Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №520/4980/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 липня 2026 р. справа № 520/4980/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 0004022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які відображені у обліковій картці до військового квитка (військово-обліковий документ) № НОМЕР_4 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які відображені у обліковій картці до військового квитка (військово-обліковий документ) № НОМЕР_4 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді Біленського О.О. у відпустці та відрядженні з 08.06.2026 по 29.06.2026.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 01.10.2007 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час за ст. 42 б розкладу хвороб (наказ МО України 1994р. №2, 1999р. №207). 23.10.2007 поставлений на облік і знятий з обліку згідно наказу №342 від 08.06.2006. 16.07.2024 позивач пройшов повторну ВЛК з метою визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», за результатами якої ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 прийнято постанову (Свідоцтво про хворобу від 16.07.2024), якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Постанову ВЛК (свідоцтво про хворобу від 16.07.2024) з медичною документацією позивача передано до ІНФОРМАЦІЯ_8 (нині - Берестинського) для подання їх до ІНФОРМАЦІЯ_9 для подальшого подання на затвердження до Регіональної ВЛК. Потім процес щодо подання постанови ВЛК (свідоцтва про хворобу від 16.07.2024) з медичною документацією позивача на затвердження до Регіональної ВЛК з боку відповідачів затягувався, що стало предметом звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/21778/25). З витягу з Єдиного державного реєстру призовників. військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач дізнався про наявність в такому Реєстрі запису про те, що він обліковується як порушник правил військового обліку, при тому що позивач не вчиняв жодних порушень. ІНФОРМАЦІЯ_10 у відповідь на запит представника позивача у своєму листі від 09.02.2026 №749/ВОБ послався на інформацію в Єдиному державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку через «не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист») та вказав, що позивач до 05.06.2025 не пройшов військово-лікарську комісію, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону». Позивач зазначає, що вказана інформація, яка міститься в Реєстрі є недостовірною та протиправно внесеною, оскільки позивач не порушував правила військового обліку, своєчасно, у відповідності до вимог п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» пройшов повторну ВЛК у встановлений Законом строк, до 05.06.2025, постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 (свідоцтво про хворобу від 16.07.2024) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що відомо відповідачам. При цьому, станом на 12.07.2025 (запис у Реєстрі про порушення згідно відомостей з витягу) у ІНФОРМАЦІЯ_12 знаходився повний пакет документів про проходження позивачем повторної ВЛК з постановою ВЛК оформленою свідоцтвом про хворобу позивача від 16.07.2024, переданий ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 для подальшого подання на затвердження штатною ВЛК. Процес подання постанови ВЛК (свідоцтва про хворобу від 16.17.2024) з медичною документацією позивача на затвердження до Регіональної штатної ВЛК не залежний від позивача, не в компетенції позивача, таким обов`язком позивач не наділений. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачі фактично намагаються перекласти тягар негативних наслідків їхніх протиправних дій та бездіяльності, на позивача, що є протиправним. Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІНФОРМАЦІЯ_13 подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру призовників. військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , перебуває на загальному військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , як солдат запасу. Порушення військового обліку з 21.08.2025 внесено автоматично системою на підставі того, що позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час 11.10.2007 по гр. 1 ст. 426, що автоматично підпадає під порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону №3621, абзац 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», частину 3 статті 17 Закону України «Про оборону», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. ВЛК від 15.07.2024 ОСОБА_1 не було внесено в реєстр, оскільки було відправлено на затвердження до вищого Регіонального ВЛК. Враховуючи зазначене, адміністративне провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Отже, другим віділлом ІНФОРМАЦІЯ_15 вже виконано позовні вимоги позивача щодо внесення відповідних відомостей до реєстру. ОСОБА_1 на даний час він не є порушником правил військового обліку, в розшуку не перебуває, тому позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки вже виконані. Відповідач також вважає, що вимога представника позивача взагалі видалити запис про те, що було порушення військового обліку від 21.08.2025 в обліковій картці, не обґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки електронна облікова картка акумулює вичерпний масив інформації про військовозобов`язаного - від персональних анкетних даних до відомостей про освіту, професійний досвід, стан здоров`я та сімейний стан. Це дозволяє ТЦК та СП бачити реальну картину людського ресурсу в режимі реального часу. Оскільки система «Оберіг» є державним реєстром суворої звітності, інформація в електронній картці не підлягає видаленню. Будь-які зміни фіксуються як нові записи, що забезпечує повну історію обліку та унеможливлює маніпуляції чи втрату важливих документів, як це траплялося з паперовими справами. Система надійно захищена згідно з державними стандартами кібербезпеки. Водночас вона забезпечує високу точність обліку, що є критично важливим для обороноздатності країни.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх, наголосивши на тому, що позивач своєчасно (до 05.06.2025) пройшов повторну ВЛК у відповідності до вимог вказаного вище Закону. З Витягу з Реєстру вбачається наявність в Реєстрі запису про порушення позивачем правил військового обліку з 12.07.2025 та наявність ще одного запису з 21.08.2025 про порушення військового обліку через «не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). Вказане є недостовірним, позивач пройшов повторну ВЛК 16.07.2024, про що відомо відповідачу та підтверджено письмовими, доказами до позову. Позивач вважає протиправними дії відповідачів у справі, такими що порушують законні права позивача, а заявлення відповідачем у відзиві на позовну заяву про виконання другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_15 позовних вимог позивача є не обґрунтованими, оскільки відсутні докази їх виконання. Як вбачається з витягу з Реєстру, який доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву, в такому витягу є наявний запис про вчинення позивачем порушення військового обліку, яке він не скоював, що вказує на недостовірність заявленого відповідачем у відзиві щодо закриття адміністративного провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 виправив недостовірну інформацію в реєстрі щодо порушень правил військового обліку та розшуку позивача, закривши адміністративне провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення ще 21.08.2025. Запис про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не активний. Те, що відображено в обліковій картці до військового квитка військовозобов`язаного - це інформація для Міністерства оборони України, військовозобов`язаний користується додатком «Резерв +».

