Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №462/4986/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4986/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 01.06.2026 року о 22:00 годині на вул. Якова Гніздовського, 77 у місті Львові, керував транспортним засобом Mercedes Vito, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, із позитивним результатом 1,97 ‰, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про розгляд Залізничним районним судом м. Львова та інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

Також, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.

Частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681502 від 01.06.2026 року, записами нагрудних відеореєстраторів поліцейських, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції роз`яснено його процесуальні права, можливість пройти огляд на стан алкогольного за допомогою спеціального технічного засобу, на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгер, також вина підтверджується результатом спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARНК-0114, із позитивним результатом 1,97 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції від 01.06.2026р., в якому зазначені обставини вчиненого правопорушення, зокрема, що під час спілкуванням із водієм ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення вини особи, відносної якої складений протокол по адміністративне правопорушення, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.