Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №539/1897/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1897/26

Провадження № 2/539/1677/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.06.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі

головуючої судді – Гуменюк Г.М.

за участі секретаря судового засідання – Коновал Т.Г.

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 30.03.2019 року Лубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №34.

Заявлені вимоги про розірвання шлюбу позивач мотивує тим, що сімейні стосунки припинились, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейні відносини.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просили розгляд справи здійснювати без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, відзиву на позов не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30.03.2019 року Лубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.03.2019 року.

У сторін є спільна неповнолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом з`ясовано, що у подружжя сімейне життя не склалося,шлюбні стосунки фактично припинені, відтак їх шлюб носить формальний характер та його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв`язку з чим суд вважає, що відповідно до вимог ст.112 Сімейного кодексу України шлюб між сторонами слід розірвати.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн., який підлягає відшкодуванню відповідачем з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Також в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 5000грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів позову додано, ордер на надання правової допомоги Шевченко М.В. на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 20.04.2026 року адвокатом Савинською Н.Ю., акт виконаних робіт про надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги б/н від 20.04.2026 року та квитанцію б/н від 20.04.2026 року.

Однак суду не надано належних доказів оплати послуг адвоката. Надана суду квитанція б/н від 20.04.2026 року на суму, не містить відмітку банку та не містить ознак банківського документ, касового чеку, тощо.

Таким чином, позивачем не було надано суду доказів, які підтверджують сплату позивачем адвокату коштів в розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30.03.2019 року Лубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №34.

Відновити дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк