Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №462/4754/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4754/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., за участю секретаря судового засідання Шостак К. Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА від 24.05.2026 року № 331833 ОСОБА_1 , 24.05.2026 року близько 16 год. 07 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, нецензурно лаявся в сторону своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із нею, вчинив щодо останньої психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме ображав її, погрожував, принижував, чим завдав шкоду її фізичному та психологічному здоров`ю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 судовому засіданні заперечив проти нанесення будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Зазначив, що будь-якого фізичного насильства щодо неї не застосовував, а лише утримував її за руки, щоб вона не завдавала йому ударів, та намагався виштовхати її за двері.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що в день події ОСОБА_1 поводився агресивно, кричав і вимагав, щоб вона віддала йому документи. За її словами, ОСОБА_1 під час конфлікту завдав їй тілесних ушкоджень, зокрема вдарив головою об стіну, тягнув за волосся, душив її та копав ногами в різні частини тіла. Долучила до матеріалів справи відповідні консультаційні висновки спеціаліста та фотографії, які на її думку свідчать про нанесення тілесних ушкоджень.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідність до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, вбачається, що:

домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, для кваліфікації дій за ст. 173-2 КУпАП фізичне насильство повинно бути таким, що не спричинило тілесних ушкоджень.

Як убачається з протоколу серії АА від 24.05.2026 року № 331833, ОСОБА_1 вчинив щодо ОСОБА_2 фізичне насильство, проте підтвердження проведення в порядку, передбаченому КПК України перевірки за цим фактом, до матеріалів не долучено.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положенням ч. 2 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за адміністративне правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

При цьому, КУпАП не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору або органу досудового розслідування, суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину, для ініціювання питання про проведення досудового слідства достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 125 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження.

Суд враховує, що у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі № 583/3295/19, від 14.06.2022 року у справі № 585/3184/20, від 28.02.2023 у справі № 496/4142/14-к, від 28.02.2023 року у справі № 725/4683/20 Верховний Суд звертав увагу на необхідність відмежування адміністративно караного домашнього насильства від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а також на те, що заподіяння тілесних ушкоджень потребує самостійної кримінально-правової оцінки.

За таких обставин суд не надає остаточної кримінально-правової кваліфікації діям ОСОБА_1 , оскільки це належить до повноважень органу досудового розслідування та прокурора. Водночас наявність у матеріалах справи консультаційних висновків спеціаліста від 24.05.2026 року, які містять відомості про заподіяння потерпілій тілесного ушкодження у вигляді зламу кісток носа, забою зовнішніх статевих органів, забою обох ліктьових суглобів, забою м`яких тканин обличчя свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, що виключає можливість розгляду справи виключно в порядку провадження про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, провадження в даній справі підлягає закриттю у зв`язку з передачею матеріалів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування в порядку ст. 253 КУпАП.

Разом з тим, направляючи справу органу для проведення досудового розслідування, суддя заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію його дій, оскільки з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв`язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 9, 173-2, 253, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд –

ухвалив:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП у зв`язку з передачею матеріалів прокурору в порядку ст. 253 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП направити до Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Зобов`язати прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області повідомити суд про прийняте рішення.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.