Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №705/2561/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2561/25

1-кп/705/540/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250320001539 від 12.09.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пугачівка Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 11.09.2024 близько 22 год., перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння на проїжджій частині біля будинку АДРЕСА_1 , у ході словесного конфлікту із раніше знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виник раптово на грунті особистих неприязних відносин та переріс у бійку, наніс останньому один удар ліктем в ділянку голови, у результаті чого потерпілий упав, проте відразу підвівся на ноги. Після цього протиправні дії ОСОБА_5 були припинені присутнім у ході цього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, у подальшому, коли ОСОБА_7 перемістився на проїжджу частину до розташованого на ній візка для транспортування жатки комбайна, ОСОБА_5 , проявивши злочинну недбалість, діючи необережно, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, раптово підбіг до ОСОБА_7 та правою ногою наніс йому один удар в передню частину грудної клітини, у результаті чого потерпілий, втративши рівновагу та падаючи лівою частиною тіла донизу, вдарився лівою ділянкою голови об колесо вказаного візка та об асфальтобетонне покриття дороги, внаслідок чого йому були спричинені згідно з висновком судово-медичного експерта № 05-7-01/486 від 25.09.2024 тілесні ушкодження у вигляді травми голови: струс головного мозку, забійно-рвану рану лівої щоки, верхньої та нижньої повіки, забійну рану верхньої губи, підшкірну гематому лівої половини обличчя, підшкірну гематому та садно потиличної ділянки голови, садно правої лопатки, забійну рану правого ліктьового суглобу, садно лівого колінного суглобу, підшкірну гематому нижньої третини лівої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я. Також згідно з висновком судово-медичного експерта № 05-7-01/204 від 30.04.2025 у потерпілого виявлений рубець в ділянці середньої та внутрішньої частини нижньої повіки лівого ока з переходом на прилеглу щічну ділянку, який утворився на місці загоєння забійно-рваної рани лівої щоки, середньої та внутрішньої частини нижньої повіки лівого ока, що є невиправним без хірургічного втручання, у зв?язку з чим спричинило постійне знівечення обличчя у вигляді невиправного рубця, що призвело до стійкої зміни природних рис обличчя та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що дуже шкодує про вчинене, просив у потерпілого вибачення. Також підтвердив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння. Повідомив, що на сьогоднішній день питання стосовно відшкодування коштів, понесених на лікування потерпілим, ще не вирішувалося, проте він не відмовляється щодо відшкодування понесених витрат на лікування у майбутньому.

Покази обвинуваченого є послідовними й логічними, відповідають фактичним обставинам справи, тому не викликають у суду сумніву.

Оскільки ОСОБА_5 повністю визнав свою вину за ст. 128 КК України та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлена правильність розуміння ним змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши їм положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та документів, що містять відомості про речові докази та процесуальні витрати, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими частиною третьою статті 349 КПК України.

Суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_5 у нанесенні ним потерпілому ОСОБА_7 необережних тяжких тілесних ушкоджень, тому засуджує його за ст. 128 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараним за вчинене.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про доцільність засудження ОСОБА_5 до покарання у вигляді громадських робіт, оскільки саме такий вид покарання відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення винної особи, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення та особи винного суд не вбачає підстав для застосування такого заходу на період до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти) годин громадських робіт.

Речові докази: CD-R диск (з відеозаписом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 ); CD-R диск (з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 ); CD-R диск (з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 ); CD-R диск (з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 ) - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним у порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1