Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №569/15631/26
Суддя: Костюк О. В.
Справа № 569/15631/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., за участю перекладача Олени Сокол, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Канади, провінції Онтаріо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704868 від 28.06.2026 зазначено, що 27.06.2026, о 21 год 50 хв, в м. Рівне по вул. Петра Могили, 65, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 150», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810 (0566)» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що є громадянином Канади та не володіє українською мовою, натомість поліцейській не залучили під час складення протоколу перекладала та не роз`яснили йому права і процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, крім того, не роз`яснили наслідків відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а лише повідомили, що можуть бути проблеми. Вказав, що розхвилювався під час розмови з поліцейськими, що могло викликати в них підозру на наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з цим просив закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний – особа, яка керує транспортним засобом.
Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.
Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.
На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704868 від 28.06.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , компакт-диск з відеозаписом складення протоколу.
Вказані докази суд не може визнати допустимими та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Канади, який не володіє українською мовою.
Положеннями ст. 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
За змістом ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Положеннями ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Згідно з абз. 4 п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 у разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
З аналізу вказаних норм вбачається, що іноземці підлягають адміністративній відповідальності на тих самих підставах, що і громадяни України, з забезпеченням додаткових гарантій щодо участі перекладача, що є складовою права на захист.
Отже, після встановлення уповноваженою посадовою особою того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не володіє державною мовою в достатньому обсязі для свого належного та ефективного захисту, повинна забезпечити надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, перекладача, роз`яснити право на захист.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспекторів патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
З долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що працівники поліції за викликом прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, де виявили транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 150», д.н.з. НОМЕР_1 , поряд з яким знаходився ОСОБА_1 , який не заперечував причетність до дорожньо-транспортної пригоди. В ході спілкування та перевірки документів поліцейські встановили, що останній є іноземцем, громадянином Канади, та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`янінням на місці події, при цьому не роз`яснили порядок такого огляду водія, на що ОСОБА_1 відмовився та пояснив, що він працює на уряд Канади та що йому не дозволено проходити будь-які подібні огляди (файл «clip-1», хронологічний відрізок: 22:12:00 та далі за відео). З відео також вбачається, що поліцейськими не були роз`яснені права, не вказано ознаки алкогольного сп`яніння, які б слугували підставою для проведення огляду, не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду (файл «clip-1», хронологічний відрізок: 22:13:00 та далі за відео).
Як встановлено судом матеріали справи не містять жодного доказу з приводу того, що в ході складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , який є іноземцем, було забезпечено участь перекладача, захисника, а також відсутні відомості про те, що особа, яка притягається до відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні.
Тобто, співробітниками патрульної поліції під час оформлення матеріалів даної адміністративної справи не були забезпечені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право користуватися послугами перекладача та захисника, якщо така особа не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Суд констатує, що вказані недоліки ставлять під сумнів справедливість провадження по справі, оскільки з протоколу не вбачається, що працівниками поліції в повній мірі було забезпечено право особи на користування послугами перекладача, адвоката, а особа відносно якої складено протокол розуміла суть правопорушення, свої права та характер процесуальних дій, які проводились під час складання протоколу.
Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України»).
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З аналізу викладеного суд встановив, що наявний в матеріалах адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення, який є головним доказом в даній справі, складений із грубим порушенням права особи на захист, шо робить його очевидно недопустимим доказом.
При цьому, суд зазначає, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи істотне порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , зокрема щодо забезпечення перекладача, суд не може визнати наявні у справі матеріали, що були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, допустимими доказами, а також встановити наявність в діях останнього ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua