Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №607/10853/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/10853/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/348/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 09 травня 2026 року о 23.29 год. в с. Великі Гаї, вул. Незалежності, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор Alcotest 6810 номер ARCD-0524 (повірка дійсна до 19 листопада 2026 року), що підтверджується тестом номер 3963 від 09 травня 2026 року, результат огляду становить 2,36 % проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не згідний, після чого огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовує вимоги тим, що розглянувши справу без його участі суд позбавив його можливості взяти участь у розгляді справи, надати усні чи письмові пояснення, заперечення відносно складеного протоколу та здійснити захист своїх прав.

Зазначає, що жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було, а висновок КНП “ТОЦСНЗ” ТОР не може вважатись належним доказом, оскільки повторне обстеження його на стан алкогольного сп`яніння через 20 хв. лікакрем не було проведено.

Вказує, що письмові пояснення працівників поліції, на які суд поклався, як докази визнання його винуватості не є такими оскільки суд не здійснив безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні та належним чином не встановив і перевірив обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та, підтверджується даними, що містяться у:

- протоколі серії ЕПР1 №661889 від 10 травня 2026 року, 09.05.2026 23:29 год с. Великі Гаї вул. Незалежності 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатор Alcotest 6810 номер ARCD-0524 (повірка дійсна до 19 листопада 2026 року), що підтверджується тестом номер 3963 від 09 травня 2026 року, результат огляду становить 2,36 % проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння водій не згідний, після чого огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху ;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів результат позитивний 2,36 проміле. Із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння не згідний, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ;

- роздруківці із газоаналізатора “Аlcotest 6810” результат 2,36 проміле. ОСОБА_1 роздруківку підписав без зауважень ;

- свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 № ARCD-0524. Чинне до 19.11.2026р.;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.05.2026 року;

- рапорті поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержанта поліції Тарас В. від 10.05.2026 року;

- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 050891 від 09.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП;

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 травня 2026 року КНП “ТОМЦСНЗ” ТОР згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП капітана поліції Бахурської О. від 11 травня 2026 року про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 ;

- відеозаписами із бодікамер поліцейських та відеореєстратора патрульного автомобіля, записаними на DVD-R диск, з яких вбачається, що 09.05.2026 23:29 год працівниками поліції, за порушення правил ПДР України, було зупинено транспортний засіб марки Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм даного транспортного засобу, працівниками поліції було встановлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager та у медичному закладі. Згідно пройденого огляду на місці зупинки встановлено результат 2,36 проміле. Водій ОСОБА_1 не погодився з вказаним результатом та виявив бажання пройти огляд у медичному закладі. В медичному закладі ОСОБА_1 продув газоаналізатор двічі та на табло газоаналізатора висвітлило результат 2,43 промілле. В подальшому з вказаним результатом ОСОБА_1 погодився.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та достатніми оскільки в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, з чим слід погодитись.

Перевіряючи доводи апелянта щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 вважаю їх необгрунтованими, оскільки вони спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких ОСОБА_2 повідомлено про місце та дату розгляду справи, а також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що з місцем та часом розгляду справи ознайомлений та наявний підпис ОСОБА_2 . Оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь правопорушника в розгляді справи за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, вважаю що розглянувши справу за відсутності правопорушника та за відсутності заяв про її відкладення, суддя не порушив права на захист ОСОБА_2 . Крім цього, ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції мав можливість скористатись в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння спростовуються результатами проведеного огляду та даними, які містяться на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, акті огляду та направленні водія до закладу охорони здоров`я, а також протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апелянта, який вважає висновок КНП “ТОЦСНЗ” ТОР про перебування його в стані алкогольного сп`яніння неналежним доказом в зв`язку з тим що його повторне обстеження на стан сп`яніння не було проведено через 20 хв. вважаю їх необгрунтованими оскільки в матеріалах справи є відеозаписи з бодікамер поліцейських, на яких зафіксовано що в медичному закладі ОСОБА_1 двічі продував газоаналізатор на стан сп`яніння. При цьому, на відеозаписах зафіксовано згоду ОСОБА_1 з результатами огляду.

Перевіряючи твердження ОСОБА_1 щодо безпідставного покладення в основу його винуватості письмових пояснень працівників поліції вважаю їх такими що не заслуговують на увагу оскільки в матеріалах справи не міститься письмових поліцейських, у постанові суд також не обгрунтовував рішення поясненнями поліцейських ні усними ні письмовими, а рапорт працівника поліції є лише одним із доказів у справі про адміністративне правопорушенння у відповідності до вимог ст.251 КУпАП та оцінюється в сукупності з іншими.

Таким чином, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Підстав для скасування постанови не вбачаю.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя