належних у вказаний період виплат, у тому числі одноразової грошової допомоги згідно з ПКМУ №460 та компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 18.06.2025 по 07.11.2025 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, у тому числі одноразової грошової допомоги згідно з ПКМУ №460 та компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та невидачі довідки про вартість речового майна;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, за час проходження військової служби за період з 24.02.2022 по 07.11.2025;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за час проходження військової служби з 24.02.2022 по 07.11.2025 відповідно до “Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і

Управління держаної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідач не провів розрахунків із позивачем щодо виплати компенсації за неотримане речове майно та не видав довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 07.11.2025 та належних у вказаний період виплат, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні основної щорічної і додаткової відпусток, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 07.11.2025, а також всіх належних у вказаний період виплат, у тому числі одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні основної щорічної і додаткової відпусток, розмір яких визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням раніше виплачених сум.

В частині заявлених вимог щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно – в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог, мотивовано тим, що у заявленому позивачем обсязі позовних вимог відповідач не є суб`єктом, на якого може бути покладено обов`язок щодо видачі довідки та нарахування компенсації за весь зазначений період, оскільки значна його частина стосується проходження служби позивачем поза межами військової частини НОМЕР_1 . Такий висновок суд обгрунтував тим, що позивачем заявлено вимоги за період з 24.02.2022 по 07.11.2025, тоді як матеріалами справи підтверджено проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 лише з 02.06.2025 по 07.11.2025.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував того, що позивач звільнився з військової служби саме з військової частини НОМЕР_1 , на яку, як останнє місце служби, в силу положень Порядку №178, і покладено обов`язок по виплаті компенсації за неотримане речове майно за час проходження військової служби. При цьому, позивач має право на таку компенсацію не лише за період проходження служби у відповідача, а за увесь період військової служби.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.06.2025 №162 капітана ОСОБА_1 з 02.06.2025 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення, та вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою. У наказі також зазначено розміри посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби та відомості щодо використання відпусток.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2025 №332 позивача виключено зі списків особового складу частини у зв`язку зі звільненням зі служби.

Позивач, вважаючи, зокрема, протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати компенсацію за неотримане речове майно, звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено в частині незадоволених позовних вимог, у зв`язку з чим чином апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, в частині незадоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 16 березня 2016 року № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п.3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.

За правилами п.4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку № 178).

Наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Отже, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, мають право за бажанням отримати або речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього.

Виходячи із змісту Порядку № 178, право військовослужбовця на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, у разі звільнення з військової служби може бути реалізоване шляхом подання відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби не тільки при звільненні з військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу), а і після його звільнення з військової служби.

Колегія суддів встановила, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача з відповідною заявою (рапортом) до відповідача щодо отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.

Апеляційний суд враховує, що наявний в матеріалах справи адвокатський запит в якому, зокрема, наявне прохання про надання довідки про вартість неотриманого речового майна, не є доказом виконання позивачем положень Порядку № 178 щодо звернення з заявою (рапортом) про отримання грошової компенсації за речове майно.

Відтак, оскільки матеріалами справи не підтверджено виконання позивачем положень Порядку № 178 щодо звернення з заявою (рапортом) про отримання грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачами не допущено протиправну бездіяльність стосовно виплати позивачу грошової компенсації за речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в цій частині заявлених вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає неправильним висновок суду першої інстанції щодо належного відповідача у справі, оскільки позивач звільнився з військової служби саме під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а отже остання і є відповідальною особою за здійснення усіх розрахунків з позивачем при звільненні.

Вказані обставини є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, в частині незадоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/1039/26, в частині вирішених вимог про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №280/1039/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 01.07.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров