Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №520/10779/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р. Справа № 520/10779/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., повний текст складено 24.04.26 по справі № 520/10779/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, в якій просить:

- визнати протиправної бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2026 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 39 876 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 00 коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає , що судом допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважає , що Суд першої інстанції здійснив безпідставний лінійний розрахунок часу, проігнорувавши спеціальні норми ПКУ щодо заморожування строків, у зв`язку з чим дійшов хибного висновку про безнадійність боргу. Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.04.2023 справа N 380/14915/21. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/10779/25 у повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу , в якому , посилаючись на викладені обставини та обґрунтування , просить суд апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року по справі №520/10779/25 залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2025 №18017/6/20-40-53-05-03 у позивача наявний податковий борг у розмірі 39 876,00 грн, а саме:

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код КДБ 21080900) у сумі 10 551,00 грн. Борг виник в результаті несплати грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно з Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" №0001172205 від 29.11.2013. Дата виникнення - 18.01.2014;

- адміністративні штрафи та інші санкції (код КДБ 21081103) у сумі 29 325,00 гривень. Борг виник в результаті несплати грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно:

- Рішенням (обл. ДПА Пост.790) про застосування фінансових санкцій до статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481.95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №000026/20-40-21-02/2780513557 від 03.04.2014 на суму - 5 275,00 грн;

- Рішенням (обл. ДПА Пост.790) про застосування фінансових санкцій до статті 17 Закону 481.95-ВР N 000023/20-40-21 -02/2780513557 від 03.04.2014 на суму - 10550,00 грн;

- Рішенням (обл. ДПА Пост.790) про застосування фінансових санкцій до статті 17 Закону 481.95-ВР №000024/20-40-21-02/2780513557 від 03.04.2014 на суму - 5000,00 грн;

- Рішенням (обл. ДПА. Пост.790) про застосування фінансових санкцій до статті 17 Закону 481.95-ВР №000025/20-40-21-02/2780513557 від 03.04.2014 на суму - 8500,00 грн.

Дата виникнення - 04.06.2014.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн.

Листом від 25.04.2025 №23496/6/20-40-13-11-16 відповідач повідомив позивача про те, що Харківська область входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначених у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року), контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення та зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Оскільки у ФОП ОСОБА_1 податковий борг виник до 24.02.2022, відсутні підстави для визнання безнадійним та списання наявного податкового боргу.

Вважаючи протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області щодо списання безнадійного податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 39 876,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом а п.п 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 101.2.3 ст. 101 ПК України (в редакції чинній на час звернення позивача до контролюючого органу та вирішення судом даної справи) під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності 1095 календарних днів.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначений Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28,07.2022 №220 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за №908/38244 (далі - Порядок №220).

Підпунктом 5 пункту 2 розділу II Порядку №220 визначено, що безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку №220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

За змістом пункту 6 розділу III Порядку №220 структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, чинний на момент, коли вищевказаний борг позивача відповідно до приписів податкового законодавства мав статус безнадійної заборгованості, розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - IC) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2, 4.3 Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пунктів 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до IC не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення колегія суддів зазначає, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, Верховний Суд у постанові №300/2353/19 від 09.03.2021 відзначив, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо таких податковий борг виник внаслідок не переробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Як вже правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2025 №18017/6/20-40-53-05-03 у позивача наявний податковий борг у розмірі 39 876,00 грн, а саме:

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код КДБ 21080900) у сумі 10 551,00 гривень. Борг виник в результаті несплати грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом згідно з Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" №0001172205 від 29.11.2013. Дата виникнення - 18.01.2014;

- адміністративні штрафи та інші санкції (код КДБ 21081103) у сумі 29 325,00 гривень. Борг виник в результаті несплати грошових зобов`язань.

Таким чином, враховуючи, що податковий борг у розмірі 39 876,00 виник 04.06.2014 року, відтак 1095-денний строк, визначений у статті 102 ПК України, сплинув у 04.06.2017 року відповідно, що зумовлює визнання зазначеного боргу безнадійним.

При цьому, 1095 денний строк сплинув як до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13 травня 2020 року №591-IX, так і до набрання чинності Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення",а тому застосування наведених апелянтом норм є недоречним в даному випадку.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 по справі К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Згідно із пунктом 101.4 статті 104 ПК України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладені вище положення Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що податковий борг позивача із датою виникнення понад 1095 днів, який станом на момент звернення до суду становив 39 876,00 грн підлягає визнанню безнадійним та списанню , що не було здійснено відповідачем, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Харківській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 39 876,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Стосовно доводів контролюючого органу, що до платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання зазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022, зокрема передбачені статтею 101 Податкового кодексу України, слід зазначити наступне. По-перше, спірний податковий борг виник ще у 2014 році, відтак списанню підлягав ще у 2017 році, тобто до відповідних законодавчих змін пов`язаних із повномасштабним вторгненням російської федерації. По-друге, з урахуванням того, що податковий борг визнається контролюючим органом безнадійним і з цього питання спір між сторонами відсутній, строки не впливають на статус безнадійного податкового боргу як такого. По-третє, вказані контролюючим органом законодавчі зміни внесено до Податкового кодексу України з метою додаткового захисту та гарантій категорії платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 12.04.2023 по справі № 380/14915/21 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які судові рішення Верховного Суду за вказаними номерами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить. Колегія суддів вважає, що надала відповідь на поставлені в апеляційній скарзі питання. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 520/10779/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий