Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №160/10963/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10963/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 в адміністративній справі №160/10963/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний Суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі позивач, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ») до Одеської митниці (далі відповідач, митниця), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000630/2 від 30.11.2024 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001251.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою митного оформлення товарів подано до митного органу митну декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Під час декларування товарів позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі МК України). Вказує, що в оскаржуваному рішенні митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товарів наявні у позивача та надані під час митного оформлення товарів. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувані ним рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів, водночас, декларантом не подано всіх додаткових документів, які витребувані контролюючим органом згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ, позивач, декларант) зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 30487219, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи; основний вид діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

08.11.2019 між компанією Yiwu Menglong Import and Export Co., Ltd, Китай (продавець) та ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) укладено контракт №3368-YM/CN на поставку продукції (далі Контракт), згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

За змістом п. 1.2 Контракту товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 Контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома Сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома Сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох Сторін.

Загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами

Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (надалі «Правила «Інкотермс» 2010 р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Згідно з п. 3.1 Контракту, якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавця у наступному порядку: 100% відсотків від суми, зазначеної в Специфікації, Покупець сплачує протягом 20 (двадцяти) днів після отримання копій документів, зазначених в п.4.2, якщо інше не вказано в специфікаціях.

Товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах FOB-NINGBO, КНР, згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р. (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання специфікації до контракту. Продавець зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату відвантаження товару не менше, ніж за 10 (десять) календарних днів до дати цього відвантаження (п. 4.1 Контракту).

Продавець зобов`язаний передати разом з товаром (або одночасно з відвантаженням товару надіслати покупцю або за допомогою служби кур`єрської доставки) оригінали наступних документів: рахунок-фактура (інвойс); міжнародна автомобільна накладна CMR (при перевезенні товару автомобільним транспортом), коносамент (при перевезенні товару морським транспортом); сертифікат походження товару (якщо товар походить з Європейського Союзу сертифікат з перевезення товару EUR.1); пакувальний лист; документи, які підтверджують якість та безпеку товару згідно із вимогами законодавства України, що діють для даного виду товару (сертифікат якості, декларація виробника товару, санітарний сертифікат, а за необхідності також й інші документи); засвідчена продавцем копія митної декларації країни відправника товару (п. 4.2 Контракту).

Відповідно до п. 10.1 Контракту останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 3 років. Якщо хоча б однією із Сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим контрактом, строк дії цього контракту продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

19.07.2024 між компанією Yiwu Menglong Import and Export Co., Ltd (продавець) та ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (покупець) укладено Специфікацію №329 до Контракту №3368-YM/CN від 08.11.2019, згідно з якою обумовлено поставку товарів на загальну суму 105564,56 дол. США.

Сторонами контракту у Специфікації №329 від 19.07.2024 також погоджено умови поставки FOB NINGBO; умови оплати: оплата протягом 30 днів від дати завантаження на судно.

19.07.2024 відповідно до контракту №3368-YM/CN від 08.11.2019 та Специфікації №329 від 19.07.2024 продавцем було виставлено інвойс №YM2024047 на поставку товару на загальну суму 105564,56 дол. США у контейнері №CAAU5939135, пломба №CN7648300.

30.11.2024 ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» подано до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2024/040669 з метою митного оформлення товарів.

У графі 22 митної декларації №UA500500/2024/040669 від 30.11.2024 заявлена митна вартість товару визначена за ціною контракту у сумі 105564,56 дол. США, умови поставки FOB CN Ningbo.

За митною декларацією №UA500500/2024/040669 від 30.11.2024 товар імпортований ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» від відправника/експортера компанії Yiwu menglong import and export Co., Ltd, Китай, на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувальний лист б/н від 19.07.2024, рахунок-фактура (інвойс) №YM2024047 від 19.07.2024, коносамент №ZJSM24070769 від 19.07.2024; автотранспортна накладна №9135 від 26.11.2024, декларація про походження товару №YM2024047 від 19.07.2024, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту), про транспортно-експедиційні послуги №СФ-41489 від 29.11.2024, №СФ-41490 від 29.11.2024, №СФ-41491 від 29.11.2024, №СФ-41492 від 29.11.2014, документ, що підтверджує вартість страхування №20449 від 22.08.2024, специфікація №329 від 19.07.2024, Контракт №3368-YM/CN від 08.11.2019.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками), митним органом встановлено, що подані до митного оформлення документи на підтвердження митної вартості товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та містять розбіжності.

Декларанту сформовано електронне повідомлення, відповідно до якого під час митного контролю встановлено наступне:

1. Відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. В CMR від 14.11.2024 №194 зазначено, що перевізником є «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ» LLC, але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2024 №СФ-41489 та від 29.11.2024 №СФ-41490, від 29.11.2024 №СФ-41491, №СФ-41492 від 29.11.2024 видані ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА».

3. Згідно з умовами п. 4.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 №3368-YM/CN продавець зобов`язаний передати з товаром покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак, до митного оформлення вона не надавалася.

4. Згідно правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ №20449 від 22.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.

5. В специфікації від 19.04.2024 №329 до зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 №3368-YM/CN зазначено, що оплата здійснюється протягом 30 діб від погрузки вантажу на судно, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.

З огляду на викладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації фірми-виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

На повідомлення митного органу позивачем листом за вих. №3011/3 від 30.11.2024 додатково надано банківські платіжні документи: swift б/н від 12.09.2024, прайс-лист виробника товару б/н від 09.07.2024, комерційна пропозиція б/н від 12.07.2024, копію митної декларації країни відправлення №292120240000682272 від 19.07.2024, копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №82257/303930_14 від 25.07.2024; копію договору автомобільних перевезень вантажів №1-05/2024 від 01.05.2024 між ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» та ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ».

Враховуючи виявлені у ході перевірки розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, а також ненадання декларантом всіх перелічених у повідомленні документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом зроблено висновок, що використані декларантом відомості не підтверджено документально, тому, основний метод визначення митної вартості товарів застосувати неможливо.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №2 5,79 дол. США за кг нетто (ЕМД від 28.11.2024 №UA500080/2024/12370), ніж заявлено декларантом 4,7063 дол. США за кг; товару №3 6,5806 дол. США за кв.м. (ЕМД від 09.09.2024 №UA500500/2024/31189), ніж заявлено декларантом 3,3161 дол. США за пару.

Одеською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000630/2 від 30.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001251, якою відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів.

Одеською митницею до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2-r резервний метод.

У графі 33 рішення №UA500500/2024/000630/2 від 30.11.2024 митний орган навів наступні підстави його прийняття:

1) в CMR від 14.11.2024 №194 зазначено, що перевізником є «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ» LLC, але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2024 №СФ-41489 та від 29.11.2024 №СФ-41490, від 29.11.2024 №СФ-41491, №СФ-41492 від 29.11.2024 видані ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА».

2) згідно з умовами п. 4.2.6 зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 №3368-YM/CN продавець зобов`язаний передати з товаром покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак, до митного оформлення вона не надавалася.

3) згідно правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%)і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ №20449 від 22.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.

4) в специфікації від 19.04.2024 №329 до зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2019 №3368-YM/CN зазначено, що оплата здійснюється протягом 30 діб від погрузки вантажу на судно, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.

Товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №24UA500500040724U9 від 30.11.2024.

15.01.2025 позивач звернувся до Одеської митниці із заявою за вих. №М-2025-0189/4, в якій просив скасувати дію рішення про коригування митної вартості та використати для визначення митної вартості метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додатково долучивши копії наступних документів: бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»: банківські та платіжні документи swift №б/н від 12.09.2024; виписка з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 14.01.2024); платіжне доручення в іноземній валюті №3895 від 11.09.2024; прайс-лист б/н від 09.07.2024 від продавця оцінюваних товарів; комерційна пропозиція б/н від 12.07.2024; копія митної декларації країни відправлення №292120240000682272 від 19.07.2024; копія заявки на перевезення вантажу морським транспортом №82257/303930_14 від 25.07.2024; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №№127924, 127927, 127935, 127912 від 09.12.2024; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0006724, ОУ-0006725, ОУ-0006726, ОУ-0006727, ОУ-0006728 від 30.11.2024 від ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА»; експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-16/8 від 09.01.2025.

Результат розгляду зазначеної заяви у матеріалах справи відсутній.

Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Також до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: - обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; - наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; - обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; - інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органів доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: - немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; - щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; - покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.

Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Стосовно вартості пакування товару.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту №3368-YM/CN від 08.11.2019.

Відповідно до п. 2.3 Контракту ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР, та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару.

Отже, умовами Контракту чітко визначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару, у зв`язку із чим, відсутні підстави для окремого додавання таких витрат (складових митної вартості) до ціни товару, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Враховуючи наведені умови Контракту, зауваження митного органу щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах даних щодо складової митної вартості товару (вартості упаковки) є безпідставними.

Стосовно надання декларації країни відправлення.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 53 Митоного кодексу України експортна декларація країни відправлення є додатковим документом, відтак, зауваження відповідача щодо ненадання до митного офрмлення зазначеної декларації не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки така декларація надається до митного оформлення як додатковий документ, якщо є сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі документи для підтвердження митної вартості товару та її складових.

В подальшому експортна декларація країни відправлення була надана позивачем митиному органу під час реалізації права, визначеного ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України (лист позивача від №3011/3 від 30.11.2024), проте, митний орган прийняте рішення не переглянув.

Стосовно платіжних документів.

Відповідно до п. п. 2.1-2.3 Контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома Сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома Сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох Сторін.

Загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами

Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (надалі «Правила «Інкотермс» 2010 р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Згідно з п. 3.1 Контракту, якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавця у наступному порядку: 100% відсотків від суми, зазначеної в Специфікації, Покупець сплачує протягом 20 (двадцяти) днів після отримання копій документів, зазначених в п.4.2, якщо інше не вказано в специфікаціях.

Судом встановлено, що банківські платіжні документи, зокрема swift б/н від 12.09.2024 надавалися позивачем до митного органу листом від №3011/3 від 30.11.2024 під час реалізації позивачем права, передбаченого ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України. Проте, надання таких документів не призвело до перегляду митиним органом свого рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем до оформлення товару.

Отже, в цій частині посилання митного органу на недоведеність позивачем числових значень митної вартості є необґрунтованими.

Стосовно транспортних документів.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України на документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З матеріалів справи вбачається, що разом з листом за вих. №3011/3 від 30.11.2024 до моменту ухвалення спірного рішення про коригування митної вартості товарів) позивачем надано Одеській митниці (копію договору автомобільних перевезень вантажів №1-05/2024 від 01.05.2024, укладеного між ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» та ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ».

Відмінність перевізників у зазначених вище документах пояснюється залученням третіх осіб до транспортування товарів.

Так, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» укладено Договір транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019.

У свою чергу, між ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» укладено Договір автомобільних перевезень вантажів №1-05/2024 від 01.05.2024.

Відтак, експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» до надання послуг з перевезення було залучено третю особу ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ», яка зазначена в CMR від 14.11.2024 №194, безпосередньо здійснювала транспортування товарів автомобільним транспортом та несла відповідальність за надані послуги перед експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА».

У свою чергу, суд зауважує на відсутності обов`язку декларанта надавати суду документи, стороною яких він не значиться.

Разом з тим, Договір автомобільних перевезень вантажів №1-05/2024 від 01.05.2024 позивачем було надано до митного оформлення, однак, митницею взятий до уваги не був.

З огляду на викладене, зауваження відповідача є безпідставними, оскільки всі необхідні документи позивачем було надано в повному обсязі, останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію.

Щодо того, що сума страхування має покривати ціну товару плюс 10% (тобто 110%) та обумовлена у валюті договору, суд виходить з наступного.

Під час митного оформлення було надано документ, що підтверджує вартість страхування: Заява на страхування окремого перевезення вантажу №20449 від 22.08.2024.

Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням: CIF і CIP.

Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Термінами CIF і CIP дійсно передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Проте, у даному випадку за зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 08.11.2019 №3368-YM/CN товар постачався на умовах FOB-Ningbo.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у добровільному порядку здійснило страхування товару, що підтверджується заявою на страхування окремого перевезення вантажу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%), є хибним.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Так, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Як встановлено судом першої інстанції, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно зазначив про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначено митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі № 520/9022/18.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000630/2 від 30.11.2024 та картка відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001251 є протиправними та підлягали скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 в адміністративній справі №160/10963/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 в адміністративній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко