Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №753/8469/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/8469/26 Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко М.С. Провадження № 33/824/3377/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 154 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року

в с т а н о в и л а:

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., з конфіскацією собаки породи тер`єр американський стафордширський по кличці «Герда». Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та повернути протокол про адміністративне правопорушення уповноваженому на його складання органу у зв`язку з непідвідомчістю справи. У разі відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови, змінити її, виключивши з резолютивної частини стягнення у вигляді конфіскації тварини. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. Відповідно до ст. 265-5 КУпАП за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. До матеріалів справи не було долучено протокол про тимчасове вилучення тварини із зазначенням яку саме тварину було вилучено, її індивідуальних ознак та місця, куди її поміщено до розгляду справи. Відповідний запис також відсутній і у протоколі про адміністративне правопорушення. До того ж протокол про адміністративне правопорушення був складений лише через шість днів. Суд першої інстанції прийняв рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі, яка не відноситься до його компетенції, адже згідно з ст. 221 КУпАП до повноважень суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів віднесено розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені виключно ч.2 ст. 154 КУпАП. Відповідно, суд був зобов`язаний повернути матеріали справи до Дарницького УП ГУНП в м. Києві для їх розгляду уповноваженим органом.

Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1., потерпілої ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП - порушенні правила вигулу собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відтак, об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну (матеріальний склад).

Диспозиція норми ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших актів законодавства, або ж рішень органів місцевого самоврядування

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено особливості утримання домашніх тварин. Так, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону. Домашніх тварин дозволяється утримувати у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї. Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП визначена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

На розгляд суду було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 883561 від 02 квітня 2026 року.

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 02 квітня 2026 року, за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 10/2, вигулював собаку небезпечної породи тер`єр американський стафордширський по кличці «Герда» без намордника, внаслідок чого «Герда» вкусив ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила вигулу собак, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

До протоколу долучено рапорт поліцейського, пояснення та заяву про вчинення кримінального правопорушення потерпілої ОСОБА_3 , довідку КНП «КМКЛ №1» м.Київ від 28 березня 226 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та DVDдиск з відеозаписом із місця події, на якому зафіксовано, як собака кидається у бік ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 у своїх поясненнях по суті визнав обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на непідвідомчість суду даної справи. Статтею221 КУпАП до повноважень суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів віднесено розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2, а не ч.3 ст. 154 КУпАП. Разом з тим КУпАП не передбачено підвідомчості справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП іншим органам, або посадовим особам. Слід врахувати, що санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає штраф з конфіскацією тварин, що згідно з ст. 29 КУпАП допускається виключно за рішенням суду. Відтак, розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, підвідомчий саме суду.

Доводи ОСОБА_1 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення зі спливом шести днів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності у його діях складу вказаного правопорушення.

Апеляційний суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на ненадання протоколу про тимчасове вилучення тварини або ж зазначення про це у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це не виключає застосування санкції у виді конфіскації тварини. Крім того, ч. 3 ст. 154 КУпАП не передбачає альтернативної санкції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.