Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №333/2182/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2182/26

Провадження №2/333/2809/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі за текстом ТОВ «ФК «Ейс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 954553066 на суму 10000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 29900,00 грн.

28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до цього договору факторингу укладено додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №173 від 15.02.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року до вищевказаного договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 67390,58 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 14.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Як зазначає позивач, укладення договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги за кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.

Також зазначає, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу. Витяги з реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги за кредитним договором до позивача.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 67 390,58 грн., яка складається з наступного: 29 900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37 490, 58 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами, пов`язаними зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано в Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" наступну інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки) : • маска Карти: НОМЕР_5 - про факт зарахування коштів : • зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_6; за період від 11.01.2022 до 16.01.2022 в сумі 10000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; • зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_6; за період від 11.01.2022 до 16.01.2022 в сумі 9950,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; • зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_6; за період від 11.01.2022 до 16.01.2022 в сумі 9950,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; - чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); - чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): • маска Карти: НОМЕР_6 - та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

07.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Лупінос Є.А. надійшов відзив на позовну заяву в яких зазначені заперечення на позовну заяву. Сторона відповідача зазначає, що не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування зобов`язання, з яких можливо встановити правдивість укладеного договору, а саме не доведено, що відповідач був ознайомлений саме з даним договором, Правилами надання коштів у позику, які містяться в матеріалах справи, а не іншими. Також вважає, що інформація яка міститься в Паспорті споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування; не надано підтвердження отримання відповідачем грошових коштів саме за даним кредитним договором; позивачем безпідставно нараховані відсотки поза межами строку кредитування, а також відсутні належні докази на підтвердження відступлення права вимоги до позивача. Також вважає, що вимога про стягнення 7 000 грн. витрат на правову допомогу є необґрунтованою, оскільки їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи. В задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

09.04.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - адвоката Сахарової О.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором перейшло до нього на підставі укладених договорів факторингу та відповідних реєстрів боржників, які підтверджують передачу права вимоги до відповідача на суму заборгованості. Позивач стверджує, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до письмової форми договору та підтверджує виникнення зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. Також позивач зазначив, що відсотки за вказаним кредитним договором були нараховані вірно, а на підтвердження перерахунку грошових коштів на картковий рахунок відповідача були надані платіжні доручення з відмітками товариства. Також пояснив, що заборгованість по відсоткам складається з: заборгованості про стягнення відсотків за користування кредиту в межах строку дії договору (відповідно до ст. 1048 ЦУК України) та заборгованості по відсоткам після спливу строку кредитування, тобто відсотки за неправомірне користування чужими коштами (відповідно до ст. 625 ЦК України) та у позивача наявні всі правові підстави для їх стягнення. Крім того, позивач вказує, що витрати на правничу допомогу підтверджені договором та актом приймання-передачі виконаних робіт, що свідчить про фактичне надання адвокатських послуг та обґрунтованість заявленої суми витрат. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 390,58 грн., а також судові витрати, включаючи витрати на правничу допомогу.

19.05.2026 від представника відповідача - адвоката Лупінос Є.А. через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі зміст яких зводиться до того, що нарахований розмір відсотків є явно завищеним та неспівмірним тілу кредиту та таким, що нарахований поза межами строку кредитування, докази, що свідчать про продовження строку кредитування відсутні; підстави для нарахування та стягнення відсотків за неправомірне користування чужими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні.

20.05.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - адвоката Сахарової О.І. через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі відповідно до яких остання знов наголосила на правомірності нарахування всіх відсотків за спірним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, в прохальній частині позову просила суд розглядати справу за відсутності позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, дійшов до таких висновків.

Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання коштів у розмірі 10 000,00 грн.; строк кредитування - 4 дні; дата укладення договору 11.01.2022; договір № 954553066; номер картки НОМЕР_6. З поміж іншого відповідач зазначає свої персональні дані, дані паспорту, електронну адресу, адресу проживання та реєстрації.

11.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 954553066 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 10 000,00 грн., який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором MNV2NC66.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3.,1.4, 2.4., 1.5., 1.6. та 1.7. договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 29 900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 10 000,00 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 15.01.2022.

Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Кредитна лінія надається строком на 4 (чотири) дні від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 15.01.2022. У випадку надання першого Траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Із паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 954553066 від 11.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 підписав та ознайомився з інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача у якому визначені умови кредитного договору, а саме: процентна ставка, процентів річних: Дисконтна процентна ставка: 3,65%-766,50%; Індивідуальна процентна ставка: 383,25% - 766,50%; Базова процентна ставка: 766,50%. Також роз`яснення того, що споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, порядку укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг, порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритму дій та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заявка на кредит подана: 11.01.2022 о 12:56; договір відправлений позичальнику 11 січня 2022 року; одноразовий ідентифікатор MNV2NC66 відправлено позичальнику 11.01.2022 12:58 на номер телефону НОМЕР_4 ; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 11.01.2022 13:03; перерахування грошових коштів позичальнику 11.01.2022 13:03:28.

Згідно з платіжним дорученням №8c05e161-5f1a-42d2-91eb-4ac05904b7bd, № 49b63526-e252-4239-a0dd-8bde92a97b98, № fab03ad6-b530-42a2-9fa4-9ed34624c888 від 11.01.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів ОСОБА_1 у розмірі 29 900,00 грн. згідно з договором № 954553066 від 11.01.2022 року для зарахування на картку № НОМЕР_6.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Посилання сторони відповідача на відсутність належних доказів на підтвердження існування зобов`язання спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним кредитним договором № 954553066 від 11.01.2022, який укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до власноручного підпису; копією паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 954553066 від 11.01.2022.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять платіжні доручення про переказ грошових коштів у розмірі 29 900,00 грн. на банківську картку, реквізити якої були зазначені самим відповідачем при укладенні кредитного договору, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.

28.11.2018 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до цього договору факторингу укладено додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №173 від 15.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №10/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 67 390,58 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 14.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦІК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Твердження відповідача про відсутність правових підстав для переходу права вимоги є безпідставними, оскільки позивачем надано договори факторингу, реєстри прав вимоги та акти приймання-передачі, які підтверджують безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача у встановленому законом порядку.

З наданого розрахунку вбачається, що 11.01.2022 року первісним кредитором було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 29 900,00 грн., строком користування 4 дні.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме:

- 18.01.2022 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 5,00 грн.;

- 19.01.2022 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 5,00 грн.

Таким чином, загальна сума коштів, сплачених відповідачем на виконання зобов`язань за кредитним договором, становить 10,00 грн., однак відповідач заперечує сплату вказаних коштів.

Разом із тим, із наданого розрахунку вбачається, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося щоденно, починаючи з 11.01.2022 року, зокрема:

- у період з 11.01.2022 року по 15.01.2022 року проценти нараховувалися у розмірі 595,01 грн. за кожен день користування кредитом;

- 19.01.2022 нараховано відсотків у сумі 3695, 63 грн.;

- у подальшому, починаючи з 20.01.2022 року по 03.03.2022, розмір щоденних нарахувань становив 891,02 грн.,

- з 11.04.2022 по 14.04.2022 щоденні нарахування становили 59,80 грн,

Згідно ст.526 та ч.1 ст.530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відомості про добровільну сплату боргу новому кредитору відповідачем відсутні. Будь-яких спростувань доказів, що подані позивачем суду на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, відповідачем суду не надано.

Згідно ч.1 ст.3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до п.6) ч.1 ст.3 ЦК України одним із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд визнає позовні вимоги частково обґрунтованими, оскільки з доказів наданих позивачем вбачається, що непогашене тіло кредиту становить у розмірі 29900, 00 грн.

Однак, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 37490,58 грн. слід зазначити наступне.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04 червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач, пред`являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за договором в розмірі 37490,58 грн., за договором від 11.01.2022 року однак, як вбачається із розрахунку заборгованості, такі нараховані за межами строку дії кредитного договору.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (п.3 ч.3ст.175 ЦПК України) і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Саме на суд покладено обов`язок підчас ухваленні рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,та якими доказами вони підтверджуються; чиє інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст.264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч.3 ст.263 ЦПК України).

Отже, вказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього з боку сторони відповідача.

Пунктом 1.7. договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 4 (чотири) дні від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 15.01.2022 року.

Згідно п.1.8. договору сторони погодили, що встановлений в п.1.7. договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Суд, аналізуючи надані матеріали, доходить висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 29900,00 грн., оскільки саме ця сума залишилася непогашеною станом на дату розгляду справи.

Щодо відсотків за користування кредитом у розмірі 37490, 58 грн., суд зазначає, що нарахування процентів після закінчення строку кредитування (4 дні) та/або пред`явлення вимоги про повернення кредиту є необґрунтованими. Окрім того, матеріали справи не містять доказів продовження строку дисконтного періоду.

Таким чином, суд вважає за необхідно провести розрахунок у відповідності до п.1.9.1 Договору.

Відомі дані: Сума кредиту: 29900 грн; Дисконтний період: 4 дні; Дисконтна ставка: 1,99% на день.

Розрахунок відсотків за Дисконтним періодом. Формула для нарахування відсотків за день: (29 900 х 1,99% = 595,01 грн. в день). За 4 дні (595,01 х 4) = 2 380, 04 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить - 32 280, 04 грн. (29 900+2 380, 04), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду, укладені з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу на суму 7000 грн.

Оскільки позов задоволено частково на 47,90%, витрати на правничу допомогу підлягають пропорційному стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3353, 00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 1275,29 грн. (47,90%), пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 137, 141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ-42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, заборгованість за кредитним договором № 954553066 від 11.01.2022 у розмірі 32280 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 04 копійки.

В решті позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ-42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, судовий збір в сумі 1275 (одна тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 29 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3353 (три тисячі триста п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 29.06.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська