Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №441/1159/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1159/26 2/441/993/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.07.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань – Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2026 року позивач звернувся до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся – ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Бабусі належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СТзОВ «Дністер», що в с. Монастирець Львівського району Львівської області, розміром 2.48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 495617 від 17.12.2019 року, виданого взамін Сертифікату від 27.03.1997 року № 260. Його мама – ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто раніше за бабусю. Він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби, проте йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину з огляду на те, що правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) видано після смерті спадкодавця. Однак його бабуся була включена до Списків громадян на паювання землі, рішення про це було прийнято Монастирецькою сільською радою Городоцького району Львівської області 16.06.1995 року, тобто за життя бабусі, відтак видача самого Сертифіката після її смерті не може бути підставою для відмови у віднесенні спірного майна до спадкового.

Просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 2.48 умовних кадастрових га, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право приватної власності на земельну частку (пай) серії РН № 495617, виданого 17.12.2019 взамін Сертифікату від 27.03.1997 року № 260, та зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за № 4917, в порядку спадкування за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмова заява його представника про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують та просять його задоволити.

Представник відповідача - Комарнівської міської ради Львівської області, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, з дотриманням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.1962 матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 (а.с.16). В свою чергу, рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.05.2020 року у справі № 441/303/20 встановлено факт, що ОСОБА_2 , 1907 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_4 , 1931 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37-38), відтак ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 .

Рішенням Монастирецької сільської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області № 12 від 16.06.1995 року затверджено Списки громадян на паювання землі, до яких включено і ОСОБА_2 , 1907 року народження (а.с.17-19).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мости Городоцького району Львівської області (а.с.12). Згідно довідки виконкому Монастирецької сільської ради Городоцького району Львівської області № 266 від 04.09.2020 року ОСОБА_2 до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживав і був зареєстрований та проживає і зареєстрований на даний час її внук – ОСОБА_1 , 1962 р.н. (а.с.33).

17.12.2019 року на ім`я ОСОБА_2 взамін сертифікату від 27.03.1997 року видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) в землі СТзОВ «Дністер», що в с. Монастирець Городоцького району Львівської області, яким посвідчено передачу у власність ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) розміром 2.48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.13).

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті баби – ОСОБА_2 , проте нотаріус листом від 28.04.2026 року № 136/01-16 відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.14).

В ч.1 ст.3 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, оскільки ОСОБА_2 померла до ІНФОРМАЦІЯ_4 , до відносини спадкування після її смерті слід застосовувати чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст.529 ЦК України в ред. 1963 при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст.549 ЦК України в редакції 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відтак, з огляду на наведене, ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті своєї баби. Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , лише її онук ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, фактично проживав із бабусею станом на момент відкриття спадщини, його мати, а донька ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , померла раніше ОСОБА_2 .

За вимогами ст.373 ЦК України, ст.81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

За п.2 Указу Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 цього ж Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності СТзОВ «Дністер», розміром 2.48 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджувалося сертифікатом № 260 від 27.03.1997 року, взамін якого 17.12.2019 року був виданий Сертифікат серії РН № 495617, який зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 4917, таке право увійшло до складу її спадкового майна.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв на підставі ст.549 ЦК України в редакції 1963р., після смерті бабусі звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено з огляду на те, що правовстановлюючий документ на землю був виданий після смерті спадкодавця, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову.

На підставі ст.25, 328, 373, 392, 1218, 1233, 1269 ЦК України, ст.529, 548-549 ЦК України в ред.1963р., керуючись ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2.48 в умовних кадастрових гектарах без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що належало ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 495617, виданого 27.12.2019 і зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право на середню земельну частку (пай) за № 4917.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ференц О.І.