Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №939/1357/24 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/1357/24

ВИРОК

Іменем України

01 липня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Київський слідчий ізолятор",

захисника – адвоката ОСОБА_5 , дистанційно в режимі відеоконференцзв`язку,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 кримінальне провадження № 62023100130000597 від 29 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, який проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

установив:

Обвинувачений – солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді снайпера 2-ї категорії 2-го відділення спеціального призначення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 16 лютого 2023 року, о 09-й годині, не з`явився вчасно на службу після стаціонарного лікування в Інституті травматології та ортопедії НАМН України до військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд до 29 вересня 2023 року, коли добровільно прибув до ТУ ДБР у місті Києві за адресою: АДРЕСА_3 .

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 обвинувачений – солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез`явлення вчасно на службу до військової частини і його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що з квітня 2022 року він проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ; в січні 2023 року він отримав направлення до медичного закладу для проведення йому операції, після чого повинен був повернутися до військової частини 16 лютого 2023 року; проте він на службу не повернувся, а поїхав додому, про що нікому з командирів не повідомив, і в подальшому постійно знаходився за місцем проживання до затримання. Має намір повернутися на військову службу, але до цього часу не зміг отримати згоду командира військової частини на поновлення його на військовій службі.

В зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується посередньо.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України – у виді позбавлення волі.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк покаранняОСОБА_4 обчислювати з 18 березня 2026 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим – у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддяОСОБА_6