Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №375/1375/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1375/26

Провадження № 3/375/730/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований на АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 155552 від 7 червня 2026 року, ОСОБА_1 7 червня 2026 року о 10 год 50 хв перебуваючи на АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що виражалось в нецензурній лайці та штовханні стосовно своєї тітки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим міг завдати шкоду її психологічному та фізичному здоров`ю.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської областівід 25 березня 2026 року справа №375/744/26 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності за частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 7 червня 2026 року посварився з тіткою. Вину в вчиненому правопорушенні не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття справи.

Відповідно до статті 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Положеннями частини 1 статті 173-2 КУпАП в редакції Закону № 1604-IX від 1 липня 2021 року, було передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Положеннями частини 1 статті 173-2 КУпАП в редакції Закону № 3733-IX від 22 травня 2024 року, чинний на даний час, передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, норми статті 173-2 КУпАП до 19 грудня 2024 року встановлювали адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Проте, норми частини 1 статті 173-2 КУпАП на час розгляду справи судом, встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, починаючи з 19 грудня 2024 року обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Інкриміноване ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 155552 діяння не відповідає диспозиції частини 3 статті 173-2 КУпАП, зокрема не зазначено про те, що була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки законом скасована адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, яке не завдало шкоди, а лише могло завдати таку шкоду, то на час вчинення та розгляду справи в суді в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись статтею 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 280, 283-287, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Банах-Кокус