Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №440/1972/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. Справа № 440/1972/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі № 440/1972/25

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор"

до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі № 440/1972/25 скасовано в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024 та №604/35000701 від 26.11.2024 та прийняти в цій частині постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №604/35000701 від 26.11.2024.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 залишено без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про ухвалення додаткового судового рішення.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, в якому просило відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі №320/22094/23.

З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: ордер серії ВІ №1371435, договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2024, додаткова угода №3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2024, акт надання послуг №46 від 09.06.2026, опис наданих послуг, платіжна інструкція №335 від 09.06.2026, рахунок на оплату №9 від 05.02.2026.

Згідно до п.4.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2024 встановлено, що надання правничої (правової) допомоги за цим Договором здійснюється як на платній так і на безоплатній основі (юридична допомога Pro Bono), про що сторони зазначають у відповідній Додатковій угоді.

Відповідно до п. 4.2 вказаного Договору встановлено, що обсяги та види правничої допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського об?єднання за надання правничої допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами за зверненням Клієнта в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід?ємні частини.

Відповідно до Додаткової угоди №3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2024 Клієнт доручає, а Адвокатське об?єднання, приймає на себе зобов?язання щодо представництва інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції в спорі з Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у справі Nє440/1972/25. Сторони погодили, що Гонорар за представництво, Адвокатським об?єднанням (адвокатом), інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції становить 15 000 (п?ятнадцять тисяч) грн. Гонорар має бути сплачений протягом 2 днів з дня прийняття рішення Другим апеляційним адміністративним судом. У випадку необхідності участі Адвокатського об?єднання (адвоката) в суді касаційної інстанції, сторони погоджують гонорар додатково. Додатково Клієнт має компенсувати Адвокатському об?єднанню витрати, пов?язані з виконанням зазначеного доручення, в тому числі поштові витрати, на підставі виставленого Адвокатським об?єднанням рахунка.

09.06.2026 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №46, згідно якого погоджено надані адвокатом клієнту послуги та визначено, що роботи виконано на загальну суму 15 000 (п?ятнадцять тисяч) грн.

Колегія суддів зазначає, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Так, з матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду апеляційного провадження були податкові повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024, №604/35000701 від 26.11.2024, №43/35000701 від 03.02.2025. Загальна ціна позову складає 268 445 227,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024 та №604/35000701 від 26.11.2024 та прийняти в цій частині постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №603/35000701 від 26.11.2024. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №604/35000701 від 26.11.2024. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 залишено без змін.

Отже, ціною позову у даній справі є 268 445 227,00 грн, за результатами розгляду цієї справи позовні вимоги Товариства були задоволенні на загальну суму 268 302 427,00 грн, що в співвідношенні до ціни позову становить 99,95 % (268 302 427,00 / 268 445 227,00 Ч 100).

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, при цьому зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 14 992,50 грн. (15 000*99,95 %) на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 грудня 2025 року у справі № 600/1052/20-а.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно до платіжної інструкції №126 від 05.01.2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 45 420,00 грн.

З урахуванням пропорційності, позивачу належить до відшкодування судовий збір у розмірі 45 397,29 грн. (45 420,00 грн х 99,95 %), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності ухвалення додаткової постанови про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 992,50 грн. та витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 45 397,29 грн..

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч.4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" судові витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 992,50 грн. та витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 45 397,29 грн..

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.

Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 01.07.2026.