Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №752/22657/25 — Київський апеляційний суд

Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер справи 752/22657/25

номер провадження 33/824/1405/2026

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф.,

при секретарі Єфіменко І.О.,

за участю:

адвоката Скотара О.М.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Скотара Олександра Миколайовича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2025 року /суддя Бушеленко О.В./

у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представник ОСОБА_2 - адвокат Скотар О.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказував на те, що суд першої інстанції взяв до уваги лише пояснення ОСОБА_1 , а іншим доказам, таким як відеозаписи моменту ДТП з камер зовнішнього відеоспостереження системи "Безпечне місто" та висновку експерта від 20.10.2025 № 231/25 належної оцінки не надав. Зазначав, що ОСОБА_2 не говорив, що він здійснював виїзд на смугу зустрічного руху з метою об`їзду автомобіля Тойота під керуванням водія ОСОБА_3 , суд першої інстанції не вказав, чому на вказаній ділянці проїзної частини ОСОБА_2 не мав права здійснювати випередження, обгін, адже відповідних заборонних дорожніх знаків не було. Вважав, що саме водій ОСОБА_3 не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримувався вимог п. 13.1 ПДР та вчинив зіткнення із мотоциклом Ducatti НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Повідомлений належним чином ОСОБА_2 особисто у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомив через свого адвоката Скотара О.М., що про виклик знає, однак не бажає з`являтись до суду апеляційної інстанції.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши адвоката Скотара О.М. , адвоката Мельниченка М.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Судом встановлено, що 31.07.2025 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Ducatti Panigale, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у межах Голосіївського району м. Києва по шосе Столичному, не дотримався безпечної швидкості руху та, при зміні напрямку руху, не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, що призвело до зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , тобто настання дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої водій ОСОБА_2 зазнав тілесних ушкоджень й обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Дії водія ОСОБА_2 становили собою порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та, відповідно, склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Визнаючи винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що його вина у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даними висновками судді першої інстанції з таких підстав.

Так, ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Відповідно до 2.3 б) ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.1 ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 12.1 ПДР встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 10.1, 12.1 ПДР знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції взяв до уваги лише пояснення ОСОБА_1 , а іншим доказам, таким як відеозаписи моменту ДТП з камер зовнішнього відеоспостереження системи "Безпечне місто" та висновку експерта від 20.10.2025 № 231/25 належної оцінки не надав, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з огляду на таке.

Ухвалюючи постанову про винуватість ОСОБА_2 суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови чітко зазначив, що при розгляді справи було здійснено сукупний аналіз пояснень, відеозаписів, протоколу огляду місця події, схеми місця події.

Щодо висновку експерта від 20.10.2025 № 231/25, суд першої інстанції зазначив, що оцінює його критично, адже не вважає висновки експертів визначальними для правильного вирішення справи, оскільки матеріали справи у сукупності з поясненнями учасників та очевидців є достатніми для встановлення істини, тоді як обидва експертні дослідження проведено з урахуванням пояснень свідків та учасників дорожньо-транспортної пригоди, які експерти оцінювали на власний розсуд.

Отже, на спростування доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 суд першої інстанції не вказав, чому на вказаній ділянці проїзної частини ОСОБА_2 не мав права здійснювати випередження, обгін, адже відповідних заборонних дорожніх знаків не було, судом апеляційної інстанції також не приймаються до уваги з наступних підстав.

Переглянувши відеозапис моменту ДТП з камер зовнішнього відеоспостереження було встановлено, що 31.07.2025 року дорожньо-транспортна пригода сталася на проїзній частині дороги, яка має по дві смуги для руху транспортних засобів у кожному напрямку, що розділені між собою дорожньою розміткою - подвійна суцільна смуга. Транспортний засіб Toyota, під керуванням водія ОСОБА_3 рухався у другій (крайній лівій) смузі в напрямку міста Києва. У цей же час позаду нього, у тій самій смузі, рухався мотоцикл Ducati, під керуванням водія ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_2 , керуючи вказаним мотоциклом достеменно бачив та усвідомлював перешкоду у виді автомобіля Toyota, а також місце розташування цього автомобіля у другій (крайній лівій) смузі, тобто перед собою.

Особисто ОСОБА_2 у своїх поясненнях чітко зазначив, що він зробив обгін автомобілем Toyota.

Хоча у суді апеляційної інстанції адвокатом Скотарем О.М. було зазначено, що ОСОБА_2 виконував маневр випередження, а не обгін, оскільки не виїжджав на зустрічну смугу.

Так, при виконання обгону мотоцикл Ducati максимально близько рухався поряд з автомобілем Toyota, у тій самій полосі, але ближче до крайньої лівої роздільної полоси руху і потім мотоцикл Ducati різко виїжджає поруч автомобіля Toyota і здійснює обгін.

Автомобіль Toyota при цьому був в одній полосі з мотоциклом Ducati.

У момент обгону мотоцикл Ducati не врахувавши дорожньої обстановки (можливості руху транспортних засобів у зустрічному напрямку, заборони виконання обгону на цій ділянці дороги), а також без дотримання вимог Правил дорожнього руху щодо безпечного інтервалу, чіпляє своїм колесом переднє ліве колесо автомобіля Toyota, що враховуючи швидкість транспортних засобів, призводить до зіткнення мотоцикла Ducati з автомобілем Toyota.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме дії водія ОСОБА_2 , який не дотримався вимог Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Скотара Олександра Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2025 року - без змін.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Лапчевська О.Ф.