Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №752/26239/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/26239/24 Головуючий у 1 інстанції: Хоменко В.С.

Провадження № 22-ц/824/12122/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Травянка Олександра Івановича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року, ухвалене в м. Києві в складі судді Хоменко В.С., в справі за позовом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення. Зазначала, що квартира АДРЕСА_1 , є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Києва, представницьким органом якої є Київська міська рада. Ордер на вказане житлове приміщення видано на одну особу ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та знятий з реєстраційного обліку місця проживання. Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією з`ясовано, що в спірній квартирі проживає стороння особа - ОСОБА_1 , який самоправно зайняв це житлове приміщення. Посилаючись на те, що саме районним в м. Києві державним адміністраціям доручено здійснювати управління об`єктами житлово-комунального господарства та контроль за використанням житлового фонду, а договір найму між власником житла і відповідачем ОСОБА_1 не укладався, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація просила виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року позов Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з майном, що належить йому без надання іншого житлового приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції проігнорував, що у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала інша цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , який є спадкоємцем наймача, про визнання права на завершення процедури приватизації квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року в рамках вказаної справи були застосовані заходи забезпечення позову. Заборонено Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації видавати ордер на право на заселення квартири чи здійснювати будь-які інші дії щодо володіння, користування чи розпорядження квартирою. Таким чином, на момент ухвалення оспорюваного рішення існувала судова заборона щодо розпорядження спірною квартирою. ОСОБА_1 є рідним племінником ОСОБА_3 та проживає в квартирі АДРЕСА_1 з його дозволу. Вважає, що у суду першої інстанції відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 зайняв квартиру АДРЕСА_1 самовільно.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, представник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі. Судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність без учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до додатку № 4 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства, у Перелік повноважень у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, включені, в тому числі: здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, благоустрою, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, у тому числі внутрішньоквартальними проїздами, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;видача ордерів на заселення жилої площі; укладення договорів найму житла (п. п. 1, 10, 13, 25) (а.с. 10-13).

Квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності та не приватизована відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується довідкою від 04 грудня 2024 року № 085/26-856 Управління ЖКГ Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 405816294 від 28 листопада 2024 року) (а.с. 9, 14, 17).

16 жовтня 2019 року Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією на право зайняття квартири АДРЕСА_1 був виданий ордер № 019051 серії Б ОСОБА_2 на сім`ю з однієї особи (а.с. 19).

З 11 квітня 2024 року ОСОБА_2 знято з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 , оскільки він помер. (а.с. 16).

Згідно довідки Відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 856 від 04 грудня 2024 року розпоряджень щодо включення до числа службових житлових приміщень квартиру АДРЕСА_1 та про видачу ордера на вказану квартиру Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація не приймала (а.с. 15). Вказану квартиру самоправно зайняв ОСОБА_1 .

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, виселив ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з майном, що належить йому без надання іншого житлового приміщення.

Колегія суддів погоджєуться з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту ст. ст. 12, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється за договором найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення.

За змістом ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому законом.

В силу положень частини першої статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду(частини перша, друга цієї статті).

Частиною третьою статті 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до комунальної власності, була надана у користування на підставі ордера № 019051 серії Б на право зайняття житлового приміщення від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , який був знятий з реєстрації з 11 квітня 2024 року, та не була приватизована

Відповідачу ОСОБА_1 ордер зайняття житлового приміщення на квартиру АДРЕСА_1 не видавався, договір найму жилого приміщення укладений з ним не був.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів того, що вселився в квартиру АДРЕСА_1 , як член сім`ї колишнього наймача житла ОСОБА_2 та за його згодою. Він не довів законність проживання в указаному житловому приміщенні. При цьому відповідач ОСОБА_1 з 26 січня 2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на наявність у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , який є спадкоємцем наймача, про визнання права на завершення процедури приватизації квартири АДРЕСА_1 , та вжиття заходів забезпечення цього позову. Наведені посилання не підтверджують наявності в ОСОБА_1 права користування вказаною квартирою. Навпаки, з доводів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не є членом сім`ї колишнього наймача квартири ОСОБА_2 , а також не є його родичем. Права на користування квартирою заявив родич ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який має намір її приватизувати.

Колегія судів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Травянка Олександра Івановича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Кафідова О.В.