Міністерством оборони України, як третьою особою у справі, подані пояснення, в яких зазначено, що після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 орган ведення Реєстру, діючи на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, правомірно відобразив у Реєстрі актуальний статус позивача як військовозобов`язаного, що перебуває на обліку. Враховуючи вищезазначене, Міноборони вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ІНФОРМАЦІЯ_16 право на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , 01.10.2007 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час за ст. 42 б розкладу хвороб (наказ МО України 1994р. №2, 1999р. №207) з видачею йому Довідки (взамін військового квитка).

23.10.2007 позивач знятий з військового обліку, згідно наказу МОУ від 08.06.2006 №342.

15.07.2024 позивач за місцем свого проживання та реєстрації особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 з питання щодо уточнення облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.

16.07.2024 позивач пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_12 та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, після чого свідоцтво про хворобу було направлено на затвердження до Регіональної військово-лікарської комісії.

25.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_16 медична документація позивача повернута до ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Не погоджуючись із такими діями щодо повернення медичної документації з постановою ВЛК, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №520/21778/25, яке набрало законної сили 18.03.2026, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення військово-лікарської експертизи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_14 , чим допущено порушення вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 подати свідоцтво про хворобу від 16.07.2024 року ОСОБА_1 для затвердження до штатної ВЛК у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 прийняти рішення щодо затвердження свідоцтва про хворобу від 16.07.2024 року ОСОБА_1 у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі №520/21778/25, яке набрало законної сили 18.03.2026, встановлено, що ОСОБА_1 16.07.2024 пройшов повторну ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_17 , за результатами якого свідоцтвом від 16.07.2024 визнаний не придатним до військової служби.

Відповідно до частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом із тим, в обліковій картці до військового квитка (військово-облікового документу) № НОМЕР_4 ОСОБА_1 у розділі «Судимість» станом на час звернення до суду з даним позовом містився запис «Номер справи: F169075 з 12 липня 2025 по Стаття: Ст. 210-1 КУпАП».

Представник позивача звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_15 із запитами від 18.09.2025 та від 24.12.2025 щодо надання інформації про підстави внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_18 » та облікової картки ОСОБА_1 вищевказаного запису та надання матеріалів справи F169075 з 12.07.2025.

Листами від 24.09.2025 №1057 та від 02.01.2026 №42 ІНФОРМАЦІЯ_19 повідомив, що справа F169075 від 12.07.2025 на громадянина ОСОБА_1 сформована системою Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» автоматично.

На адвокатський запит представника позивача аналогічного змісту від 02.02.2026, спрямованого до ІНФОРМАЦІЯ_20 , останнім листом від 09.02.2026 №749/ВОБ повідомлено наступне:

"Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр), громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , перебуває на загальному військовому обліку у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_21 (Кегичівка), як солдат запасу. Підлягає призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Порушення військового обліку з 21.08.2025 через «не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).

Згідно інформації Реєстру, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_22 (Кегичівка) 11.10.2007 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за гр. І ст. 42-6 розкладу хвороб Наказу МОУ №2 - 1994.

Інформація про проходження ВЛК 16.07.2024 громадянином ОСОБА_1 та визнання його непридатним до військової служби в мирний час з виключенням з військового обліку в Реєстрі відсутня. До 05.06.2025 не пройшов військово-лікарську комісію, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону». Тобто станом на 21.08.2025 був порушником військового обліку.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є автоматизованою інформаційною телекомунікаційною системою, яка за сукупністю наявної інформації стосовно військовозобов`язаного автоматично визначає та відображає порушення військовозобов`язаним законодавства з військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Порушенням законодавства з військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме не виконання встановлених обов`язків та правил визначаються та формуються автоматизованою інформаційною телекомунікаційною системою як «порушник правил військового обліку».

Визначене Реєстром в автоматичному режимі правопорушення, скоєне військовозобов`язаним згідно наявної інформації, відповідно до п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відображається у розділі облікової картки "Судимість"."

Згідно військово-облікових даних та за відомостями Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», наданими ІНФОРМАЦІЯ_19 на виконання вимог ухвали суду у даній справі, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_5 ) та має статус порушника військового обліку від 21.08.2025. Причина: не проходження (відмова від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист").

Оскільки ОСОБА_1 своєчасно (до 05.06.2025) пройшов повторну ВЛК у відповідності до вимог Закону та не порушував правила військового обліку позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, які відображені у обліковій картці до військового квитка (військово-обліковий документ) № НОМЕР_4 , у зв`язку чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду цієї адміністративної справи строк триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За приписами частини 3 статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 8 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та який набрав чинності з 03.05.2024, виключено такі визначення, як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX у первісній редакції установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України №4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, якими передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, відповідно до вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-IX в редакції Закону України №4235-IX, позивач мав обов`язок самостійно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_23 або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 і вказаний обов`язок позивачем виконаний, що підтверджується дослідженими судом матеріалами справи.

При цьому відповідачами не надано суду жодних доказів скасування або визнання недійсною результатів ВЛК від 16.07.2024.

Водночас, підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку стало не проходження (відмова від проходження) ОСОБА_1 військово-лікарської комісії (п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист») у строк до 05.06.2025.

Більше того, факт проходження ОСОБА_1 16.07.2024 повторної ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_17 , за результатами якого свідоцтвом від 16.07.2024 визнаний не придатним до військової служби, встановлено рішенням від 28.01.2026 у адміністративній справі №520/21778/25, яке набрало законної сили 18.03.2026.

Таким чином, обставина вчасного проходження позивачем ВЛК є встановленою та не потребує доказуванню при розгляді цієї справи.

При цьому, суд зазначає, що негативні наслідки неналежного ведення, збереження або втрати службової документації не можуть покладатися на позивача.

Відтак, у ІНФОРМАЦІЯ_1 не було правових підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі по тексту також - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (надалі по тексту також - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.

Відповідно до пункту 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку).

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року за №154 (надалі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) даних про виключення з військового обліку (надалі по тексту також - районні ТЦК та СП).

Завданнями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених обов`язків, є виконання законодавства з питань військового обов`язку та військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування ( ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (РТЦК та СП), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального, а також правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Районні ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення (частина 1 статті 14 Закону №1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Суб`єкт владних повноважень, діючи відповідно до принципу належного урядування, зобов`язаний діяти послідовно, добросовісно та забезпечувати достовірність відомостей, що вносяться до державних інформаційних систем.

Суд зазначає, що суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить питання внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є ТЦК та СП, на обліку якого перебуває позивач.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здійснивши належної перевірки наявних у позивача документів та фактично визнавши неможливість встановлення достовірних відомостей щодо його статусу, вніс у Реєстр інформацію про порушення позивачем правил військового обліку.

Суд доходить висновку, що на момент розгляду справи відповідач не мав достатніх та належних правових підстав для збереження у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук.

За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у вказаному ІНФОРМАЦІЯ_5 , повинен внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключивши відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Враховуючи вищевикладене, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключивши відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , правил військового обліку.

Оскільки позивачем не надано доказів та судовим розглядом не встановлено внесення саме ІНФОРМАЦІЯ_13 чи ІНФОРМАЦІЯ_16 відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, суд не знаходить підстав для задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які відображені у обліковій картці до військового квитка (військово-обліковий документ) № НОМЕР_4 .

При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 0004022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключивши відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , правил військового обліку.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.