Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №369/7812/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7812/25

Провадження № 2/369/3950/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Алілуйко Н.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила визнати за ОСОБА_1 як спадкоємицею за законом після баби - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину спадщини, що становить1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що після смерті матері ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло, зокрема, право власності на вищевказаний будинок. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла її дочка ОСОБА_4 , після смерті якої її діти - позивач та відповідач прийняли спадщину. Відповідач зареєстрував право власності на спадщину, поділив майно в натурі та подарував частину своїй дружині ОСОБА_3 . Проте через те, що відповідач розпочав процедуру поділу майна в натурі, та в реєстрі речових прав зазначено, що вказана процедура триває, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що не порушував права власності позивача. Позивач з 2015 року не вчиняла дій щодо отримання правовстановлюючих документів на спірний будинок.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.1982, виданим державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори, копія якого долучена до матеріалів справи за життя ОСОБА_5 успадкувала право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на день відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживала її дочка ОСОБА_4 та онуки – позивач та відповідач у справі, що підтверджується довідкою Гостомельської селищної військової адміністрації від 23.10.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.01.2015 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин було встановлено факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно є матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 04.12.1975, виданим Гостомельською селищною радою Київської області, свідоцтвами про шлюб НОМЕР_4 , виданим 08.02.1997 Горенською сільською ради Києво-Святошинського району Київської області, НОМЕР_5 від 01.12.2001, виданим Виконавчим комітетом Малостаросільської сільської ради Смілянського району Черкаської області, НОМЕР_6 від 17.01.2014, виданий відділом ДРАЦС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

Відповідно до спадкової справи № 82/2011, відкритої після смерті ОСОБА_4 Першою київською обласною державною нотаріальною конторою, спадкоємцями ОСОБА_4 є її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які спадщину прийняли, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Горенської сільської ради від 07.11.2014 №1654.

14.03.2025 державний нотаріус Боярської державної нотаріальної контори Панікар В.М., розглянувши документи по спадковій справі № 82/2011, відкритої Першою київською обласною державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та заяву ОСОБА_1 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , серед іншого встановила, що відповідно до інформаційної довідки, виданої 23 жовтня 2024 року Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" за вихідним № 2501, право власності на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 області, не зареєстровано.

На підтвердження належності майна ОСОБА_5 для оформлення спадщини на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 області, ОСОБА_1 надано дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 04 лютого 1982 року державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори за реєстровим номером 520 на ім`я ОСОБА_5 (дублікат свідоцтва про право на спадщину видано 05 грудня 2024 року державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву Селецьким Ю.О. за реєстровим номером 2-569), але зареєструвати право власності на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 області, за померлою ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можливості немає, оскільки згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою Боярською державною нотаріальною конторою 11 березня 2025 року, даний об`єкт нерухомого майна знаходиться в процесі виділу частки.

На підставі викладеного державний нотаріус вирішив відмовити ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 області, що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , спадкоємицею якої за законом була її дочка ОСОБА_4 , котра спадщину після смерті матері прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2015 у цивільній справі 369/11294/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи ОСОБА_1 , Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно було вирішено визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

28.10.2016 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_6 1/8 частину спірного житлового будинку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав від 14.03.2025, що міститься в спадковій справі, на підставі висновку щодо виділу від 01.12.2017 ТОВ «БТІ «Альтернатива» та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області ВІД 20.11.2015 у справі 369/11294/15-ц за ОСОБА_2 та за ОСОБА_7 (прізвище до реєстрації шлюбу відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_8 – « ОСОБА_6 було зареєстровано право власності за кожним на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з довідкою Гостомельської військової адміністрації Бучанського району Київської області від 16.06.2022 №564 внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, яка розпочалась 24 лютого 2022 року, на території Гостомельської територіальної громади, житлове приміщення (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 було повністю зруйновано внаслідок влучення боєприпасу та вигорання. Житло непридатне для проживання.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу, зокрема може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який вступив у володіння і управління спадковим майном до з`явлення інших спадкоємців, не вправі розпоряджатися спадковим майном (продавати, заставляти та ін.), поки не мине шість місяців з дня відкриття спадщини або поки не буде одержано ним свідоцтво про право на спадщину (ч. 1 ст. 552 ЦК УРСР).

Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про власність», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

У постанові Верховного Суду від 24 травня 2017 року у справі №640/2034/15-ц зазначено, що вирішуючи спори, що випливають з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК та тривають до цього часу, суди, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень ст.5 цього кодексу повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, повинні встановити час та підстави виникнення права власності, з`ясувати, чи належить майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору. Відмовивши в позові та не встановивши належність майна відповідно до чинного на час виникнення правовідносин законодавства, суди з урахуванням виду майна не з`ясували, чи була спричинена позивачу шкода у зв`язку з демонтажем металевого гаража за умови належності цього майна позивачу відповідно до ч.3 ст.386 ЦК.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Аналізуючи вказані норми права Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №640/2034/15-ц зазначив, що тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

При відмові в задоволенні позову суди не врахували, що відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру за Особою 5, а також відсутність в Особи 4 свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті Особи 5 не є перешкодою для реалізації Особою 1 права на прийняття спадщини після смерті Особи 4. Оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Оскільки судом встановлено, що право власності на 1/2 спірного будинку належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину та виникнення цього права не було пов`язане з його державною реєстрацією та після її смерті вказане майнове право було успадковане ОСОБА_4 , після смерті якої вказане право перейшло до її спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , своєю чергою спадкоємець ОСОБА_2 та обдарована ОСОБА_3 виділили в натурі свої частки в домоволодінні за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвавши право власності за кожним на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності на 1/4 частину домоволодіння, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаних вимог.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки судом не було встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, суд дійшов висновку про необхідність покласти на позивача судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору, що відповідає вимогам передбаченим ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244, ч. 5 ст. 268 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 273, 354 - 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ; відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ; ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Суддя Мартиненко В.С.