Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №450/1890/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1890/26 Провадження № 2/450/1971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулась в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом, у якому просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 48634 грн. 78 коп. завданої майнової шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій.

Мотивувала позовні вимоги тим, що 03.04.2024 року о 07 год. 00 хв. на 546 км + 387 м. автодороги «Київ-Чоп», в с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського р-ну, Львівської обл., в напрямку до м. Чоп, відбулась ДТП за участі автомобіля марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , останній з яких отримав тілесні ушкодження. Згідно висновку судового експерта № 90/2024 від 22.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12024140000000416, ОСОБА_1 встановлено діагноз забій правого коліна, контузійний набряк дорсальних відділів плато великогомілкової кістки, вертеброгенна церквікалгія, люмбалгія, м`язово-тонічний, стійкий больовий синдром, які утворились внаслідок контакту з тупим предметом, котрими могли бути виступаючі частини салону транспортного засобу, під час дорожньо-транспортної пригоди 03.04.2024 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Вчиненим кримінальним правопорушенням позивачу завдано 48634 грн. 78 коп. матеріальної шкоди. Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок ДТП, несуть ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що узгоджується з правовою позицією ВП ВС у постанові від 04.07.2018 року в справі № 755/18006/15-ц, а також Благодійна організація «Благодійний фонд «Самаряни» і ОСОБА_2 , що узгоджується з правовою позицією ВП ВС від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц. Крім цього, внаслідок ДТП протягом 1 місяця позивач перебував на лікарняному і потребував стороннього догляду. Відтак, ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди, яку оцінила в 100000 грн., що полягала у нанесенні фізичних пошкоджень його тілу, що неможливо відновити до ДТП, необхідності споживання ліків та звернення до поліції і суду з метою захисту порушених прав і витрачання значного часу для цього. З огляду на викладене вище, просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати в розмірі 20000 грн. на професійну правничу допомогу, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача.

Ухвалою від 20.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

06.05.2026 року представником позивача Снігур Г.М. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.06.2026 року представником відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Бондарук І.Ю. подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказала, що витрати мають бути пов`язані із лікуванням ушкодження здоров`я потерпілого, отриманого внаслідок ДТП, а не будь-якого іншого захворювання. Згідно наданих позивачем документів, з врахуванням положень ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», документально підтвердженими є витрати на лікування в розмірі 3232 грн. 78 коп. При цьому, мінімальний розмір страхового відшкодування витрат на лікування, визначений відповідно до пункту 24.2 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, становить 7200 грн. 09 коп. ( 8000 грн. мін.з/п * 1/30 * 27 днів лікування). Окрім наведеного, на ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не може покладатися відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн., оскільки такий розмір страхового відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я потерпілого, не передбачений спеціальним законом. Крім цього, законодавство України не передбачає солідарного обов`язку особи, цивільна відповідальність якої застрахована, та страховика щодо відшкодування шкоди потерпілому.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з мотивів позовної заяви, ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.04.2024 року о 07 год. 00 хв. на 546 км + 387 м. автодороги «Київ-Чоп», в с. Пасіки-Зубрицькі, Львівського р-ну, Львівської обл., в напрямку до м. Чоп, що відбулась за участі автомобіля марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

При цьому, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування згаданих вище обставин, суду не надано.

На підтвердження позовних вимог представником позивача долучено медичні висновки про тимчасову непрацездатність, однак з таких вбачається, що їх категорія стосується захворювання або травми загального характеру та такі не містять відомостей про причинний зв`язок із дорожньо-транспортною пригодою.

Долучені до матеріалів справи прайс-листи медичних послуг не підтверджують факту їх оплати чи отримання саме позивачем, а тому не можуть свідчити про понесення відповідних витрат.

Рекомендації лікаря, викладені на окремому аркуші паперу, не є належним доказом, оскільки не підтверджують призначення конкретного лікування та не свідчать про фактичне понесення витрат, як і їх замовлення.

Акт виконаних робіт № 19722 від 12.09.2024 та касовий чек ТзОВ «Алеф Львів» не підтверджують, що відповідні витрати були понесені саме у зв`язку з лікуванням наслідків дорожньо-транспортної пригоди.

Окрему увагу суд звертає на те, що представником позивача не долучено до матеріалів справи висновку судового експерта № 90/2024 від 22.04.2024, на який неодноразово остання покликається у позовній заяві як на основний доказ отримання тілесних ушкоджень та їх причинного зв`язку з ДТП.

Також представником позивача не долучено будь-яких процесуальних рішень в межах кримінального провадження № 12024140000000416, зокрема постанови про визнання ОСОБА_1 потерпілим, вироку суду, ухвали про закриття кримінального провадження або інших рішень, які відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України могли б мати преюдиційне значення щодо встановлення факту вчинення відповідачем ОСОБА_2 відповідних дій.

Відсутність зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити як сам факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, так і причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_2 та заподіяною позивачу шкодою.

За вказаних обставин, стороною позивача не долучено жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Отож, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Саме по собі посилання позивача у позовній заяві на наявність відповідних доказів не звільняє його від обов`язку подати такі докази до суду. Суд не вправі покладати в основу рішення обставини, підтвердження яких відсутнє у матеріалах справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, із долучених до матеріалів позовної заяви доказів неможливо встановити факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, дотичність до неї ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», отримання позивачем майнової шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, її обсягу, а також наявності моральної шкоди.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.

Додатково слід звернути увагу на те, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту наявності дорожньо-транспортної пригоди, отримання позивачем майнової та моральної шкоди, протиправної поведінки відповідачів, вини, причинного зв`язку між їх діями та заявленою шкодою, а також розміру завданих матеріальних збитків і підстав для відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

За ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Благодійної організації «Благодійний Фонд «Самаряни», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.