Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №759/7091/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/7091/26 Головуючий у І інстанції - Оздоба М.О.

апеляційне провадження №33/824/2677/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Конюшка Дениса Борисовича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, та

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617359 від 17 березня 2026 року, ОСОБА_2 , 17 березня 2026 року, о 13 год 15 хв, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по проспекту Берестейський (Перемоги), 67, при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортному засобу «Volkswagen Jetta», н.з. НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись Hyundai Tucson, внаслідок чого сталось зіткнення.

При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.3ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617383 від 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 , 17 березня 2026 року, о 13 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 .

При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.бПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026 року змінити, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що фабули протоколу є взаємовиключними.

Суд зобов`язаний розглядати матеріали справи виключно в межах протоколу про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.3.б ПДР України.

При цьому, п. 2.3.б ПДР України не підтверджений преамбулою протоколу та носить виключно інформативний характер.

Зазначає, що ДТП трапилось внаслідок того, що автомобіль «Hyundai Tucson» змінював напрямок руху в смугу де перебував водій авто «Volkswagen Jetta» ОСОБА_1 , що і було визнано водієм ОСОБА_2 .

Чому протокол був складений й на ОСОБА_1 апелянту не зрозуміло.

Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026 року, посилаючись на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження з дня ухвалення рішення.

Проте, постановою Київського апеляційного суду від 04 травня 2026 року, вказану апеляційну скаргу було повернуто апелянту з підстав того, що апелянтом був долучений договір про надання правової допомоги з ОСОБА_3 , який не є учасником даної справи.

Отримавши 05 травня 2026 року копію постанови Київського апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 04 травня 2026 року, Конюшко Д.Б. , без зволікань, 06 травня 2026 року вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції, надавши належний договір про надання правової допомоги.

Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити захиснику особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Конюшку Д.Б. пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Конюшко Д.Б. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 та його захисник Соловйов Є.В. у судове засідання не з`явились. Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, яка не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 , в тому, що він 17 березня 2026 року, о 13 год 15 хв, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Jetta», н.з. НОМЕР_2 , у м. Києві, по проспекту Берестейському (Перемоги), 67, не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.бПДР України.

Згідно з п. 2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617383 від 17 березня 2026 року, підписаного ОСОБА_1 без жодних зауважень чи доповнень;

-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 березня 2026 року в якій зазначені видимі пошкодження транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП та яка підписана учасниками ДТП без жодних зауважень;

-письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 17 березня 2026 року;

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 17 березня 2026 року.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз перевірених і оцінених доказів переконують, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи, за яких Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Зокрема, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, натомість, є повністю доведеним, що зіткнення транспортних засобів сталось внаслідок, зокрема недотримання ОСОБА_1 вимог п. 2.3.б ПДР України.

Постанова в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 сторонами не оскаржувалась, а відтак апеляційним судом не переглядалась.

Враховуючи викладене, процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

постановив:

Клопотання Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити Конюшку Денису Борисовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 квітня 2026рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько