Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №160/313/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/313/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 в адміністративній справі №160/313/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені в листі від 23.08.2024 за № 47430-32987/М-01/8-0400/24, які полягають у неналежному переводі ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 06.07.2023, відмовивши взяти середньомісячний заробіток для обчислення моєї пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки та відмовивши в перерахунку пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату № 2539/99-10-04 від 30.06.2015, № 283 від 17.07.2015, №3146/99-10-04 від 18.08.2015, № 720 від 19.10.2020 за період з 1 січня 2000 по 30 вересня 2020 року, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснивши з 06.07.2023 її перерахунок, взявши середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки з урахуванням довідок про заробітну плату № 2539/99-10-04 від 30.06.2015, № 283 від 17.07.2015, № 3146/99-10-04 від 18.08.2015, № 720 від 19.10.2020 за період з 1 січня 2000 по 30 вересня 2020 року, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс» з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача у здійсненні з 06.07.2023 перерахунку розміру пенсії позивача з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки з урахуванням довідок про заробітну плату № 2539/99-10-04 від 30.06.2015, № 283 від 17.07.2015, № 3146/99-10-04 від 18.08.2015, № 720 від 19.10.2020 за період з 1 січня 2000 по 30 вересня 2020 року, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс». Позивач не погоджується з тим, що при розрахунку розміру його пенсії відповідачем не було враховано довідки про розмір його заробітної плати за період з 01.01.2000 по 30.09.2020, а також відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи в рф від 07.12.2021. Також позивач не погоджується з тим, що для обчислення його пенсії взято середньомісячний заробіток за 2018-2020 роки, а не за 2020-2022 роки. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах з 06.07.2023 з урахуванням довідок про заробітну плату № 2539/99-10-04 від 30.06.2015, № 283 від 17.07.2015, №3146/99-10-04 від 18.08.2015, № 720 від 19.10.2020 за період з 1 січня 2000 по 30 вересня 2020 року, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 06.07.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах з урахуванням довідок про заробітну плату № 2539/99-10-04 від 30.06.2015, №283 від 17.07.2015, № 3146/99-10-04 від 18.08.2015, №720 від 19.10.2020 за період з 1 січня 2000 по 30 вересня 2020 року, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс», з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмоивити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058). Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону № 1058. При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.». Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою ст. 40 Закону № 1058. З огляду на зазначене, врахувати до заробітної плати для обчислення пенсії заробітну плату за періоди роботи з 17.11.1998 по 30.09.2020 немає підстав, у зв`язку з припиненням з 01.01.2023 росією участі в угоді про гарантії прав громадян держав- учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. За таких обставин, вбачається відсутність з боку територіальних органів Пенсійного фонду України порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться призначення/поновлення пенсії осіб, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Закону, означатиме спонукання до виходу за межі своїх повноважень.

Позивач правом на подання відзив не скористався.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З 04.10.2021 позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2024 у справі №160/1883/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12.07.2023 №046050010956 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи: з 01.09.1983 по 29.10.1986 на посаді тракториста у радгоспі імені Шевченка; з 01.11.1986 по 21.10.1988 служба в армії; з 01.09.1989 по 25.04.1994 на посаді водія тролейбуса в Об`єднанні «Криворіжелектротранс»; з 13.05.1994 по 09.11.1998 на посаді водія тролейбуса в Державному-комунальному трамвайно-тролейбусному підприємстві «Криворіжелектротранс»; з 17.11.1998 по 30.09.2020 на посаді водія міського пасажирського транспорту (тролейбуса) у ГУП «Мосгортранс» (Москва). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах від 06.07.2023 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Листом від 11.06.2024 №1400-0307-8/50293 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №160/1883/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області в добровільному порядку в межах покладених судом зобов`язань, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» здійснено переведення на пенсію за віком на пільгових умовах з 06.07.2023.виконано рішення

Листом від 02.07.2024 №10483-9411/М-02/8-1400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, з-поміж іншого, повідомило позивача про те, що заробітна плата за період роботи в росії для розрахунку пенсійної виплати не враховувалась, оскільки рішенням суду таких зобов`язань не покладалось.

24.07.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку його пенсії з урахуванням довідок про розмір заробітної плати за період з 01.01.2000 по 30.09.2020, виданих філіями тролейбусного парку державного унітарного підприємства міста Москви «Мосміськтранс», а також з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 23.08.2024 № 47430-32987/М-01/8-0400/24 повідомило позивача про таке.

З 04.10.2021 позивач отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 по справі №160/1883/24, з 06.07.2023 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача, зарахований по 30.09.2020, складає 36 років 5 місяців 28 днів, у тому числі період роботи з 17.11.1998 по 30.09.2020 у ГУП «Мосгортранс» (м. Москва).

З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (для України зазначена Угода припинила свою дію 19.06.2023).

До прийняття відповідного нормативно - правового акту Пенсійним фондом України узгоджено з Міністерством соціальної політики України порядок дій, який застосовується, зокрема, при призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації.

Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058, при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058.

З огляду на зазначене, врахувати до заробітної плати для обчислення пенсії заробітну плату за період роботи з 17.11.1998 по 30.09.2020 немає підстав.

Заробітну плату розраховано за період роботи з 01.12.1993 по 30.11.1998 та з 01.07.2000 по 30.09.2020 (враховано нулем).

Позивач не погоджується з тим, що при розрахунку розміру його пенсії за віком відповідачем не було враховано довідки про розмір його заробітної плати за період з 01.01.2000 по 30.09.2020, а також відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи в рф від 07.12.2021. Також позивач не погоджується з тим, що для обчислення його пенсії взято середньомісячний заробіток за 2018-2020 роки, який застосовувався під час призначення пенсії по інвалідності, а не за 2020-2022 роки, які передують року звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (ч.1 ст.26).

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років (ч.2 ст.26).

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно частин 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 4 Закону №1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Із урахуванням того, що спірний період роботи здобутий позивачем на території Російської Федерації, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, яка підписана, зокрема, Урядами Російської Федерації та України.

Відповідно до статті 1 Угоди ця Угода регулює основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.

Статтею 4 вказаної Угоди передбачено, зокрема, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.

За змістом статті 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.

Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла на момент здобуття позивачем спірного періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено наступне.

Пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1).

Статтею 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу .

Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами .

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11).

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13).

Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

З огляду на зміст наведених вище положень нормативно-правових актів, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Спір між сторонами виник щодо відмови пенсійного органу у призначенні пенсії позивачу з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення».

Однак, оскільки вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року, натомість у період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

При цьому, за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату.

Також, що в силу пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, припинення участі в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про заробітну плату, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 в адміністративній справі №160/313/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 в адміністративній справі №160/313/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко