Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №569/4923/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4923/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді

ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12026181010000204 від 04.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костопіль, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2024 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

18 липня 2025 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

12 вересня 2025 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

19 вересня 2025 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

24 жовтня 2025 року постановою Рівненського міського суду Рівненської області, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що вищевказаними рішеннями судів його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.68 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом чим ухилявся від виконання постанов суду при наступних обставин.

Так, 04 лютого 2026 року о 11 годині 48 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «DACIA SANDERO», номерний знак НОМЕР_1 , у м. Рівне по вул. Володимира Стельмаха, рухаючись проїзною частиною дороги, не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, прискорився та продовжив рух, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. В подальшому транспортний засіб марки «DACIA SANDERO», номерний знак НОМЕР_1 працівниками поліції було зупинено та на водія ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.02.2026 серії ЕПР 1/582763№450315 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, який направлено до Рівненського міського суду Рівненської області за №23697-2026 від 09.02.2026 для розгляду по суті.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. Пояснив, що він, будучи визнаним винним у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, мав накладені адміністративні стягнення у виді штрафів та позбавлення права керування транспортними засобами, умисно ухилявся від виконання постанов суду, що набрали законної сили та продовжував керувати транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового процесу, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останній надав показання стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.

ОСОБА_4 неодружений, раніше несудимий, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшує та обтяжує відповідальність, даних про особу обвинуваченого, який є раніше несудимим, та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у скоєному, позиції прокурора, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 статті 76 КК України.

У підсумку, дане покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись статтями 12, 50, 53, 63, 65-67, 75-76, 382 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_5