Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №699/747/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Суд: Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №699/747/26

Суддя: Мельник А. В.

Справа № 699/747/26

Номер провадження № 1-кп/699/106/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 рокум. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському кримінальне провадження № 12026250380000038 щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бужанка, Лисянський район, Черкаська область, зареєстрований та проживаючий: АДРЕСА_1 , працюючого укладальник-пакувальник ТОВ «Український кондитер», громадянина України, з середньою освітою, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 16.04.2025 (справа №700/371/25), яка набрала законної сили 26.04.2025, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, та достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою її невиконання в частині призначеного судом покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років, маючи реальну можливість її виконати шляхом уникнення керування будь-якими транспортними засобами на визначений судом строк, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, керуючись прямим умисломспрямованим на невиконання вищевказаної постанови суду, керував транспортним засобом та порушував Правила дорожнього руху.

Зокрема, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови Лисянського районного суду Черкаської області від 16.04.2025, яка набрала законної сили, будучи ознайомлений з нею, з метою умисного невиконання такої щодо позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому маючи реальну можливість її виконати, 08.01.2026 о 15 год. 19 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись ним автодорогою поблизу житлового будинку № 96 по вулиці Правобережна у місті Корсунь- Шевченківський Черкаського району Черкаської області, був зупинений працівниками поліції, які виявили порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 .

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_4 не виконав постанову суду, яка набрали законної сили, що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме будучи позбавлений права керування транспортним засобом, умисно керував таким.

Будучи допитаним у суді обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що дійсно 16.04.2025 керував автомобілем «ВАЗ» моделі 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суд, враховуючи, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не заперечили і не оспорили встановлені фактичні обставини, правильно розуміють зміст даних обставин, що не викликає у суду сумнівів щодо добровільності та істинності позиції всіх учасників процесу, і після роз`яснення судом суті такого порядку розгляду справи та того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, визнав можливим провести розгляд в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, тобто обмежитись допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів, які характеризують його особу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторно звернув увагу на те, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_4 у їхній сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого діяння доведена повністю.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який класифікується як нетяжкий злочин, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характеристику останнього, досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно довідки комунального некомерційного підприємства «Лисянська територіальна лікарня» № 225 від 18.03.2026 ОСОБА_4 за психіатричною та наркологічною допомогою не звертався.

По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.

З урахуванням всіх обставин справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують його покарання, характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, форму вини й мотиви, тяжкість їх наслідків, суд вважає, призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп) грн.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп) грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

СуддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua