Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №336/1758/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/1758/26 Головуючий в 1 інст. Боєв Є.С.

Провадження №33/807/695/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 850 гривень, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 13 лютого 2026 року о 16:17 год. у м. Запоріжжі, вул. Миколи Корищенка, 23, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 968М, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці руху, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Травмованих немає.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційною скаргою, в якій зазначив, що висновки суду є упередженими, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що 13 лютого 2026 року о 16 годині, водій ЗАЗ - 110307-Славута, АР 4794 ІХ під керуванням ОСОБА_2 , рухаючись по довільно накатаній дорогі (колії), яка перебувала під брудним, вологим, льодовим покриттям і розпочинається за 300 метрів від вулиці М. Корищенка в лісопосадці та не є прилеглою територією, не виконав вимоги ПДР України, а саме: п.п.1.3; 1.7; 2.3.б; .2.9д; 9.1.б, в; 9.4; 9.5; 12.1; 12.3; 13.1;16.15, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив контакт транспортних засобів ЗАЗ - Славута д. н. НОМЕР_2 та ЗА3 - 968M д. н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 рухався автомобіль ЗАЗ - Славута апелянту невідомо, є три напрямку під`їзду до місця події.

Наголошує, що під час його паркування в свій гараж ззаду нікого не було - дзеркала заднього виду мають свою обмеженість на відповідній відстані, а ЗАЗ - Славута з`явився праворуч позаду. Рух назад він не міг здійснити, оскільки був підпертий. Далі, він зателефонував на 102 та повідомив про пригоду та її місце. Однак, працівники Національної поліції, приїхавши на місце пригоди, перевірили документи - все було в нормі, поспілкувалися лише з ОСОБА_2 , жодного приводу для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП не було, тим більше викривляти законодавство України про дорожній рух і фабрикувати справу на недостовірних підставах.

Посилаючись на примітку до ст. 124 КУпАП вказав, що працівники поліції не перевіривши справність світових, звукових сигналів, саме на ЗАЗ - Славута, стан і відповідність до сезону резини коліс, не перевіривши справність сигналів стоп та ліхтаря заднього руху, законність наклейки «Водій з інвалідністю» розміщених на вітрових стеклах попереду і позаду на ЗАЗ - 968М, не дослідивши і не зафіксувавши брудне, мокре, обледеніле покриття накатаної колії, саме під ЗАЗ - Славута, не надали допомогу згідно п.2.14.г. ПДР України щодо складання Євро протоколу, а повідомили, що хтось повинен бути винуватим.

Разом із цим, поліцейські попросили передати їм всі документи та пішли до свого службового автомобілю і як виявилося, сфабрикували неправдивий відносно нього протокол про адміністративне правопорушення на користь, водія ЗАЗ ОСОБА_4 .

Звертає увагу, що на місці події була його донька, яка саме і зафіксувала на мобільний телефон знімки з місця події де чітко видно, що ЗАЗ - Славута стоїть на ямках брудної вологої обледенілої колії.

Стверджує, що на той час він був необізнаний щодо складання Євро протоколу, така подія сталася вперше і потрібна була відповідна консультація. 19 лютого 2026 року, стан його здоров`я покращився та він ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення. В той же день і час, коли відбулася транспортна пригода - 13 лютого 2026 року він пішов і зробив відео на телефон, а 19 лютого 2026 року відзняв так звану дорогу з вологим покриттям, як зазначили співробітники поліції. 22 лютого 2026 року знято відео з відповідними погодними умовами, які були 13 лютого 2026 року.

Звертає увагу, що в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що бачив автомобіль ЗАЗ 968М, який здійснює маневр паркування під гараж та бачив як загорівся ліхтар заднього руху - який вказує на можливість руху транспортного засобу назад. Однак, жодних заходів, для унеможливлення контакту, передбачених ПДР України не вжив. Також повідомив суду, що розумів те, що за кермом особа похилого віку і бачив як його донька надавала письмові пояснення співробітникам поліції.

Вважає, що суддя місцевого суду не дослідивши всі обставини, які мають значення для справи і прийняття єдиного правильного і законного рішення, не надавши йому часу на доведення своєї невинуватості, не взявши до уваги якісні фото з місця пригоди, не переглянувши двох відео самого місця події з різними погодними умовами, які тривають біля дев`яти хвилин, на підставі сфабрикованого і неоскарженого протоколу про адміністративне порушення, ухвалив необґрунтовану та незаконну постанову.

Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 березня 2026 року. Визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 590601 від 13.02.2026 року та визнати його невинуватим. Дослідити під час апеляційного перегляду справи фото і відео з місця події, які знаходяться на електронному носії. Судові витрати в розмірі 998, 40 грн. віднести на рахунок ГУМВС в Запорізькій області.

Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважну причину його пропуску.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що воєнний стан, постійні тривоги, атаки ворога на місто, перебої зі світлом, незадовільний стан здоров`я унеможливили своєчасне оскарження протоколу про адміністративне правопорушення. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 23 березня 2026 року.

Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2026 року.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. Вказав, що подія, яка сталася була малозначного характеру, але працівники поліції склали відносно нього протокол. На місце ДТП не має дороги, а лише довільно накатана колія. Додав, що місце ДТП не вірно встановлено працівниками поліції.

ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вказав, що він здійснював рух до гаражів, ОСОБА_1 в свою чергу здійснював рух попереду нього на відстані 20 метрів. ОСОБА_1 повернув до гаражу, у нього була вільна дорога та він здійснив рух прямо та раптово для нього, коли він вже був позаду ОСОБА_1 , останній несподівано здійснив рух назад, внаслідок чого відбулося зіткнення, від якого його автомобіль змістило вліво. Додав, що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 про можливість складання «європротоколу», однак він не визнавав своєї вини у настанні дорожньої - транспортній пригоді. Зауважив, що коли поліцейський вже почав складати протокол, ОСОБА_1 прохав його не складати, мав намір домовитися, однак поліцейський йому відповів, що матеріали вже складаються.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання судді апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, за наведених у протоколі обставин, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням дорожньої-транспортної пригоди.

Правильність такого висновку за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 590601 від 13 лютого 2026 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні даними:

- схемою місця ДТП від 13 лютого 2026 року, на якій зображено напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, положення транспортних засобів після дорожньої-транспортної пригоди, пошкодження транспортних засобів, отримані внаслідок ДТП, гараж № 92 до якого здійснена прив`язка об`єктів та слідів, яка складена за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 2).

Зі схеми місця ДТП, яка була підписана без зауважень учасниками ДТП, вбачається, що:

- у автомобіля ЗАЗ 968М, номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено задній бампер;

- у автомобіля ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено праві пасажирські двері, поріг;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких випливає, що ОСОБА_1 під час заїзду до гаражу здійснив маневр руху заднім ходом (а.с. 3-4);

- фотознімками події, на яких зафіксовано пошкодження транспортних засобів, їх розташування після дорожньої-транспортної пригоди (а.с. 5);

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи засвідчуює, що вищезазначені норми ОСОБА_1 не були дотримані.

Так, з огляду на матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.10.9 ПДР України та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на отримані механічні пошкодження транспортних засобів, зафіксованих схемою ДТП випливає, що дорожня – транспортна пригода відбулась внаслідок допущених порушень водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п.п. 10.9 ПДР, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ 968М, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпеці руху, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Травмованих немає.

Отже, викладені обставини свідчать про те, що водій автомобіля ОСОБА_1 під час руху заднім ходом не переконався в безпеці руху, внаслідок чого скоїв зіткнення із транспортним засобом ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Таким чином, посилання апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З приводу доводів апелянта щодо упереджених дій з боку працівників поліції та фальсифікації відомостей, викладених в протоколі, слід зазначити, що матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

На посилання апелянта, що місце ДТП не вірно встановлено працівниками поліції слід зазначити наступне.

У схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка складена за участю водія ОСОБА_1 поліцейським зафіксовано розташування транспортних засобів та їх прив`язка до місцевості, дані про пошкодження транспортних засобів, місце їх зіткнення, інші відомості щодо стану покриття проїзної частини дороги, відсутність дорожньої розмітки та знаків, тощо. Схема складена компетентною особою та підписана всіма учасниками дорожньої-транспортної пригоди без зауважень, а викладені в схемі події повністю узгоджуються з доказами наявними в матеріалах справи, зокрема із доданими до схеми фотознімками.

Таким чином, відомості викладені в схемі дорожньо-транспортної пригоди жодних сумнівів щодо їх достовірності у судді апеляційного суду не викликають.

Інші доводи апеляційної скарги носять загальний характер, є суб`єктивними та такими, які не спростовують вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, у зв`язку з чим суддя апеляційного суду доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, фактів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено.

Враховуючи наведене, суддя апеляційного суду вважає, що суддею суду першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_1 п. 10.9 Правил дорожнього руху України та визнання його винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 336/1758/26