Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №420/31160/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31160/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зобов`язання розглянути заяву,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) розглянути заяву про відстрочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) від 05 липня 2025 року за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що він є особою, яка на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки має дитину (дітей) віком до 18 років та виховує її один, оскільки мати померла. 05 липня 2025 року позивач звернувся до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_4 , з заявою про надання відстрочки, у відповідь на яку отримав лист 25.08.2025 року яким безпідставно відмовлено у розгляді заяви.

Позивач зауважує, що відповідач у відмові щодо розгляду заяви на відстрочку посилається на п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України №560 та зазначає про необхідність особистої явки для подання заяви на відстрочку. Однак, на думку позивача, у цьому пункті не вказується, що особиста подача заяви вимагає фізичної присутності заявника, тобто не забороняється надсилання заяви поштою.

Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі та зазначає, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про надання відстрочки, на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На підставі п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» Позивачу було відмовлено у розгляді заяви і зазначено про необхідність особисто подавати заяву про надання відстрочки, оскільки заява про надання відстрочки була направлена Відповідачу засобами поштового зв`язку.

Відповідач зауважує, що відповідно до п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Втім, оригінал військово-облікового документу Позивачем ІНФОРМАЦІЯ_5 надано не було.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним та звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою від 05.07.2025 про оформлення та надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку.

До заяви були додатні наступні документи: паспорт серії НОМЕР_3 від 06.06.2003 року; РНКОПП НОМЕР_2 ; свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_4 від 12.03.2013 року; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5 від 01.08.2003 року; свідоцтво про смерть дружини серії НОМЕР_6 від 14.11.2023 року; військово-обліковий документ №18/4; довідка про отримання соціальної допомоги дитині померлого годувальника №2111 від 15.12.2023 року.

Із доданих до заяви документів вбачається, що позивач є батьком неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мати якої – ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 у відповідь на заяву позивача про оформлення відстрочки надано відповідь у формі листа №С/13949 від 17.07.2025, у якій вказано, що заява направлена засобами поштового зв`язку з порушенням порядку та процедури її подання без особистого прибуття разом з військово-обліковим документом, тому заява про надання відстрочки не підлягає передачі на комісію ІНФОРМАЦІЯ_10 для розгляду її по суті. У листі також запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_10 з військово-обліковим документом для подання заяви за формою згідно з додатком 4 та документами, що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Не погодившись із такою відмовою відповідача, вважаючи що останній зобов`язаний здійснити розгляд його заяви та прийняти відповідне управлінське рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби визначає.

За вимогами ст.1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає, у тому числі, проходження військової служби.

Приписами ч. 5, 7 ст.1 Закону №2232-XII передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон №3543-XII).

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі-Порядок №560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (абз.1 п.59 Порядку №560).

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі:

подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

Отже, Комісію відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, пункт 58 Порядку №560 визначає, що військовозобов`язаний особисто подає на ім`я голови комісії заяву на відстрочку та долучені до неї документи, а також під час подання заяви пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

З аналізу наведених вище приписів Порядку №560, зокрема пункту 58 слідує, що заява за формою, визначеною у додатку 4, подається шляхом особистої передачі до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, а не шляхом надсилання поштою, кур`єром, через представника тощо. Окрім того, під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відтак, на переконання суду, військовозобов`язаний має саме пред`явити військово-обліковий документ, в тому числі військово-обліковий документ в електронній формі, а не надати його копію або додати його копію до відповідної заяви.

Формулювання «особисто подають на ім`я» вказує саме на необхідність особистої присутності для подання документів без можливості заміни цього процесу відправкою документів поштою чи через інші канали зв`язку. Особа має особисто з`явитися до відповідної установи і вручити документи адресату, який вказаний у зазначеному формулюванні.

Йдеться саме про безпосереднє подання документів, яке передбачає вручення документів конкретному адресату або його представнику; ідентифікацію особи, яка подає документи; офіційне оформлення факту прийому документів.

Формулювання «особисто подають на ім`я» не може бути розтлумачено як «надіслати документ на ім`я» або «подати документи шляхом направлення на адресу» тощо, оскільки це прямо суперечить його змісту.

Визначення «особисто» вказує на те, що дія виконується фізичною присутністю конкретної особи; документи подаються не через посередників або сторонніх осіб, а безпосередньо тією особою, яка повинна їх подати. Надсилання документів поштою, через кур`єра або електронні сервіси суперечить цьому підходу, оскільки особа не є присутньою під час передачі документів.

Отже, зауваження ІНФОРМАЦІЯ_4 викладені у листі від 17.07.2025 №с/13949 суд вважає слушними.

Проте, в контексті надання оцінки спірним правовідносинам, суд звертає увагу, що з наявних у справі доказів суд встановив, що відповідачем фактично не розглянуто по суті заяву ОСОБА_5 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Листом від 17.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що заява про надання відстрочки не була передана на комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 та про необхідність особистого подання відповідної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 з одночасним пред`явленням військово-облікового документу.

Пунктом 60 порядку №560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації.

Отже саме Комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить оцінка отриманих від позивача заяви про надання відстрочки та долучених документів, в тому числі і порядку їх подання, а також вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Враховуючи те, що відповідачем отримано заяву про відстрочку із долученими документами, подану позивачем засобами поштового зв`язку, Комісія зобов`язана була надати оцінку отриманим документам у передбачений Порядком №560 спосіб, в тому числі і порядку подання такої заяви та долучених до неї документів.

Постанова КМУ №560 від 16.05.2024 передбачає обов`язок Комісії відповідача або надати відстрочку, або прийняти рішення про відмову, форма якого затверджена цією ж постановою.

Необхідність особистого подання як того вимагає пункт 58 Порядку №560 за місцем перебування на військовому обліку відповідної заяви за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, з одночасним пред`явленням військово-облікового документу на переконання суду, не є у розумінні вимог вказаного вище Порядку №560 перешкодою для розгляду заяви позивача Комісією, та для її фактичного не розгляду.

Положення Порядку №560 не передбачають можливості інших посадових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглядати отримані заяви про надання відстрочки, приймати за результатами їх розгляду рішення, надавати оцінку порядку їх подання та не передавати їх на розгляд Комісії.

На переконання суду, у разі наявності у Комісії відповідача підстав вважати, що позивачем подано заяву про відстрочку з порушенням вимог Порядку №560, такі могли бути покладені ним в обґрунтування відмови у наданні відстрочки за такою заявою. Проте, підставою для її не розгляду такі підстави слугувати не можуть, адже такого не передбачено Порядком №560.

Підсумовуючи усе викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вбачає обґрунтованою заявлену позивачем позовну вимогу про зобов`язання розглянути заяву позивача від 05.07.2025.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору, у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2025 про відстрочку від мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти управлінське рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 1211,20 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА