Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №761/1195/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/1195/26 Головуючий у І інстанції - Левицька Т.В.

апеляційне провадження №33/824/2528/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хміля Вячеслава Миколайовича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Бутка Дмитра Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545607 від 19 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 , 19 грудня 2025 року о 23 год 10 хв в м. Києві по вул. Богдана Хмельницького, 24 керував транспортним засобом Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6820, результат позитивний 0.75%о, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись із зазначеною постановою Бутко Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №545607 від 19 грудня 2025 року не зазначено ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , за якими працівники патрульної поліції встановили, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об`єктивного вирішення справи.

Крім цього, зазначив, що працівники патрульної поліції самі під оформлення протоколу зазначили, що «водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 », проте матеріали справи, зокрема відеозапис що долучається до матеріалів справи, не містить чіткої фіксації факту безпосереднього керування транспортним засобом у момент, коли патрульні встановили наявність ознак алкогольного сп`яніння чи пропонували пройти огляд, що не відповідає вимогам доказування складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Звертає увагу на те, що працівниками патрульної поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735 та Порядку №1103, а саме:

- на вимогу водію останньому не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки;

- ОСОБА_1 не було надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу є одна чи кілька ознак сп`яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції №1452/735;

- після проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та не згоди з останнім результатом останнього працівниками патрульної поліції було проігноровано вимогу про направлення його для огляду до медичної установи.

Зазначені обставини порушення працівниками поліції обов`язкових вимог, визначених ст. 266 КУпАП, Інструкцією №1452/735 та Порядком №1103 підтверджуються відсутністю в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відеозаписом на якому зафіксовано, що водію ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції не було надано сертифікат відповідності на прилад, також працівниками патрульної поліції не було доставлено водія до закладу охорони здоров`я, на його вимогу після незгоди з результатом тесту Драгер.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням зазначених вимог є неналежним та недопустимим доказом вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також. В матеріалах справи відсутні документи на підтвердження відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Хміль В.М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник Шевченківської окружної прокуратури м. Києва не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд першої інстанції зазначав, що вина останнього підтверджується матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №545607, складеного інспектором 2 взводу 7 роти 4 батальйону Полк-1 УПП в м. Києві, старшим лейтенантом поліції Войтовичем І.О., 19 грудня 2025 року, о 23:10 год, в м. Києві, вул. Богдана Хмельницького, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився із застосуванням приладу Alcotest 6820 Drager. Результат огляду - 0,75 проміле. Чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додані: чек Alcotest 6820 Drager з результатом - 0,75 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозапис з нагрудної камери поліцейських.

Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду проба позитивна 0,75 проміле.

Зі згоди водія ОСОБА_1 , огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проведено на місці зупинки, за допомогою приладу газоаналізатор Alcotest 6820 Drager ARНК - 0556, результат огляду на стан сп`яніння позитивний та склав 0,75%о.

З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з нагрудної камери поліцейського вбачається зупинка транспортного засобу Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 , пропозиція працівника поліції водію ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп`яніння на місці зупинки, оскільки у нього відчувається запах алкоголю з порожнини рота, на що водій погодився та повідомив, що спиртні напої не вживав.

Після контрольного забору повітря водій пройшов огляд, результат огляду позитивний - 0,75%о.

На запитання працівника поліції, чи згоден водій з результатами, останній відповів, що ні.

Також, водій повторно, неодноразово повідомляв працівникам поліції, що він не згоден із результатом огляду.

В складеному акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 зазначив, що з результатами він не погоджується.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 2 Інструкції №1452/735 та п. 2 Порядку №1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порушення встановленої ст. 266 КУпАП процедури огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівники поліції, почувши неодноразово висловлену ОСОБА_1 незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським, не запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В матеріалах справи відсутнє також направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, патрульними поліцейськими було порушено вимоги закону щодо направлення водія до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння після його незгоди з результатами огляду із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки, та не вчинено поліцейськими реальних дій для забезпечення проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналізуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення поліцейськими процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначеної ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, а тому такий огляд є недійсним, що свідчить про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП належними та допустимими доказами та виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-р 2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх, переконливих та належних доказів, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, дослідивши всі матеріали справи, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційнускаргу Бутка Дмитра Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько