Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №603/322/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/322/26

Провадження №2-а/603/13/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № R549759 від 27.05.2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вищевказана постанова є необґрунтованою та незаконною, винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративного стягнення та за відсутності належних і допустимих доказів вчинення правопорушення. В оскаржуваній постанові йому ставиться у провину неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, встановлений ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та, як наслідок, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Постанова також містить інформацію про те, що вона винесена за наявності поданої особою заяви про неоспорення допущеного порушення та згоди на притягнення до відповідальності за її відсутності. Проте повістка про виклик до ТЦК та СП за місцем реєстрації засобами поштового зв`язку йому не надходила та особисто вказану повістку він не отримував, оскільки з 21.07.2025 року до 29.05.2026 року перебував за межами України. Відтак у його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі. Також звертає увагу на те, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає встановленим законом вимогам, оскільки у постанові не зазначено часу, дати та місця вчинення правопорушення. Однак відповідно до військово-облікового документа, сформованого 20.05.2026 року у застосунку «Резерв+», датою вчинення правопорушення визначено 08.10.2025 року, а тому станом на день винесення постанови строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, минув. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 вказує, що ОСОБА_1 не прибув вчасно у визначені та належним чином повідомлені йому дату і час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим допустив порушення законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас 24.05.2026 року ОСОБА_1 через електронний кабінет військовозобов`язаного у застосунку «Резерв+» подав заяву про визнання вчинення правопорушення та надання згоди на притягнення до адмінвідповідальності за його відсутності. Вказане свідчить про те, що позивач усвідомлював факт вчинення адміністративного правопорушення, погоджувався із цим та не бажав оспорювати такий факт. Таким чином, на підставі вищевказаної заяви позивача 27.05.2026 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яку шляхом інформаційної взаємодії між АІКС «Оберіг» та застосунку «Резерв+» направлено в особистий електронний кабінет позивача. Окрім того, звертає увагу на те, що текст цієї постанови згенерований Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР) і недоступний для редагування. Отже, вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови дотримані всі визначені законом вимоги, а тому постанова № R549759 від 27.05.2026 року не підлягає скасуванню. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією військово-облікового документа № 010720240913659500006 від 03.07.2024 року.

Окрім того, як видно зі змісту військово-облікового документа ОСОБА_1 , сформованого 20.05.2026 року у застосунку «Резерв+», йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Також в електронному військово-обліковому документі міститься відмітка про порушення позивачем правил військового обліку, а саме: не прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звернення до Нацполіції – 08.10.2025 року.

27.05.2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_2 виніс стосовно позивача постанову № R549759 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із вказаною постановою за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації ЄДРПВР установлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлено накласти на нього штраф у сумі 17 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови також видно, що ця постанова винесена за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Дата надходження заяви – 24.05.2026 року, спосіб надходження заяви – через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста, короткий зміст заяви – повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

На підтвердження факту перебування за межами території України позивачем долучено до позовної заяви копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в якому міститься відмітка про виїзд за кордон 21.07.2025 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані у справі докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює (визначає) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII).

Відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII).

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі – Порядок).

Відповідно до п. п. 28, 29 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Абзацом 4 п. 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року (далі – Правила).

Згідно з абз. 2 п. 16 вказаних Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто».

Абзацами 2, 4 п. 82 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, встановлені ст. 279-9 цього Кодексу.

Так, у ч. 1 ст. 279-9 КУпАП визначено, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ч. 2 ст. 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Установлено, що згідно з постановою № R549759 від 27.05.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, що кваліфіковано як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами (п. 1 ст. 247 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності закріплений у ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості), у силу якого ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за обставин цієї справи є встановлення факту належного оповіщення позивача про необхідність з`явитися до відповідного ТЦК та СП.

Натомість відповідач не надав витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відтак у матеріалах справи відсутні будь-які докази відправлення ОСОБА_1 повістки про виклик до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , на що у відзиві посилається представник відповідача. Суду не надано копії зазначеної повістки, опису вкладення відповідного поштового відправлення, поштового повідомлення з відміткою про відмову ОСОБА_1 отримати повістку чи відміткою про його відсутність за вказаною у повістці адресою, документів поштового оператора про вручення позивачу вказаного поштового відправлення.

Окрім того, строки притягнення до відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на момент винесення оскаржуваної постанови сплинули.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Водночас факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення та обов`язку перевірити дотримання строків притягнення до відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП. Окрім того, приписами ч. 2 ст. 279-9 КУпАП передбачено обов`язок керівника ТЦК та СП після отримання заяви, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення, перевірити викладені у заяві фактичні дані, після чого з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову по справі.

Отже, відсутність у матеріалах справи належних і достатніх доказів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на переконання суду, виключає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд також звертає увагу на те, що постанова № R549759 від 27.05.2026 року не містить чіткого визначення об`єктивної сторони вчиненого позивачем правопорушення. Зокрема, в оскаржуваній постанові не вказано адресу, за якою ОСОБА_1 надіслано зазначену у постанові повістку, не вказано відомості про дату, час та місце прибуття за цією повісткою. Тобто постанова не містить конкретних даних щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що не відповідає вимогам абз. 5 ч. 2 ст. 283 КУпАП.

Інші доводи сторін суд вважає малозначними.

У силу вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № R549759 від 27.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі – закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 159, 246, 255, 286 КАС України, ст. ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № R549759 від 27.05.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова