Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №596/571/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Справа № 596/571/26

Провадження № 1-кп/596/227/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Гусятин кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026211140000038 від 11.03.2026 на підставі обвинувального акта відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ст. Нижбірок, Гусятинського району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 статті 263, ч.1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В 1990 році придбав для власного користування 4,5 мм однозарядну, пневматично, пружинно-поршневу гвинтівку «Baikal» моделі «МР-512», із номером «0051201310», промислового виготовлення, виробництва росія.

Надалі, в 2017 році, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на горищі будинку, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , переробив 4,5 мм з однозарядної пневматичної, пружинно-поршневої гвинтівки «Baikal» моделі «МР-512», із номером «0051201310» промислового виготовлення, виробництва росія, а саме саморобним способом розточив патронник та встановив ударник, що дозволяє її конструкції використовувати патрони калібру 5,6 мм кільцевого запалення, внаслідок чого вона набула властивостей однозарядної гвинтівки, яка є вогнепальною зброєю.

Окрім того, в 1980 році, ОСОБА_4 придбав для власного користування вогнепальну зброю - обріз, виготовлений саморобним способом з двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці 16-го калібру, марки «ТОЗ – БМ» із номером « НОМЕР_1 », 1951 р.в., виробництва Тульський збройовий завод та нарізну вогнепальну зброєю – обріз, виготовлений саморобним способом з гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/1930 р.р., калібру 7,62 мм (7,62х54R) промислового виготовлення

Надалі, в 1980 році, придбав 4 (чотири) боєприпаси, які є бойовими патронами, калібру 7,62 мм, зразка 1908 р., із звичайною кулею, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, штатними патронами до гвинтівки системи «Мосіна» зразка 1891/1930 р.р.

Не маючи передбаченого законом дозволу на носіння і зберігання будь-якого виду зброї, ОСОБА_4 взяв вказані два обрізи та чотири бойові патрони собі, які незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс в домогосподарство, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де став зберігати для власних потреб.

Незаконно придбані обріз, виготовлений саморобним способом з двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці 16-го калібру, марки «ТОЗ – БМ» із номером « НОМЕР_1 », 1951 р.в., виробництва Тульський збройовий завод, шляхом укорочення стволів до залишкової довжини 269 мм та руків`я до залишкової довжини 185 мм. ОСОБА_4 , без передбаченого законом дозволу заховав в шафі житлового будинку, обріз, виготовлений саморобним способом з гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/1930 р.р., калібру 7,62 мм (7,62х54R) промислового виготовлення та чотири бойові патрони, калібру 7,62 мм, зразка 1908 р., із звичайною кулею, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 заховав в стару куртку, на горищі будинку, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де незаконно, не маючи передбаченого законом дозволу зберігав для власних потреб до 25.03.2026.

У подальшому, незаконно виготовлену однозарядну гвинтівку, яка є вогнепальною зброєю ОСОБА_4 заховав на горищі житлового будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де незаконно, без передбаченого законом дозволу, для власних потреб зберігав до 25.03.2026.

25 березня 2026 року, в період часу з 09:26 по 13:17 год. працівниками поліції проведено обшук домоволодіння, що по АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено обріз, виготовлений саморобним способом з двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці 16-го калібру, марки «ТОЗ – БМ» із номером « НОМЕР_1 », 1951 р.в., виробництва Тульський збройовий завод, який є вогнепальною зброєю та придатний для стрільби, обріз, виготовлений саморобним способом з гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/1930 р.р., калібру 7,62 мм (7,62х54R) промислового виготовлення, який є нарізною вогнепальною зброєю та придатний для стрільби, однозарядну гвинтівку, виготовлену шляхом переробки саморобним способом 4,5 мм однозарядної пневматичної, пружинно-поршневої гвинтівки «Baikal» моделі «МР-512», із номером «0051201310» промислового виготовлення, виробництва Росія, в якої саморобним способом розточений патронник та встановлено ударник, що дозволяє її конструкції використовувати патрони калібру 5,6 мм кільцевого запалення, яка є вогнепальною зброєю та придатна для стрільби, 4 (чотири) боєприпаси, які є бойовими патронами, калібру 7,62 мм, зразка 1908 р., із звичайною кулею, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, штатними патронами до гвинтівки системи Мосіна зразка 1891\30 р.р., які придатні для стрільби.

Вказаними умисними діями, що виразились у зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, ОСОБА_4 порушив вимоги: п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям ЗУ «Про національну поліцію», Постанови Верховної ради України №247-ХІІ від 17.06.1992, ЗУ «Про право власності на окремі види майна», Положення «Про дозвільну систему», Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання патронів, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС №622 від 21.08.1998, постанову КМУ № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження Положення про дозвільну систему».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст. 263-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суду дав показання про те, що приблизно в 1990 році він придбав для власного користування однозарядну, пневматичну гвинтівку «Baikal», яку в 2017 році, переробив в однозарядну гвинтівку саморобним способом, а саме: розточив патронник та встановив ударник.

Окрім того, приблизно в 1980 році він придбав обріз, виготовлений саморобним способом з двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці 16-го калібру, обріз, виготовлений саморобним способом з гвинтівки «Мосіна», а також в 1980 році, придбав 4 (чотири) боєприпаси до гвинтівки.

Гвинтівку, два обрізи та чотири бойові патрони він зберігав в домогосподарстві за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 для самозахисту.

25 березня 2026 року працівниками поліції проведено обшук його домоволодіння, під час якого виявлено та вилучено гвинтівку, два обрізи та чотири бойові патрони.

Щиро розкаюється у вчиненому, усвідомлює, що без передбаченого законом дозволу він не мав права зберігати вогнепальну зброю та боєприпаси, а також виготовляти зброю.

Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони є послідовні, об`єктивно та детально відображають обстановку та обставини скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень. Сторонами кримінального провадження не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом», дії якого вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч.1 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 характеризується позитивно за місцем проживання, є пенсіонером, особою похилого віку, на диспансерному обліку в лікаря-психіатра та нарколога не знаходиться, раніше не судимий

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст. 263, ч.1 ст.263-1 КК України.

Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити із врахуванням положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Також суд, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 під час іспитового строку на нього слід покласти певні обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Дане покарання обвинуваченому, на думку суду, відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до приписів ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз зброї № СЕ-19/120-26/4172-БЛ від 08.04.2026 в розмірі 3565,60 гривень; № СЕ-19/120-26/4192-БЛ від 01.04.2026 в розмірі 2228,50 гривень; № СЕ-19/120-26/4186-БЛ від 31.03.2026 в розмірі 3119,90 гривень; № СЕ-19/120-26/4195-БЛ від 07.04.2026 в розмірі 4011,30 гривень. Всього стягнути витрат на загальну суму 12925,30 грн.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 367- 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 263-1 КК України у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз зброї № СЕ-19/120-26/4172-БЛ від 08.04.2026, № СЕ-19/120-26/4192-БЛ від 01.04.2026, № СЕ-19/120-26/4186-БЛ від 31.03.2026, № СЕ-19/120-26/4195-БЛ від 07.04.2026 на загальну суму 12925,30 грн.

Речові докази: однозарядну гвинтівку, виготовлену шляхом переробки саморобним способом з 4,5 мм однозарядної пневматично, пружинно-поршневої гвинтівки «Baikal» моделі «МР-512», із номером «0051201310» промислового виготовлення, 1 (один) патрон із 4 (чотирьох) наданих на дослідження, калібру 7,62 мм, зразка 1908 р., із звичайною кулею, промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою та 3 (три) гільзи, обріз, виготовлений саморобним способом з двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці 16-го калібру, марки «ТОЗ – БМ» із номером « НОМЕР_1 », 1951 р.в., виробництва Тульський збройовий завод, обріз, виготовлений саморобним способом з гвинтівки «Мосіна» зразка 1891/1930 р.р., калібру 7,62 мм (7,62х54R) промислового виготовлення, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення, а обвинуваченим у той же термін з дня отримання копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Гусятинського районного суду ОСОБА_6