Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №577/1583/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р.Справа № 577/1583/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Логін Є.В., м. Конотоп, Сумська область, повний текст складено 18.05.26 року по справі № 577/1583/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення та закриття провадження в справах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі відповідач, ГУНП в Сумській області), в якому просив суд:

- скасувати постанову серії ЕНА №6793276 від 08.03.2026 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладення штрафу в розмірі 510 грн, а справу закрити;

- скасувати постанову серії ЕНА №6793283 від 08.03.2026 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 425 грн., а справу закрити.

В обґрунтування позову зазначив, що інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Ляховченко С.П. 08.03.2026 о 20:08:35 по вул. Ринок, 11 м. Конотоп Сумська область винесено постанову серії ЕНА №6793276 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 510 грн штрафу по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Адміністративне стягнення застосоване за порушення п. 9.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).

Крім того, цього ж дня інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченко С.П. 08.03.2026 о 20:13:00 по вул. Ринок, 11 в м. Конотоп Сумська область було винесено постанову серії ЕНА №6793283 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді 425 грн штрафу по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Адміністративне стягнення застосоване за порушення п. 2.4. а ПДР - не пред`явив посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, чинного страхового полісу (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Про те, що стосовно ОСОБА_1 винесені постанови серії ЕНА №6793276 та серії ЕНА№6793283 він дізнався з поштової кореспонденції. Ознайомившись з постановами, позивач вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Зауважив, що дійсно 08.03.2026 приблизно о 20:00 працівниками поліції було зупинено автомобіль "PEUGEOT 308" н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, за кермом якого перебувала його дружина ОСОБА_2 . Однак, інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітан поліції Ляховченко С.П. з незрозумілих причин запропонував позивачу пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, а коли той відмовився, оскільки не керував автомобілем, інспектор став складати на нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітан поліції Ляховченко С.П., в порушення вимог ст. 279 КУпАП та р. ІІІ Інструкції не повідомив позивачу, що розглядає справу та притягає його до адміністративної відповідальності, не роз`яснив права і обов`язки, не дослідив докази і не вирішив клопотання. Також інспектор не повідомив позивача про винесені відносно нього постанови серії ЕНА №6793276 та серії ЕНА №6793283

Позивач вважає, що інспектор грубо порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, не дав можливості скористатися послугами адвоката, тощо. Також, в порушення п. 5 p. IV Інструкції інспектор не оголосив постанови негайно після розгляду справи та не вручив копію постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці (стаття 285 КУпАП). Крім того, з аналізу часу зазначеного в постановах та протоколах вбачається, що автомобіль "PEUGEOT 308" н.з. НОМЕР_1 знаходився в один і той же час в різних місцях, що не можливо.

На переконання позивача, його незаконно та необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанови винесені за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів його винуватості у вчинені інкримінованих правопорушення, з суттєвими процесуальними порушеннями норм КУпАП.

Позивач звернув увагу, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 по справі №712/12830/16-а).

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що 08.03.2026 інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком Сергієм Петровичем відносно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову серії ЕНА № 6793276 у зв`язку з тим, що 08.03.2026 о 20 годині 04 хвилин в м. Конотоп по вул. Олександрівська, 22 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив пункт 9.4 ПДР (несвоєчасне подання попереджувальних сигналів), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.

Вищезазначені фактичні обставини зазначені у фабулі постанови серії ЕНА № 6793276 від 08.03.2026 та зафіксовані на відеозаписі, який додається.

За адміністративне правопорушення, передбачено частиною 2 статті 122 КУпАП на позивача накладено штраф у сумі 510 грн.

08.03.2026 інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком Сергієм Петровичем відносно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову серії ЕНА № 6793283 у зв`язку з тим, що 08.03.2026 о 20 годині 09 хвилин в м. Конотоп по вул. Ринок, 11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не мав при собі, чим порушив пункт 2.4 (а) ПДР (не пред`явлення посвідчення водія, реєстраційного документа транспортного засобу, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

Вищезазначені фактичні обставини зазначені у фабулі постанови серії ЕНА № 6793283, від 08.03.2026 та зафіксовані на відеозаписі, який додається.

Згідно із частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

За адміністративне правопорушення, передбачено частиною 1 статті 126 КУпАП на позивача накладено штраф у сумі 425 грн.

Відповідач звернув увагу, що позивач у адміністративному позові щодо скасування постанов про накладення адміністративного стягнення безпідставно посилається на те, що за кермом PEUGEOT 308 державний номерний знак НОМЕР_1 перебувала дружина позивача, а інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком С.П. з незрозумілих причин запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння саме позивачу.

Як вбачається з матеріалів відеозапису та пояснень інспектора Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітана поліції Ляховченка С.П., 08.03.2026, під час патрулювання на автомобілі РЕНО ДАСТЕР державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Конотоп по проспекту Ч. Калини та К. Дивізий, був виявлений транспортний засіб PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який порушив правила ПДР. В подальшому вказаний автомобіль працівниками поліції було зупинено.

Під час зупинки автомобіля PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 водій та пасажир мінялися місцями, що підтверджується відеозаписом (додається) з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських. Після виявлення даного факту, інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком С.П і було запропоновано ОСОБА_1 , який в момент руху автомобіля PEUGEOT 3088 з державним номерним знаком НОМЕР_1 перебував за кермом, а після зупинки авто почав мінятися з пасажиром, який знаходився на передньому сидінні місцями, пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження тесту позивач відмовився.

На вимогу працівників поліції надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 . ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком С.П відносно ОСОБА_1 було складено оскаржувані постанови серії ЕНА №6793276 та ЕНА № 6793283 від 08.03.2026 за частиною 2 статті 122 КУпАП та частиною 1 статті 126 КУпАП.

Під час винесення спірних постанов ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП та строк на оскарження постанови за статтею 289 КУпАП, але позивач відмовився від підписання та отримання вказаних постанов, що підтверджується відеозаписом (додається).

Щодо аргументів позивача про ненадання йому можливості скористатися послугами адвоката, відповідач зазначив, що позивач клопотання про надання йому юридичної допомоги під час винесення спірних постанов не заявляв.

На переконання відповідача вищезазначені фактичні обставини, які зафіксовані на відеозаписі, свідчать про те, що інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітан поліції Ляховченко С.П., діяв у межах чинного законодавства, а оскаржувані постанови є правомірними, винесені уповноваженою особою у порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством та безпідставно оскаржуються позивачем.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793276 від 08.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6793283 від 08.03.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, закриття проваджень у справах.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що факт того, що він не був за кермом автомобіля підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка повідомила, що приблизно о 19:30-19:35 вона від`їхала від магазину Watsons на автомобілі «PEUGEOT 308» н.з. НОМЕР_1 , а позивач перебував на пасажирському сидінні, оскільки не міг керувати авто через хворобу. Під час руху вона ПДР не порушувала. Зупинилась на вимогу поліції. Через панічний напад страху, намагалася притиснутися до чоловіка, який перебував на пасажирському сидінні.

ЇЇ покази підтвердив свідок ОСОБА_3 , який зазначив, що того дня, позивач почував себе погано через хворобу та не міг керувати автомобілем, тому коли він привіз позивача до магазину Watsons, де працює його дружина, вона сіла за кермо, а позивач на пасажирське сидіння та поїхали.

Твердження про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля та покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у належний спосіб відповідачем не спростовані.

Разом із цим, не зважаючи на незаконність вимоги до позивача щодо пред`явлення посвідчення водія, оскільки він не був за кермом автомобіля, поліцейськими не було дотримано і процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

Зауважив, що з наданих відповідачем відеозаписів убачається, що автомобіль «PEUGEOT 308» н.з. НОМЕР_1 не був в рухомому стані 08.03.2026 о 20:09:04 по вул. Ринок, 11, м. Конотоп, як зазначено в постанові серії ЕНА №6793283.

Наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис не містить процедуру розгляду поліцейським факту виявленого правопорушення щодо ОСОБА_1 (відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського Позовного М.В. DSJ_0000016_000000, Файл 0000016_00000020260308201151_ 0108.МР4. кадр на 00:00-01:09 сек. та відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського Ляховченко С.П. DSJ-00000001100304_000000, файл 0000304_000000 20260308201033_0089.МР4 на 00:00 01:40 сек.).

При цьому апелянт звернув увагу, що запис з портативного відеореєстратора поліцейського Ляховченко С.П. DSJ-00000001100304_000000, файл 0000304_000000_20260308201033_0089.МР4 закінчено о 20:12:12, тобто до того часу (20:13:00 ), як винесено постанову серії ЕНА №6793283 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Зазначені твердження відповідачем не спростовані.

На переконання апелянта, недотримання інспектором поліції у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КУпАП процедури призводить до порушення його прав приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КпАП України, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини 3 статті 268, частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.03.2026 інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком Сергієм Петровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6793276 у зв`язку з тим, що 08.03.2026 о 20:04:25 в м. Конотоп по вул. Олександрівська, 22 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT 308 державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив пункт 9.4 ПДР (несвоєчасне подання попереджувальних сигналів), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

У графі 7 "До постанови додаються" зазначено: Відео 8086494.

Також 08.03.2026 інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Ляховченком Сергієм Петровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6793283 у зв`язку з тим, що 08.03.2026 о 20:09:04 в м. Конотоп по вул. Ринок, 11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом PEUGEOT 308 державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не мав при собі, чим порушив пункт 2.4 (а) ПДР - керування ТЗ особою, не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цив.-прав. відповідальності власників наземних, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.

У графі 7 "До постанови додаються" зазначено: Відео 8086494.

Непогодившись з постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6793276 від 08.03.2026 та серії ЕНА №6793283, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що з відеозапису події вбачається, що після зупинки автомобіля, ОСОБА_2 намагався помінятися місцями водія і пасажира із дружиною ОСОБА_1 , а саме зафіксовано факт перебування дружини частково на пасажирському сидінні у напівлежачому положенні, що свідчить про намагання приховати особу фактичного водія автомобіля. Виходячи з наведеного, суд критично оцінив показання свідка ОСОБА_2 , а також доводи позивача ОСОБА_1 щодо тієї обставини, що саме дружина керувала автомобілем, оскільки такі спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події. Окрім того, таке переміщення у салоні авто, свідок пояснювала тим, що злякалась працівників поліції, тому намагалась притиснутись в бік пасажирського сидіння до чоловіка, хоча до цього часу не мала проблем із законом і до неї раніше не було застосовано будь-який тиск чи погрози з боку правоохоронних органів в інших ситуаціях. При цьому свідок пояснила, що не має і ніколи не отримувала посвідчення водія, як і не змогла пояснити з технічної точки зору сам механізм керування транспортним засобом, що додатково ставить під сумнів її твердження про фактичне керування автомобілем у момент зупинки. За таких обставин суд вважав показання свідка непослідовними, такими, що не узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому не взяв їх до уваги як достовірні.

Окрім того суд не взяв до уваги твердження позивача про те, що йому не було відомо про складання відносно нього оскаржуваних постанов, оскільки це також спростовується відеозаписом з місця події. Так, позивачу було повідомлено про розгляд справи і винесення постанов, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк на оскарження постанов, однак позивач відмовився від підписання та отримування таких. Заяв чи клопотань не заявляв.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, є доведеним. Вказане свідчить про правомірність винесених інспектором постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 (далі - Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з пунктом 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями пункту 9.2. ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до пункту 9.4 ПДР подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Пунктом 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Відповідно до пункту 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з частиною 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приписами статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, в

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

За приписами пункту 5 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, частиною 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 24.01.2019 у справі №428/2769/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 19.02.2020 у справі №607/3394/17.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №6793276 від 08.03.2026 убачається, що 08.03.2026 о 20:08:35 в м. Конотоп по вул. Олександрівська, 22 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT 308 державний номерний знак НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту, чим порушив пункт 9.4 ПДР (несвоєчасне подання попереджувальних сигналів), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

У графі 7 "До постанови додаються" зазначено Відео 8086494.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6793283 убачається, що 08.03.2026 о 20:09:04 в м. Конотоп по вул. Ринок, 11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом PEUGEOT 308 державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не мав при собі, чим порушив пункт 2.4 (а) ПДР - керування ТЗ особою, не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цив.-прав. відповідальності власників наземних, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. На ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.

У графі 7 "До постанови додаються" зазначено Відео 8086494.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зміст пункту 1 статті 247 КУпАП свідчить про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 40 Закону №580-VIII поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідачем до відзиву на позовну заяву додано CD диск, який містить 14 відеофайлів.

Надані відповідачем відеозаписи підпадають під визначення електронного доказу, встановленого статтею 99 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV (далі - Закон №851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом автора або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено колегією суддів за результатами огляду наданих відповідачем відеофайлів із використанням сервісу Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua), зазначені відеоматеріали містять кваліфікований електронний підпис їх автора.

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи відеозаписи, не вбачає підстав для висновку про доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

Так, відеозапис 0000016_00000020260308194150_0102MP4 розпочинається з моменту, коли службовий автомобіль патрульної поліції рухається позаду автомобіля PEUGEOT 308 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який уже під`їжджає до узбіччя дороги та через декілька секунд зупиняється. Після цього інспектор підходить до автомобіля з боку пасажирського сидіння. На момент початку спілкування позивач перебуває на пасажирському сидінні, а за кермом автомобіля знаходиться його дружина.

Інші відеозаписи містять лише подальше спілкування позивача та його дружини з працівниками поліції, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови.

Водночас жоден із наданих відеозаписів не фіксує моменту, який покладено відповідачем в основу притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме керування позивачем транспортним засобом із порушенням вимог пункту 9.4 ПДР щодо подання сигналу покажчиком повороту при зміні напрямку руху.

Крім того, в оскаржуваній постанові не конкретизовано, за яких саме обставин, у якому місці та під час виконання якого маневру позивач змінив напрямок руху без увімкнення відповідного покажчика повороту. Лише під час спілкування, зафіксованого на відеозаписі, інспектор зазначає, що порушення полягало у невмиканні покажчика повороту під час виїзду з прилеглої території. Однак цей маневр на наданих відеозаписах не зафіксований, оскільки запис розпочинається вже після його нібито вчинення, коли автомобіль перебуває біля узбіччя дороги та здійснює зупинку.

Крім того, надані відеозаписи не містять інформації щодо керування позивачем транспортним засобом.

Разом з тим, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП полягає саме в керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Колегія суддів звертає увагу, що допитана в судовому засіданні суду першої інстанції дружина позивача, ОСОБА_2 , пояснила, що в момент події саме вона перебувала за кремом, оскільки чоловік був хворий, йому було важко керувати, тому знаходився на сидінні пасажира. З приводу поганого самопочуття до медичної установи не звертався. При цьому остання вказала, що не отримувала посвідчення водія на керування автомобілем відповідної категорії, на даний час вона лише навчається водінню під наглядом чоловіка. Не змогла і пояснити з точки зору технічного значення, механізму керування транспортними засобами. Також не може пригадати, чи порушувала правила дорожнього руху, а коли побачила, що позаду рухається автомобіль з проблисковими маяками, зупинилася. Після чого до їх автомобіля підійшли працівники поліції, яких вона дуже перелякалась, тому притиснулась в сторону пасажирського сидіння до чоловіка. Стверджувала, що вони з чоловіком не мінялись місцями після зупинки їх автомобіля, однак не змогла суду пояснити, чому в момент зупинки, вона знаходилась у напівлежачому положенні, наполовину перебуваючи на пасажирському сидінні.

Допитаний судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 , який являється товаришем ОСОБА_1 по військовій службі, повідомив, що в день події ОСОБА_1 почувався недобре і не міг керувати автомобілем. Так, протягом дня вони перебували разом, виконували роботу, пов`язану з військовою службою. У вечірній час він довіз його до місця роботи дружини, де знаходився його автомобіль. Після чого дружина ОСОБА_2 сіла за кермо автомобіля, а ОСОБА_1 на пасажирське сидіння та вони поїхали.

Отже, з урахуванням досліджених судом доказів, колегія суддів дійшла висновку, що факт керування позивачем транспортним засобом у момент, який став підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, належними та допустимими доказами не підтверджений. Натомість допитані у судовому засіданні свідки послідовно зазначили, що за кермом автомобіля перебувала дружина позивача, а такі показання відповідачем не спростовані та не заперечуються іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

За таких обставин відповідач не довів наявності у діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, обов`язковою ознакою якого є саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки документи, визначені законодавством. Відтак правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною нормою були відсутні.

З огляду на наведені обставини, надані відповідачем відеозаписи не підтверджують події адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, а тому не є належними та достатніми доказами на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов. За відсутності інших належних і допустимих доказів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не може вважатися доведеним.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надані відповідачем відеофайли не містять відомостей, які б давали можливість встановити технічний засіб, за допомогою якого було здійснено відеозапис, що унеможливлює встановлення їх походження та перевірку того, що вони отримані саме із технічного засобу, який використовувався працівниками поліції під час фіксації події.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити належність і допустимість зазначених відеозаписів як доказів у справі, а відтак оцінює їх у сукупності з іншими доказами, враховуючи відсутність підтвердження їх походження та зв`язку з конкретним технічним засобом відеофіксації.

Відтак суд позбавлений можливості погодитися з обставинами, викладеними в постанові про адміністративне правопорушення, оскільки наявні відеоматеріали не містять належних і достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та частиною 1 статті 126 КУпАП. Інших доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення позивачкою зазначеного правопорушення, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Колегія суддів зауважує, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому колегія суддів враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а.

Із врахуванням вищевикладеного, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані постанови є необґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не подано належних доказів, які б підтвердили вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП.

Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи встановлену судом протиправність оскаржуваних постанов та положення пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання постанов протиправними та їх скасування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6793276 від 08.03.2026 та серії ЕНА №6793283 від 08.03.2026 та закриття у зв`язку з цим справ про адміністративне правопорушення.

Отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що надані відповідачем відеозаписи не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні статей 73 - 76 КАС України, суд не вбачає необхідності надавати правову оцінку іншим доводам сторін та обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026 у справі №577/1583/26 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2026 по справі № 577/1583/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6793276 від 08.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Закрити справу про адміністративне правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6793283 від 08.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 01.07.2026 року