Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 червня 2026 р.
Справа: №951/372/26
Суддя: Тиха І. М.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 951/372/26Головуючий у 1-й інстанції Чапаєв Р.В.
Провадження № 33/817/352/26 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.
за участю ОСОБА_1 та його представника- адвоката Бойка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка П.В. на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду, громадянин ОСОБА_1 05.05.2026 о 20 год. 37 хв. на дорозі Дибще-Козівка, 1 км, керував електромотоциклом без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко П.В. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.
Вважає що судом порушено вимог ст. 268 КУпАП оскільки ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи не був повідомлений тому його право на на захист було порушено.
Вказує, що ОСОБА_1 через похилий вік він недочув, тому по суті не зрозумів про що йдеться мова, зокрема наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Зазначає, що інспектор поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримався вимог ст. 251, ст. 280 КУпАП, а тому суддя безпідставно не визнав цей процесуальний документ недопустимим доказом.
Посилається на те, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, підтверджується даними, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 658128 від 05.05.2026 згідно якого, 5.05.2026 о 20:37 дорога Дибище-Козівка 1 км на автодорозі водій ОСОБА_1 керував електромотоциклом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для визначення степеню алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820 і проведення такого в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР;
- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та виражене тремтіння пальців рук;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.05.2026 о 20 год. 32 хв., з якого вбачається те, що ОСОБА_1 було направлено на огляд у КНП «Козівська ЦРЛ КСР» у зв`язку з виявленими працівниками поліції у водія ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та виражене тремтіння пальців рук;
- довідці, виданій СПД №1 ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 130 КУпАП не притягався;
- диску з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння на місці зупинки і проведення такого медичному закладі.
Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та достатніми оскільки в сукупності та взаємозв`язку вони доводять винуватість ОСОБА_1 , як водія, у відмові від проходження у визначеному законом порядку від огляду на стан алкогольного сп`яніння, з чим слід погодитись.
Перевіряючи доводи апелянта щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП в частині права на захист ОСОБА_1 в зв`язку з неповідомленням його про час і місце розгляду справи вважаю їх необгрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано як поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про місце та дату розгляду справи в суді, також в протоколі про адміністративне правопорушення останні вказали місце та час розгляду справи у суді, підпис ОСОБА_1 підтверджує те що він був з ним ознайомлений. Оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь правопорушника в розгляді справи за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою вважаю що розглянувши справу за відсутності правопорушника та за відсутності заяв про її відкладення, суддя не порушив права на захист ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в повному обсязі скористався своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Твердження представника щодо нерозуміння ОСОБА_1 через похилий вік суті правопорушення та необхідності проходження огляду на стан сп`яніння спростовується наявними відеозаписом з бодікамер поліцейських, з якого слідує, що ОСОБА_1 все добре чує і розуміє, факт керування електромотоциклом не заперечує, та чітко заявляє відмову від проходження огляду.
Доводи апелянта щодо недотримання інспектором поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вимог ст. 251, ст. 280 КУпАП не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Твердження представника щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 вважаю безпідставними оскільки вони сприймаються безпосередньо поліцейськими, останні зазначили їх у акті огляду та направленні водія до закладу охорони здоров`я, а також протоколі про адміністративне правопорушення та водій міг спростувати їх наявність пройшовши огляд, однак, не зробив цього.
Таким чином, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Підстав для скасування постанови не вбачається.
Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка П.В. слід відхилити, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка П.В. залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua