Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №364/605/26 — Володарський районний суд Київської області

Суд: Володарський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №364/605/26

Суддя: Макаренко Л. А.

Справа № 364/605/26

Провадження № 3/364/210/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши об`єднані адміністративні матеріали, що надійшли 11.06.2026 від Батальйону № 2 Полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі – Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП) з протоколами про адміністративні правопорушення від 07.06.2026 серії ЕПР 1 № 686106 та № 686064 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених відповідно частиною першою статті 130 і статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з відомостями зазначених протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 07.06.2026 о 00:26 по вул. Миру, 7, в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350» («Лексус»), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного пристрою та у найближчому медичному закладі відмовився, тим самим порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі – Правила дорожнього руху).

Крім того, ОСОБА_1 названого дня о 00:26 на вул. Миру, 7, в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області, керуючи названим транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечної швидкості та здійснив наїзд на перешкоду, а саме дерев`яний паркан. Внаслідок цього транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив пунктів 1.5, 2.3 (б), 12.1Правил дорожнього руху.

Постановою суду від 12.06.2026 провадження в справах за названими вище двома протоколами про адміністративні правопорушення об`єднано в одне провадження з метою дотримання передбачених статтею 36 КУпАП гарантій прав особи, щодо якої складено ці протоколи, та призначено судовий розгляд справи на 26.06.2026, який було знято з розгляду, у зв`язку із відрядженням судді та призначено судове засідання на 01.07.2026.

У судовому засіданні 01.07.2026 ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечивши керування ним автомобілем, що належить йому та пояснивши, що 06.06.2026 близько 14 год. він попросив свого друга відвести його до друзів на річку о 18 год. його ( ОСОБА_1 ) автомобілем і потім відвести увечері додому, що той і зробив. Так, після 23 год, коли вони повертались додому на автомобілі ОСОБА_2 , він не був за кермом, оскільки під час відпочинку з друзями на річці, дійсно, вживав алкогольні напої. Автомобілем керував його друг – ОСОБА_3 , який випадково в`їхав у паркан, зазначений у протоколі, оскільки дорогу перебігав кіт. Потім подзвонив дружині, щоб та його забрала, з тим, щоб не порушувати комендантську годину. Він же – ОСОБА_1 залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди та став дзвонити друзям, щоб допомогли витягти автомобіль. Коли ті відмовились, викликав поліцію на допомогу. Натомість з ними виник словесний конфлікт, тому працівники поліції склали на нього протиправно протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 зазначив про можливість розгляду справи без його захисника.

Допитаний у судовому засіданні 01.07.2026 свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працює (заробляє за кордоном), у судовому засіданні повідомив суд, що він, дійсно, 06.06.2026 відвіз ОСОБА_1 на автомобілі останнього до друзів на річку, потім на цьому автомобілі поїхав на вул. Будівельну, забрав його на цьому ж автомобілі близько 23 год з тим, щоб відвести додому, але через те, що завжди (з 2008 року) керував автомобілями на «механіці», тож переплутав педалі, коли на дорогу вискочив кіт, та в`їхав у паркан. Але на місці дорожньо-транспортної пригоди він не міг залишитись, щоб не порушити комендантську годину. У власника паркану претензій нема, наступного дня вони з ним все вирішили.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, та враховуючи повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено адміністративні протоколи та свідка, дослідивши відомості, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення і доданих до них матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до норм Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14), які зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий, четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців другого, третього, п`ятого частини другої статті 16 названого Закону водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За порушення наведених вимог правил дорожнього руху передбачено притягнення водіїв до адміністративної відповідальності відповідно за статтею 130 КУпАП.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів адміністративних проступків, які відрізняються за об`єктивною стороною (зовнішнім проявом):

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного проступку.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

На підтвердження обставин, викладених у протоколах, до матеріалів справи додані такі докази:

– акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з запахом алкоголю з порожнини рота, поведінкою, що не відповідає обстановці, різкою зміною забарвлення шкірного покрову обличчя;

– направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ВСР «Володарська лікарня», в якому також зафіксовано наявність перелічених вище ознак алкогольного сп`яніння;

– рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, з якого вбачається отримання виклику 07.06.2026 «звернення інформаційного характеру». По прибуттю на місце виявлено громадянина ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан. Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або в найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився. Водій від підпису матеріалів категорично відмовився. Авто залишено на місці події, оскільки не було можливості дістати його з кювету;

– схема місця ДТП від 07.06.2026;

– оптичний диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 476411, № 476753 від 07.06.2026, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні та з яких вбачається, що відеозаписи починаються розмовою між поліцейськими та ОСОБА_1 та відображено знаходження транспортного засобу марки «Lexus RX 350», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межами проїзної частини на території чужого приватного домогосподарства (в кюветі). Такий транспортний засіб здійснив наїзд на перешкоду, а саме паркан.

Натомість факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 чи іншою особою безпосередньо перед з`їздом у кювет, матеріали справи не містять. Проте за показами світка ОСОБА_3 , згаданим у протоколах автомобілем керував саме він, а не ОСОБА_1 , і саме він – свідок ОСОБА_3 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, залишивши надалі місце вчинення цієї пригоди до приїзду працівників поліції.

За визначенням статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 204/2352/16-а).

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Суд, що розглядає справу, не має повноважень уточнювати чи редагувати фабулу правопорушення, викладену уповноваженими особами у протоколі (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 12.04.2021 у справі № 752/23552/20).

Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України», заява № 16347/02, від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04, від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії», заява № 926/08, постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі № 761/26744/19, від 23.09.2019 у справі № 753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом виключно в межах пред`явленого обвинувачення, що викладено у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, згідно з доданими до протоколу доказами (матеріалами), суд не вправі самостійно змінювати формулювання правопорушення та не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені статтею 256 КУпАП, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються прізвища, адреси свідків, якщо вони є. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали про правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення (пункт 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941.

Таким чином, перелічені вище матеріали, долучені до протоколів про адміністративне правопорушення, не дозволяють суду може встановити дійсні обставини справи, визначивши, хто саме 07.06.2026 о 00:26 по вул. Миру, 7, в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом марки «Lexus RX 350» («Лексус»), державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинивши дорожньо-транспортну пригоду.

Тому суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП, не доведена належними і допустимими доказами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України).

Ці конституційні гарантії підлягають застосуванню й в справах про адміністративні правопорушення. Як наголошено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, при відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з усім наведеним вище суд вважає недостатніми зібрані та надані суду докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним 07.06.2026 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП. Тому ця справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Водночас суд вбачає наявними підстави надіслати копії цієї постанови разом з копіями матеріалів справи прокурору та до Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_3 ознак вчинення ним адміністративних правопорушень.

Керуючись частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП, а також статтями 247, 254, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП та статтею 124 КУпАП, – на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу зазначених адміністративних правопорушень.

Копії цієї постанови суду надіслати ОСОБА_1 , його захиснику Романішіну Є.В., свідку ОСОБА_3 , а також після набрання постановою законної сили – прокуророві та до Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП – до відома та вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для притягнення ОСОБА_3 до юридичної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л. А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____"_________ 202____ року.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua