Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №524/8220/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8220/26

Провадження №2-о/524/266/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

присяжних – Семенової Н.В., Дмитрук О.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Поймай Я.А.,

представника закладу з надання психіатричної допомоги - лікаря-психіатра Кірічек А.А.,

прокурора – Анюховської Я.Л.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Бахмата О.І.,

особи, відносно якої розглядається заява – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви лікаря-психіатра Відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку,

в с т а н о в и в :

30.06.2026 року лікар-психіатр Відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку на підставі положень ЗУ «Про психіатричну допомогу».

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування до відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» 30.06.2026 року о 09 год. 00 хв. з діагнозом «F25.0 Шизоафективний розлад, маніакальний тип, афективно-параноїдний синдром. Маніоформно-параноїдний синдром».

Лікар-психіатр у заяві зазначає, що ОСОБА_1 тривалий час (з 2013 року) має психічний розлад, внаслідок якого він вчиняє дії, що становлять небезпеку для оточуючих та для нього самого. Раніше проходив лікування в примусовому порядку на підставі судового рішення, внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (завдав тілесних ушкоджень батькові, від яких останній помер). Згодом ОСОБА_1 переведений на амбулаторне лікування. Стан хворого погіршився, надходять скарги від односельчан, наявна заява до правоохоронного органу про спричинення ОСОБА_1 поранень ножем жінці та погрози перехожим в місті Кременчуці. Однак, від добровільного лікування ОСОБА_1 відмовляється.

На підставі ст.18 ЗУ «Про психіатричну допомогу» 24.06.2026 року о 08 годині 45 хвилин ОСОБА_1 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів відділення КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування». Встановлено діагноз: «F25.0 Шизоафективний розлад, маніакальний тип, афективно-параноїдний синдром. Маніоформно-параноїдний синдром».

Зважаючи на наявність у особи тяжкого психічного розладу, скоєння суспільно небезпечних діянь в минулому, вбивство людини, відмову від добровільного лікування,внаслідок чого він може вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для оточуючих, комісією зроблено висновок про необхідність примусової госпіталізації та лікування ОСОБА_1 до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги.

Після огляду комісією лікарів-психіатрів пацієнт ОСОБА_1 згоди на продовження лікування не виявив та залишив відділення медичного закладу.

24.06.2026 року до Автозаводського районного суду м.Кременчука направлено заяву про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, однак, ухвалою суду (суддя Ковальчук Т.М.) заяву залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю самого хворого.

30.06.2026 року після чергової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного відділення КНМП «КМЛПЛ» о 09 год. 10 хв. він був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, які підтвердили діагноз «F25.0 Шизоафективний розлад, маніакальний тип, афективно-параноїдний синдром. Маніоформно-параноїдний синдром» та необхідність примусової госпіталізації до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги та лікування ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник лікарні лікар-психіатр Кірічек Андрій Анатолійович підтримав заяву про примусову госпіталізацію та викладені в ній доводи. Зазначив, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 може становити небезпеку. Пояснив, що лікування ОСОБА_1 можливе виключно в умовах стаціонару, оскільки у нього почастішали коливання настрою, він не може себе контролювати. Простежується тенденція до погіршення стану хворого. Лікування в умовах стаціонару дозволить контролювати прийом ліків, стежити за зміною стану пацієнта внаслідок прийому ліків, в разі потреби підібрати більш ефективне лікування. Також пояснив, що ліки мають прийматися на постійній основі, пропускати їх прийом під час покращень стану не можна. Додатково в судовому засіданні лікар-психіатр надав копію ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області про зміну стосовно ОСОБА_1 примусового заходу медичного характеру з лікування у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити заяву лікаря-психіатра про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги. Додатково надала суду копію ухвали Крюківського районного суду м.Крмеенчука про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.129 КК України у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бахмат О.І. в судовому засіданні вказав, що притримується позиції ОСОБА_1 та не вбачає підстав для примусової госпіталізації останнього.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти його госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги заперечив. Зазначив, що він не вчиняв того, про що зазначено у заяві. Під час судового засідання розмовляв по телефону, на зауваження суду не відреагував. Пізніше повідомив, що розмовляв з мамою. На запитання суду підтвердив встановлений йому діагноз «шизоафективний розлад» пояснив, що приймає ліки, зміг назвати лише один препарат. Також зазначив, що коли почуває себе добре, то пропускає прийом ліків. Щодо озвучених скарг сусідів пояснив, що буває, що свариться з ними. Вказав, що одного разу схопив сокиру, коли його роздратував шум потягу, вдарив по обладнанню.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» від 30.06.2026 року викладено анамнез життя та хвороби ОСОБА_1 , який відповідає інформації наведеній лікарем-психіатром у поданій заяві про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

З історії захворювання відомо, що психічні розлади у ОСОБА_1 спостерігаються з 2013 року, коли він став відвідувати церкву Христа спасителя. З того часу відбулися зміни у поведінці ОСОБА_1 , він неадекватно поводився під час служби, проявляв агресію до батька, завдав йому тілесні ушкодження, внаслідок чого батько пацієнта помер.

За скоєне правопорушення ОСОБА_1 на підставі ухвали Крюківського районного суду м.Кременчука від 25.09.2014 року був направлений до ДЗ «УПЛСН МОЗ України» (наразі Дніпровська філія «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України») для застосування примусових заходів медичного характеру, де перебував з 15.12.2014 року по 15.02.2019 року.

В подальшому ОСОБА_1 продовжив проходити примусове лікування в період з 15.02.2019 року по 04.12.2019 року у відділенні з посиленим наглядом в КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради», в КП «Полтавська облпсихлікарня ПОР».

Згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 26.11.2019 року примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у відділенні зі звичайним наглядом змінено на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.05.2020 року примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку продовжені.

Впродовж 2020-2022 років пацієнт неодноразово проходив стаціонарне лікування в КП «Полтавський обласний заклад з надання психіатричної допомоги».

В періоди з 07.10.2022 року по 08.10.2022 року, з 02.12.2025 року по 03.12.2025 року, з 20.02.2026 року по 22.02.2026 року, з 16.04.2026 року по 18.04.2026 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у відділенні з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування».

Під час госпіталізації до відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» хворий відмовляється від стаціонарного лікування або самовільно залишає приміщення відділення.

Після виписки підтримуюче лікування або не приймає, або приймає на власний розсуд.

Стан хворого залишається нестабільним, спостерігаються часті погіршення психічного стану, ознаки агресивних вчинків, про що вказано у колективному зверненні мешканців с.Буртів від 23.04.2026 року.

23.06.2026 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 був доставлений бригадою ЕМД в супроводі працівників поліції.

За інформацією отриманою від працівників екстреної медичної допомоги та працівників поліції, впродовж вечора 23.06.2026 року до патрульної поліції надійшло чотири виклики стосовно ОСОБА_1 . Пацієнт, перебуваючи в центральному районі міста поруч з ТРЦ «Галактика» поводив себе агресивно, погрожував ножем перехожим, в тому числі підліткам, завдав тілесних ушкоджень ножем жінці (ступінь тяжкості тілесних ушкоджень невідомий).

Під час госпіталізації 23.06.2026 року до відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» хворий надав згоду на огляд лікарем-психіатром та надав добровільну згоду на перебування та лікування в умовах психіатричного стаціонару.

Однак, 24.06.2026 року близько 08 години 30 хвилин, під час обходу та спілкування з лікарем, ОСОБА_1 заявив, що не бажає надалі лікуватися та виявив бажання залишити відділення.

Після огляду комісією лікарів-психіатрів 24.06.2026 року о 08 год. 45 хв. ОСОБА_1 не надав добровільної згоди на продовження лікування та залишив відділення з надання психіатричної допомоги.

30.06.2026 року о 09 годині ОСОБА_1 доставлений працівниками поліції до психіатричного відділення КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування». За медичними показаннями госпіталізований до відділення.

Відомості про психічний стан на момент огляду: «Мовному контакту доступний. Періодично не втримує тему розмови. Орієнтований всебічно вірно. Емоційно лабільний, тривожність та понурення змінюється роздратованістю, метушливістю. Виявляє емоційну парадоксальність, легко афектується. Настрій мінливий. Амбівалентний. Мислення елементами резонерства та зісковзування. Стосовно подій 23.06.2026 року заявляє, що його зачепили п`яні підлітки, що він «захищався від них». Самостійно описує, що діставав ніж та погрожував оточуючим «… щоб захистити себе…». Заявляє, що він не наносив поранення жінці. Критика відсутня. Після бесіди не дає особисту усвідомлену згоду на лікування та перебування в стаціонарі».

Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що психічний стан хворого, відсутність критики до власних дій, можуть загрожувати оточуючим. ОСОБА_1 встановлено діагноз: «F25.0 Шизоафективний розлад, маніакальний тип, афективно-параноїдний синдром. Маніоформно-параноїдний синдром».

Крім того, заявником надані копії колективних звернень мешканців громади села Бурти Кременчуцького району від 05.05.2026 року та 23.04.2026 року. У зверненнях повідомляється, що у вказаному селі також мешкає ОСОБА_1 . Мешканці села зазначають про поведінку ОСОБА_1 , яка становить небезпеку для оточуючих: виявлення агресії, погрози вбивством із застосуванням сокири у бік сусідів, намагання пошкодити газовий редуктор, пошкодження сусідського паркану, підпал сухостою, що призвело до пожежі на сусідніх ділянках, неправдиві повідомлення до поліції про вчинення злочинів.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до пункту 1 принципу 15 Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги (затверджені Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1991 року № 46/119) коли особа потребує лікування в психіатричному закладі, необхідно докладати всіх зусиль, щоб уникнути примусової госпіталізації.

Відповідно до пункту 1 принципу 16 «Примусова госпіталізація» Принципів захисту психічно хворих осіб та покращення психіатричної допомоги, будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу як пацієнт в примусовому порядку або вже була госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку може утримуватись як пацієнт в психіатричному закладі в примусовому порядку, тоді і лише тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, що працює в області психіатрії, встановить відповідно до принципу 4 (діагноз про те, що особа страждає на психічне захворювання, встановлюється відповідно до міжнародних визнаних медичних стандартів), що дана особа страждає на психічне захворювання, і визначить:

а) що внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам; або

b) що в разі особа, чиє психічне захворювання є важким, а розумові здібності - ослабленими, відмова від госпіталізації або утримання даної особи в психіатричному закладі може привести до серйозного погіршення її здоров`я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути проведено за умови госпіталізації до психіатричного закладу у відповідності до принципу найменш обмежувальної альтернативи. У випадку, зазначеному в підпункті b), необхідно, по можливості, проконсультуватися з другим таким фахівцем, що працює в області психіатрії. У разі проведення такої консультації госпіталізація до психіатричного закладу або утримання в ньому у примусовому порядку можуть мати місце лише за згодою другого фахівця, який працює в області психіатрії.

Відповідно до частини шостої статті 284 Цивільного кодексу України надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров`я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.

Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.

У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Згідно з частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованого висновку комісії лікарів-психіатрів про загрозу психічного стану хворого оточуючим, відмову від проходження ОСОБА_1 лікування в добровільному порядку, зважаючи на обставини повідомлені у зверненнях односельчан ОСОБА_1 , а також обставини його доставки до закладу психіатричної допомоги, власні пояснення ОСОБА_1 про пропуск прийому призначених йому медичних препаратів, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 дійсно виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, у зв`язку з чим становить небезпеку для себе та оточуючих, його амбулаторне лікування є неможливим, а тому наявні підстави для задоволення поданої заяви лікаря-психіатра про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Керуючись ст.ст.2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 339-342, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву лікаря-психіатра Відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Відділення з надання психіатричної допомоги та лікування залежностей Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область м. Кременчук, проспект Полтавський, 40) у примусовому порядку на строк наявності підстав, за якими проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.

У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації.

Інформація про особу, щодо якої вирішувалося питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт (ID-картка) НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Алексашина Н.С.

Присяжні Семенова Н.В.

Дмитрук О.М.