Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №322/1037/25 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №322/1037/25

Суддя: Солодовніков Р. С.

Дата документу Справа № 322/1037/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1037/25 Головуючий в 1 інстанції Губанов Р.О.

Провадження № 33/807/878/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (далі апелянт) на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

Суддею Новомиколаївського районного суду Запорізької області 28 серпня 2025 року ухвалено постанову, якою до ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

Так, 03.07.2025 о 12 год 50 хв на 59 км автодороги Запоріжжя – Донецьк в Запорізькому районі Запорізької області водій ОСОБА_1 керував транспортним VOLKSWAGEN T4, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

2. Доводи апеляційної скарги.

Апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови, оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування причин пропуску строку вказує, що копію оскарженої постанови не отримував. Захисник Новацького М.І. в першій інстанції подав апеляційну скаргу в 10-денний строк, проте, що її було повернуто, апелянт не знав. Так як ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, не мав змоги дізнатися, що апеляційну скаргу було повернуто. Про постанову про повернення апеляційної скарги дізнався 11.03.2026. ОСОБА_1 було направлено апеляційну скаргу 17.03.2026, справа довго не заходила до апеляційного суду. На адвокатський запит захисника від 11.06.2026 було надано відповідь, що апеляційна скарга не надходила до Новомиколаївського районного суду Запорізької області. На даний час ОСОБА_1 є військовим та продовжує брати участь у забезпеченні державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а тому обмежений в можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій та лінії бойового зіткнення.

3. Апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Правова визначеність лежить в основі верховенства права як засади судочинства (ст. 129 Конституції) і вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи.

Через призму цих правових положень і належить вирішувати питання поновлення строку на апеляційне оскарження у справі.

Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.

Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду.

При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суддя апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з місцем і датою розгляду справи (17.07.2025 о 10:00 год.) під підпис у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.07.2025. Надав свій номер мобільного телефону (а.с. 2).

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 має мобільний застосунок «Дія», оскільки посвідчення водія було пред`явлено працівнику поліції в цьому застосунку, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 2).

З 19 серпня 2022 року вступили в силу зміни до чинного законодавства України, відповідно до яких додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі, з використанням мобільного застосунку Порталу Дія. Отже ОСОБА_1 додатково інформувався про розгляд справи та ухвалене судове рішення через мобільний застосунок «Дія».

Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний завчасно про розгляд справи у суді шляхом направлення повідомлень у додаток Viber, що підтверджується довідками про доставку повідомлень (а.с. 12, 13), проте в судові засідання 17.07.2025 і 28.08.2025 двічі не з`явився.

За наданими ОСОБА_1 довідками від 18.01.2026 він з 11.06.23 по 19.10.2024 та з 09.12.2024 до 14.12.2025 із перервами брав участь у заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Проте за цими даними у дні судових засідань 17.07.2025 і 28.08.2025 ОСОБА_1 не брав участь у цих заходах. Будучі обізнаний із датою і місцем розгляду справи не повідомив суд про причини неявки, не скористався правами, передбаченими ст..268 КУпАП, зокрема не подав письмові пояснення і докази за наявності заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не залучив захисника.

29.08.2025 копія постанови була направлена місцевим судом ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, яка за повідомленою ним адресою свого місця проживання (перебування) (а.с. 17).

01.09.2025 постанова суду від 28.08.2025 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Рішення набрало законної сили 20.02.2026.

24.10.2025 головним державним виконавцем Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області закінчене виконавче провадження з примусового виконання постанови Новомиколаївського районного суду Запорізької області по справі №322/1037/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у подвійному розмірі в сумі 34000 грн у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення в повному обсязі (а.с. 26).

Таким чином з ОСОБА_1 станом на 24.10.2025 стягнута сума штрафу на виконання постанови судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2025 року, отже ОСОБА_1 повинен був дізнатися про наявність постанови суду.

З копій документів, доданих до апеляційної скарги, встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у бойових діях в період з 11.06.23 по 19.10.2024 та з 09.12.2024 до 14.12.2025.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для реалізації ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження у період з 15.12.2025 по 25.01.2026.

26.01.2026 захисником через систему «Електронний суд» вперше була подана апеляційна скарга, у строк більше ніж через три місяці після виконання постанови суду.

Зазначена апеляційна скарга повернута Запорізьким апеляційним судом 20.02.2026 у зв`язку з невиконанням адвокатом вимог ст. 271 КУпАП, копію постанови отримано захисником 25.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 46).

26.02.2026 постанова Запорізького апеляційного суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Рішення набрало законної сили 20.02.2026.

Попри достовірну обізнаність про постанову Запорізького апеляційного суду, ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 17.03.2026, тобто через двадцять днів після отримання повідомлення про її повернення. Такий строк удвічі перевищує строк, встановлений законом для апеляційного оскарження, при цьому будь-яких поважних причин такого зволікання апелянтом не наведено та матеріалами справи не підтверджено.

Повторно подана ОСОБА_1 апеляційна скарга до Новомиколаївського суду Запорізької області не надійшла, що підтверджується відповіддю на запит адвоката.

З 17.03.2026 до 11.06.2026 ні ОСОБА_1 , ні захисником не вживались заходи, щоб дізнатись про результати розгляду поданої апеляційної скарги.

Втретє ОСОБА_1 було направлено апеляційну скаргу 17.06.2026 засобами поштового зв`язку.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 , будучи самостійним учасником провадження у справі про адміністративне правопорушення та наділеним правом на подання апеляційної скарги, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, повідомленим про вчинення процесуальної дії – подання апеляційної скарги зобов`язаний був через розумний проміжок часу цікавитися її перебігом та результатами, зокрема через електронні сервіси: застосунок «Дія», додаток Viber, офіційний вебсайту судової влади України, вебпорталу судової влади в розрізі конкретного суду, шляхом телефонного зв`язку з кол-центром суду або через Єдиний державний реєстр судових рішень України.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

На підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги додано копію довідки від 18.01.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у бойових діях в період з 11.06.23 по 19.10.2024 та з 09.12.2024 до 14.12.2025.

Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).

При цьому, відповідно до усталеної практики апеляційного суду перебування на військовій службі під час дії особливого періоду є безумовною правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, у випадку коли особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з перебуванням на військовій службі, вона зобов`язана довести, що вищевказана поважна причина для пропуску строку на апеляційне оскарження виникла на час, який встановлено законом для апеляційного скарження судового рішення та продовжувала існувати аж до безпосереднього звернення з відповідною апеляційної скаргою.

Апелянт повинен надати достатні дані, які підтверджують, що до часу звернення з відповідною апеляційної скаргою він з поважних причин не мав можливість звернутися до суду з відповідною апеляційною скаргою та вказати, яким чином вищевказана ситуація змінилася, що дозволило йому подати апеляційну скаргу.

Зокрема, апелянт повинен був довести, що дійсно перебував на військовій службі з 08 вересня 2025 року (останній день подання апеляційної скарги відповідно до закону) по час звернення з апеляційною скаргою та вказати яким чином існуюча ситуація змінилась, що надало йому можливість подати до суду відповідну апеляційну скаргу.

Однак, зі змісту копії довідки, яку долучено до апеляційної скарги неможливо встановити, що ОСОБА_1 починаючи з 15.12.2025 продовжує перебувати на військовій службі на час подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення має довести апелянт, який заявив таке клопотання. При цьому, апелянт повинен підтвердити реальне існування обставин на які він посилається в обґрунтування поважності своїх вимог.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

4. Висновки.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що апелянтом не доведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили та підлягає до виконання, враховуючи причини, якими обґрунтовується поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.

Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати та довести реальну наявність причин, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2025 року.

Повернути апеляційну скаргу з додатками апелянту.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua