Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №620/5616/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/5616/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРК" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАРК" (далі – ТОВ "КЛАРК", позивач) 18.05.2026 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі – ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 20.11.2025 №20392/ж10/25-01-07-00.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що предметом перевірки не є декларація за серпень 2025 та всі її показники, а є виключно достовірність декларування від`ємного значення. Для перевірки ж бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок. ТОВ “КЛАРК” протягом 2024-2025 року на підставі договорів купівлі-продажу придбало виробниче обладнання. Наданими доказами підтверджується формування витрат позивача за вищевказаними дого ворами, доводить зміну його власного майнового стану, пов`язану із правочинами, а тому спірне податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КЛАРК» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2025 року встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, що заявлена підприємством у податковій декларації від 15.09.2025 року № 9280545672. Так, ТОВ «КЛАРК» недотримано вимог, встановлених абзацем б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Кодексу, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) та включено до розрахунку бюджетного відшкодування (таблиці 1 додатку 2 “Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)” декларації) та рядків 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2025 року суму податку на додану вартість у розмірі 3,63 грн., яка фактично не оплачена, чим завищено бюджетне відшкодування податку за серпень 2025 року в сумі 3,63 грн.

Аналізуючи додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації за серпень 2025 року було встановлено, що підприємством заявлено до бюджетного відшкодування загальну суму ПДВ 191 335 грн. Згідно порушень, які описані в р. 3.1, р. 3.2 акту перевірки встановлено використання обладнання поза межами господарської діяльності підприємства, а також порушення відображення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що свідчить про відсутність від`ємного значення заявленого до бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ 191 335 грн.

Ухвалою судді від 22.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «КЛАРК» 04.07.2024 зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом діяльності є (код КВЕД 13.93) Виробництво килимів і килимових виробів; виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; виробництво інших меблів (а.с.11-12).

На підставі направлень від 08.10.2025 №3837/ж3/25-01-07-03-01 та наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 08.10.2025 №1905-п, виданого на підставі п.п. 19-1.1.6 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КЛАРК" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2025 №18983/ж5/25-01-07-03-01 (а.с. 14-31), у якому, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

п.п 14.1.159 п.14.1 ст 14, п. 44.1 ст. 44, абзацу «г» п.198.5 ст.198, п. 200.1, абзацу «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.11, п. 200.14, статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ч.2 ст 3, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від №996-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон №996), п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (із змінами і доповненнями, далі - Положення №88), ст. 3 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами та доповненнями), пунктом 2.7 Наказу Міністерства фінансів №561 від 30.09.2003 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» (із змінами та доповненнями), пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 09.09.2024 №400, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2025 року в сумі ПДВ 191 335 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2025 №20392/Ж10/25-01-07-00, яким встановлена сума завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2025 року в сумі ПДВ 191 335 грн. та застосована штрафна санкція у сумі 47833,75 грн. (а.с. 33)

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «КЛАРК» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Щодо правових підстав проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано ст. 78 ПК України.

За змістом пп. 78.1.8 п. 78.8 ст. 78 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст. 78 цього Кодексу).

Пунктом 78.7 статті 78 ст. 78 ПК України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 85.1 та 85.2 статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже, документальні позапланові перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України підлягають проведенню виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Під час проведення відповідних перевірок на платника податку покладено обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Верховний Суд (зокрема, у постановах від 19.02.2021 (справа №821/1235/17), від 21.07.2021 (справа №420/2382/20)) висловив позицію, що зміст вище наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 640/6754/21 сформулював такий висновок:

«Податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від`ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов`язань з податку на додану вартість, є виникнення від`ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Для висновку про правомірність декларування платником податків від`ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов`язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від`ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від`ємного значення різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від`ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від`ємного значення ПДВ.

Встановлене в абзаці другому підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обмеження щодо предмета документальної позапланової перевірки, призначеної з цієї підстави, закріплює неможливість перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати інших передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.».

Враховуючи наведене, при визначенні законності декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, контролюючим органом має бути перевірено правомірність формування відповідного від`ємного значення в розрізі наявності відповідної різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у задекларованому розмірі.

Таким чином, в рамках вказаної перевірки у відповідача були наявні правові підстави для перевірки не тільки законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, а й правомірність формування від`ємного значення в розрізі наявності різниці між сумою податкового зобов`язання за серпень 2025 року та сумою податкового кредиту вказаного періоду.

Отже, посилання позивача на те, що відповідач при проведення перевірки вийшов за межі повноважень, наданих йому наказом від 08.10.2025 року № 1905-п, є безпідставними.

Щодо встановленої суми завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2025 року в сумі ПДВ 191 335 грн.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 185 ПК України установлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;) вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (п. 194.1 ст. 194 Кодексу).

Відповідно до вимог п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Статтею 198 ПК України урегульовано порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Так, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

Згідно з пунктом 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8. статті 200 ПК України визначено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пункту 200.9 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку...

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК України).

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є недотримання нею вимог Податкового кодексу України, за які така відповідальність встановлена. Невиконання податкового обов`язку, у відповідності до п. 109.1 ст.109 ПК України є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.

Відповідно до положень пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 звертала увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що на балансі ТОВ «КЛАРК» відповідно до особових рахунків, інвентаризаційних описів обліковується верстат пиляльний з дисковою пилою, для обробки дерева за первісною вартістю 109 710,54 грн без ПДВ, машина для різання LD-XY1300A за первісною вартістю 184 741,62 грн без ПДВ, напівавтоматична машина для порізки товстих тканин за первісною вартістю 415 000,00 грн без ПДВ, сублімаційний принтер за первісною вартістю 1 392 666,67 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.08.2024 року №20/08/2024 ТОВ «КЛАРК» придбало у ТОВ «ТЕРРАВОЛ» напівавтоматичну машину для порізки товстих тканин на суму 498000, у тому числі ПДВ 83 000 грн та сублімаційний принтер на суму 1671200, у тому числі ПДВ 278 533,33 грн.( а.с.46-47)

Відповідно до платіжної інструкції №3 від 21.08.2024 перераховано на адресу ТОВ «ТЕРРАВОЛ» кошти в сумі 498 000 грн, в тому числі ПДВ 83 000 грн та №1 від 21.08.2024 року в сумі 1 671 200 грн, в тому числі ПДВ 278 533,33 грн.

Також до податкового кредиту включено суми ПДВ 57 376 грн по товарам ввезених на митну територію України за основною ставкою (20% ПДВ), а саме: за машину для різання LD-XY1300A відповідно до контракту від 25.02.2025 року №KL-250225 на суму ПДВ 36 770 грн. ВМД № 557588 від 08.04.2025 року. CMR від 02.04.2025 року №462329. та за верстат пиляльний з дисковою пилою, для обробки дерева: двохголовий пиляльний верстат на суму ПДВ 20 605,73 грн.(а.с.49-57)

Під час огляду складського приміщення за адресою м. Чернігів. вул. Індустріальна. буд.5б відповідачем встановлено, що обладнання розміщене на території, частково знаходиться в запакованому вигляді, а частково в зібраному стані, проте відсутнє підключення до електромереж, відсутні інвентарні номери, не виявлено факту виробничого браку, візуально відсутні ознаки експлуатації, а саме тріщини, подряпини, зношеність кнопок, відсутні залишки матеріалів від використання, а отже фактична експлуатація обладнання не здійснюється та відсутні ознаки виробничого процесу.

Відповідно до наданих пояснень ТОВ «КЛАРК» вищевказане обладнання використовувалось в господарській діяльності підприємства та забезпечувало виробничий процес до 01.10.2025 року.

Проте відповідно наданих підприємством за період серпень 2024 - серпень 2025 року оборотно - сальдових відомостей встановлено відсутність факту ведення рахунків обліку: 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 20 «Виробничі запаси».

Оскільки на підприємстві відсутній облік за рахунком 23 «Виробництво», в ході перевірки неможливо підтвердити факт здійснення виробничої діяльності.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «КЛАРК» не здійснював операції з реалізації готової продукції на території України в період серпень 2024-серпень 2025 року.

Вищезазначене обладнання обліковується на балансі ТОВ «КЛАРК» як введене в експлуатацію та на нього нараховується амортизація за прямолінійним методом.

Так, об`єкт вважається основним засобом, якщо виконується його основна функція і він бере участь в безпосередньому виробничому процесі підприємства. Якщо обладнання підключене але не використовуються підприємством, то воно не відповідає визначенню активу за пунктом 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» та не можна вважати таким, що «утримується для використання в виробництві».

Отже, встановлено, що вищезазначене обладнання формально введено в експлуатацію, але на дату проведення обстеження відсутнє підключення даного обладнання до електропостачання (відсутні договори чи подані заяви на приєднання до електричних мереж), відсутні відомості щодо монтажних робіт, налагодження пускових механізмів обладнання, відсутні договори на здачу вищезазначених об`єктів в оренду або договори на переобладнання даних приміщень під потреби підприємства.

Статтею 3 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами та доповненнями) визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Оскільки до матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказів щодо використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності, суд приходить до висновку, що позивач придбав зазначене обладнання, однак не довів ділової мети, розумних економічних причин та одержання економічного ефекту у результаті придбання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач обґрунтовано, в межах повноважень встановив суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2025 року в сумі ПДВ 191 335 грн. та застосував штрафні санкція у сумі 47833,75 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРК" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАРК" (код ЄДРПОУ 45545920, просп. Михайла Грушевського, буд. 162, м. Чернігів, 14034000).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна