Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №160/25666/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25666/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 в адміністративній справі №160/25666/25 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління ДКС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення страхових коштів Пенсійного фонду України від 30.07.2025 року №0400-010902-7/127049.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач стверджує, що своєчасно здійснив переказ відповідних коштів, чим повністю виконав покладені на нього зобов`язання, в той час як відповідач безпідставно виходить з дати надходження йому коштів, а не дати їх сплати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами планової документальної перевірки щодо правильності використання страхувальником страхових коштів Фонду (акт № 0400-011002-3/71 від 27.06.2025) встановлено порушення: частини першої статті 24, 25, 33; частини другої статі 15, 22 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-IV “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, в редакції, що діяв на момент настання страхових випадків (далі – Закон № 1105), пункту 3, 32 “Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 в редакції, що діяла на момент настання страхових випадків (далі - Порядок № 1266). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено Рішення про повернення страхових коштів Пенсійного фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Пенсійного фонду України від 03.07.2025 № 0400-010902-7/127049 (далі - Рішення від 03.07.2025 №0400-010902-7/127049) на загальну суму 18 429,27 грн.

Відповідно до банківської виписки 21.07.2025 на розрахунковий рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли кошти по Рішенню від 03.07.2025 №0400-010902-7/127049 на загальну суму 18 429,27 грн, із затримкою 2 дні.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням та керуючись абзацами другим і третім частини шостої статті 8 Закон № 1105, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено Рішення від 30.07.2025 № 0400-010902- 7/144361, в таких розмірах: 1228,62 грн — штраф у розмірі 10%; 36,86 грн - пеня у розмірі 0,1%, на загальну суму 1 265,48 грн.

Рішення від 03.07.2025 № 0400-010902-7/127049 отримане Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 04.07.2025, кошти за цим Рішенням від 03.07.2025 № 0400-010902-7/127049 підлягали сплаті (поверненню) до 18.07.2025 включно (протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання рішення). Однак кошти були зараховані на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 21.07.2025.

Оскільки абзацом другим частини шостої статті 8 Законом № 1105 не передбачено звільнення від відповідальності страхувальників за несвоєчасне повернення страхових коштів та несвоєчасну сплату штрафу за порушення порядку використання страхових коштів (в тому числі у випадку, якщо страхувальник є бюджетною установою), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правомірно прийнято Рішення від 30.07.2025 № 0400-010902-7/144361.

24 грудня 2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де вказано, що рішення від 03.07.2025р.№ 0400-010902-7/127049 надійшло на електронну адресу Територіального управління ДСА України в Дніпропетровській області 04.07.2025р. вх.8248/25, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

Таким чином, останній термін для перерахунку коштів відповідно Рішення становить 18 липня 2025 року (п`ятниця).

Водночас, після повернення застрахованими особами зайво виплачених сум, на виконання Рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-010902-7/127049 від 03.07.2025р., територіальним управлінням до Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області через систему дистанційного обслуговування “Клієнт Казначейства-Казначейство”, 17 липня 2025 року о 9.35 год. подано платіжні інструкції на перерахування суми неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 12286,18 грн. про що свідчить реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників бюджетних коштів від 17.07.2025 №493 і зареєстровано та взято на облік 17.07.2025 о 09:45:16 год.; та штрафу на суму 6143,09 грн. про що свідчить історія зміни статусів документу № 436421971 і отримано Казначейством о 9.36:00 год.

На підставі поданих 17.07.2025р. територіальним управлінням платіжних інструкцій про перерахування неправомірно витрачених страхових коштів та фінансових санкцій(штрафу), Державною казначейською службою України у Дніпропетровській області проведені оплати 21.07.2025р., про що повідомлено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Таким чином, зі свого боку, територіальним управлінням в строки визначені Рішенням №0400-010902-7/127049 від 03.07.2025, чинним законодавством України, передані та зареєстровані казначейською службою фінансові документи для перерахування сум неправомірно витрачених страхових коштів, а також штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

03 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про повернення страхових коштів Пенсійного Фонду України та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Пенсійного фонду України №0400-010902-7/127049 на суму:

1) 12286,18 грн сума неправомірно витрачених страхових коштів;

2) 6143,09 грн штраф у розмірі 50%;

Всього: 18429,27 грн.

Платіжною інструкцією від 17.07.2025 року №4504 позивач переказав відповідачу 12286,18 як «повернення неправомірно витрачених страхових коштів зг. рішення ПФУ ГУ ПФУ в Дніпроп. обл. №0400-010902-7/127049».

Дата отримання: 17.07.2025 року о 09:36:00 грн. Оплачено 21.07.2025 року о 15:51:20 год.

Платіжною інструкцією від 17.07.2025 року №4505 сплачено 6143,09 грн штрафних санкцій.

Дата отримання: 17.07.2025 року о 09:36:00 грн. Оплачено 21.07.2025 року о 15:44:21 год.

Листом від 21.07.2025 року №3476/25 позивач повідомив відповідача про те, що 17.07.2025 року зробив вищевказаний платіж.

Листом від 24.07.2025 року №3506/25 позивач повідомив відповідача про перерахування відповідних коштів.

30 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів пенсійного фонду України №0400-010902-7/144361. Цим рішенням до позивача застосовано фінансові санкції:

1) 1228,62 грн штраф у розмірі 10%;

2) 36,86 грн пеня у розмірі 0,1%;

Всього: 1265,48 грн.

Це рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням відповідача від 02.09.2025 року №0400-010902-7/165721 скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача про застосування фінансових санкцій протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV), відповідно до частин першої та другої статті 4 якого уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1105-XIV основними завданнями уповноваженого органу управління та його територіальних органів є: здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (п. 2); проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 4); здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів (п. 5).

Частиною другою статті 5 Закону №1105-XIV встановлено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами в межах коштів соціального страхування, затверджених Кабінетом Міністрів України, управління майном (п. 1); проводять розслідування страхових випадків, перевірку обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2); забезпечують функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального страхування (п. 4); здійснюють контроль за використанням страхових коштів, перевірку правильності їх використання страхувальниками із застосуванням ризик-орієнтованих підходів, контроль за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують у встановленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи (п. 6).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1105-XIV уповноважений орган управління та його територіальні органи мають право: перевіряти обґрунтованість видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів (п. 2); одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів (п. 3); перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів (п. 4); отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки (п. 5); накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону (п. 6); вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування (п. 7)

Пунктами 1-4 частини другої статті 6 Закону №1105-XIV передбачено, що уповноважений орган управління та його територіальні органи зобов`язані: 1) забезпечувати фінансування та здійснення страхових виплат, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; 3) вживати заходів для раціонального використання страхових коштів; 4) контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування;

Відповідно до частини другої статті 8 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний: здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом (п. 1); під час перевірки правильності використання страхових коштів та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам уповноваженого органу управління необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки (п. 3); допускати посадових осіб уповноваженого органу управління для здійснення перевірок правильності використання страхових коштів, контролю за веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб (п. 6); повернути уповноваженому органу управління суму здійснених страхових виплат та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків (п. 9).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №1105-XIV достовірність зазначених у документах відомостей перевіряється уповноваженим органом управління. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем страхових коштів з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

За приписами частини п`ятої статті 8 Закону №1105-XIV роботодавець несе відповідальність за: 1) порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення; 2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; 3) подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів; 4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої та восьмої статті 8 Закону №1105-XIV у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені уповноваженого органу управління мають керівники територіальних органів уповноваженого органу управління та їх заступники.

Згідно зі статтею 12 Закону №1105-XIV право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною.

Згідно з пунктом частини першої статті 15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві

За положеннями частини другої статті 15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 частини першої статті 16 Закону №1105-XIV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням.

Крім того, частиною 2 статті 16 унормовано, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 22 Закону №1105-XIV страхова виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1105-XIV фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, поданої в електронній або паперовій формі.

Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №12 (далі Порядок №12) визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"

Відповідно до п. 12 Порядку №12 якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на проведення виплат за рахунок коштів Фонду, невикористані страхові кошти протягом трьох робочих днів повертаються страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надсилається пояснення причин повернення коштів.

Відповідно до п. 13 Порядку №12 у разі виявлення страхувальником помилок при нарахуванні виплат за минулі періоди (за межами діючого бюджетного року) надлишково нараховані та виплачені кошти повертаються страхувальником до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення та одночасно надсилається обґрунтоване письмове пояснення щодо причин повернення страхових коштів.

Матеріалами справи підвтерджено, що кошти, які позивач повернув надійшли на рахунок відповідача 21.07.2025 року.

Водночас, платіжна інструкція складена 17.07.2025 року о 09:36:00. Усі цифрові підписи накладені раніше 10:00 год. В свою чергу позначка «оплачено» проставлена 21.07.2025 року о 15:44:21 год. та 15:51:20 год.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області підтвердило, що позивач використовував систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства Казначейство», ця ж обставина вбачається і з копій платіжний інструкцій (відповідні відомості наявні в позначках про оплату).

Суд визнає перебування спірних правовідносин в площині нормативно-правового регулювання Порядку №309.

Відповідно до п. 2.3., 3.4., 3.5. Порядку №309 відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі "Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)" Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов`язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань.

Підтвердженням для розпорядника бюджетних коштів успішної передачі його електронних документів до системи Казначейства є відповідне сповіщення системи Казначейства.

Датою та часом отримання документів в електронній формі органом Казначейства є дата та час, зафіксовані в повідомленні системи Казначейства про отримання цих документів.

Як на електронних копіях платіжних документів (наданих позивачем), так і на паперових копіях цього ж документу (наданих органом казначейського обслуговування) дата отримання вказана як 17.07.2025 року. При цьому вказано час: 09:36:00.

Отже, вплив позивача на спірні правовідносини закінчився з передачею платіжного документу органу казначейського обслуговування, після чого вже від останнього залежали обставини опрацювання платіжного документу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 в адміністративній справі №160/25666/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 в адміністративній справі №160/25666/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко