Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №602/558/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/558/26

Провадження № 3/602/212/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

20 травня 2026 року о 13 годині 13 хвилин ОСОБА_1 в м. Ланівці, по вул. Привокзальна, 3, Кременецького району Тернопільської області, керував автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest ARPJ-0143 та в КНП «Лановецька міська лікарня» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення було призначене на 10.06.2026.

9 червня 2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 , адвоката Карапетяна Е.Т., надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, яке мотивовано тим, що: на думку захисника, у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а постанова, якою на водія накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення правил користування ременями безпеки, оскаржується у суді; у постанові про накладення адміністративного стягнення та у протоколі містяться розбіжності щодо місця та часу вчинення адміністративних правопорушень; з відеозаписів, наявних у матеріалах справи не убачається ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з якими водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння; поліцейськими було порушено процедуру направлення ОСОБА_1 на огляд, оскільки не роз`яснено йому порядок та спосіб здійснення огляду. Окрім того, ОСОБА_1 у той самий день звернувся з повідомленням на лінію «102» та викликав наряд поліції і менше, ніж через дві години пройшов освідування за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, результат якого становив 0,00 проміле. Захисник просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні 10.06.2026 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що 20.05.2026 керував зазначеним у протоколі транспортним засобом та на вулиці Привокзальній у м. Ланівці був зупинений працівниками поліції, які після зупинки повідомили йому, що він був не пристібнутий паском безпеки. Потім повідомили, що від нього чути алкоголем, хоча він не вживав того дня алкогольні напої, а запах був від його пасажира, який у салоні авто пив пиво. Коли поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, то він рознервувався та відмовився від огляду, бо не знав, що за це передбачена така сувора відповідальність. У найближчий медичний заклад для проходження медичного огляду він теж відмовився їхати, бо з працівниками поліції у їхньому службовому авто були працівники ТЦК. І хоча у нього є бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, але він переживав, що його мобілізують навіть з бронюванням, оскільки неодноразово чув подібні історії. Через деякий час, коли він проконсультувався з цього питання і зрозумів, що за такі дії передбачена відповідальність, то він сам подзвонив у поліцію і попросив пройти огляд. Коли приїхав інший екіпаж, то вони йому надали драгер, він його продув і драгер показав нулі, тобто те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Захисник у судовому засіданні підтримав подане ним раніше клопотання про закриття провадження у справі з підстав у ньому наведених.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з технічних причин до 01.07.2026.

У судове засідання 01.07.2026 ОСОБА_1 та його захисник не прибули. Від захисника надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проаналізувавши аргументи захисника, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670777 від 20.05.2026 (а.с.1); рапортом старшого інспектора чергового ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області №2900 від 20.05.2026 (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 20.05.2026 о 13 год 20 хв направлено в КНП «Лановецька міська лікарня» (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7227817 від 20.05.2026 (а.с.5); довідкою начальника ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції Чоловського М. (а.с.6); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 27 січня 2027 року (а.с.7); відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску (а.с.16).

Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Так, зі змісту відеозаписів реєстратора зі службового автомобіля та з нагрудних бодікамер поліцейських, досліджених суддею, убачається, що у зазначених у протоколі даті, час та місці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , коли був зупинений працівниками поліції. Після зупинки транспортного засобу поліцейський назвав причину зупинки транспортного засобу, а саме порушення правил користування ременем безпеки. У подальшому, під час спілкування з водієм поліцейський у зв`язку з виявленим запахом алкоголю від водія запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора або у найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився (файл «камера Ковальчук.mp4», час на відео з 13:18:32 до 13:19:20). Також поліцейський повторно назвав виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та тремтіння пальців рук та, роз`яснивши наслідки відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння у вигляді складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, знову запропонував пройти такий огляд, на що водій повторно відмовився (файл «камера Ковальчук.mp4», час на відео з 13:19:40 до 13:20:20). Після чого на водія складено протокол та повідомлено йому про відсторонення від керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (нижче у тексті - ПДР).

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР установлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він рознервувався та відмовився від огляду, бо не знав, що за це передбачена така сувора відповідальність, не беруться до уваги, оскільки відповідно до конституційного принципу, закріпленого у статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Особа, яка допущена до керування транспортними засобами, та отримала у встановленому порядку посвідчення водія, зобов`язана знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

У справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», рішення від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Обов`язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського є безумовним і необхідність його виконання не ставиться у залежність від суб`єктивних уявлень особи водія про наслідки його невиконання.

Аргументи захисника про те, що у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , та поліцейськими було порушено процедуру направлення ОСОБА_1 на огляд, оскільки не роз`яснено йому порядок та спосіб здійснення огляду спростовується змістом досліджених суддею відеозаписів.

Окрім того, згідно зі сталою судовою практикою обов`язок водія пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння прямо передбачений пунктом 2.5 ПДР та не пов`язаний безпосередньо з причиною зупинки транспортного засобу. За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Незгода водія із законністю причини зупинки та оскарження дій поліцейського не звільняє водія від виконання такого обов`язку.

Згідно з установленим порядком, якщо у поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з визначеними ознаками такого стану, то водій зобов`язаний пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

Стосовно аргументів захисника про те, що з відеозаписів, наявних у матеріалах справи, не убачається ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з якими водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, суддя зауважує, що відеозапис не передає запаху алкоголю, який безпосередньо сприймає поліцейський на місці зупинки транспортного засобу під час спілкування з водієм. До того ж, як слідує з пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, його пасажир того дня пив пиво у автомобілі, у зв`язку з чим був наявний запах алкоголю в салоні авто. Тобто, у поліцейського були певні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з визначеними ознаками такого стану, у зв`язку з чим він і запропонував водієві пройти відповідний огляд, щоб спростувати або підтвердити перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

З приводу доводів захисника про те, що у постанові про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП зазначено місце та час вчинення адміністративного правопорушення – вул. Привокзальна, 1 та 13:13:35, а у розглядуваному протоколі – вул. Привокзальна, 3 та 13:13:00, то такі розбіжності, за оцінкою судді не є суттєвими і не свідчать про незаконність складеного протоколу. До того ж, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем 20.05.2026, цілком міг рухатися у м. Ланівці по вулиці Привокзальній біля будинку №3 о 13:13:00, а через 35 секунд біля будинку №3, де і був зупинений поліцейськими.

Щодо аргументів захисника про те, що ОСОБА_1 у той самий день звернувся з повідомленням на лінію «102» та викликав наряд поліції і менше, ніж через дві години пройшов освідування за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, результат якого становив 0,00 проміле, то наведені обставини підтверджуються відповіддю начальника ВП № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 06.06.2026, наданою на адвокатський запит адвоката Карапетяна Е. Разом з тим, суддя зауважує, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не у фактичному перебуванні такої особи у стані сп`яніння. Відтак, зазначена обставина не спростовує того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у протоколі.

Отже, з огляду на вище наведене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є встановленою.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суд вважає, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, поваги до правил співжиття й запобіганню вчиненню нових правопорушень, до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 40-1, 130 ч. 1, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (34 000,00 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК