Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №356/598/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/220/26

Справа № 356/598/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675680 від 26.05.2026, водій ОСОБА_1 26.05.2026 о 01 годині 40 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керував транспортним засобом KIA SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років Володимирським міським судом Волинської області, справа № 154/683/26, від 07.04.2026; правопорушення вчинено повторно протягом року, протокол серії ЕПР1 № 590619 від 13.02.2026.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за всіма наявними в матеріалах справи адресами місця його проживання, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.14-16).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 26.05.2026 в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних (а.с.2).

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно нього, судом вжито вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, разом з тим, ОСОБА_1 в судове засідання не розгляд справи не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, жодних дій, щоб з`ясувати стан судового провадження у його справі, не вчинив.

Так, з урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вказане, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 4 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675680 від 26.05.2026 а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Гордієнка В. від 26.05.2026 (а.с.4), довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення від 26.05.2026 (а.с.5), довідкою заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 26.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.6).

Постановою Володимирського міського суду Волинської області від 03.03.2026 у справі № 154/683/26, що набрала законної сиди 07.04.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за наступних обставин: «13.02.2026 о 17:51 год на вул. Небесної Сотні у м. Володимирі водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував т\з BMW, д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом», за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням прав керування транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с.8-10).

Згідно з довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 26.05.2026, відповідно до бази АРМОР/НАІС підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 автомобіля KIA SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , є Благодійний фонд «Довкілля Волині» (а.с.7).

Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученими до матеріалів справи відеозаписами з бодікамер працівників поліції № 472836 та № 240930, на яких зафіксовано обставину зупинки поліцейськими транспортного засобу KIA SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався в комендантську годину за наведених у протоколі обставин, якому в установленому законом порядку повідомлено про причину зупинки та запропоновано надати посвідчення водія для перевірки, на що водій категорично відмовився, вказавши, що він військовослужбовець та його перевірку має проводити Військова служба правопорядку (відрізок часу 00:00:10 – 00:01:16, 00:05:56 – 00:06:23, 01:32:43 – 01:33:18 файлу «Черній1» на диску) (а.с.11).

В ході подальшого спілкування на чергову вимогу поліцейського надати документи для перевірки ОСОБА_1 повідомив, що покаже документи, якщо працівник поліції вимкне камеру (відрізок часу 00:09:15 – 00:09:20, 01:41:19 – 01:41:26 файлу «Черній1» на диску), потім ОСОБА_1 пояснив, що має проблеми з документами, а також, що не отримував посвідчення водія (відрізок часу 00:06:53 – 00:06:57, 00:10:07 – 00:10:11, 01:41:19 – 01:41:26 файлу «Черній1» на диску).

Під час перевірки водія поліцейськими виявлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, востаннє 03.03.2026, у відповідь на що ОСОБА_1 підтвердив, що йому дійсно попередньо виписували штрафи та щодо останнього епізоду пояснив, що не знав про суд та про наявність судового рішення дізнався лише кілька тижнів тому (відрізок часу 00:10:07 – 00:10:11, 00:10:11 – 00:11:13, 00:14:40 – 00:16:29, 01:47:17 – 01:48:02 файлу «Черній1» на диску, відрізок часу 00:00:00 – 00:00:34 файлу «Черній 2» на диску).

Таким чином, ОСОБА_1 було достеменно відомо про відсутність у нього права керування транспортними засобами, а також він прямо підтвердив поліцейським про свою обізнаність на момент зупинки з фактом притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, незважаючи на що свідомо сів за кермо.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 були правомірно кваліфіковані поліцейськими як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , під час складання протоколу працівниками поліції в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, а також вручено другий примірник протоколу (відрізок часу 00:25:00 – 00:25:45, 01:30:51 – 01:32:03 файлу «Черній1» на диску, відрізок часу 01:15:30 – 01:16:29 файлу «Черній 2» на диску).

Посилання ОСОБА_1 на той факт, що він є військовослужбовцем та відсутність у поліцейських відповідних повноважень, безпідставні з огляду на таке.

Особливості відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень визначені ст. 15 КУпАП.

У відповідності до положень ст. 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 255 КУпАП визначено вичерпний перелік осіб, уповноважених на складання протоколів, та передбачено, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, складаються посадовими особами органів Національної поліції.

Органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в свою чергу, в межах своєї компетенції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, передбаченими статтями 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 о 01 годині 40 хвилин 26.05.2026, в період дії комендантської години, рухався по автодорозі Київ-Харків на автомобілі KIA SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить Благодійному фонду «Довкілля Волині».

На відрізку часу доданого відеозапису 01:33:14-01:33:28 файлу «Черній1» на диску ОСОБА_1 пояснює поліцейським, що є військовослужбовцем та перебуває у відпустці, показуючи при цьому відпускний квиток.

Відомостей, які б вказували, що в момент події ОСОБА_1 безпосередньо виконував обов`язки військової служби в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», матеріали справи не містять, а транспортний засіб, яким він керував, не належить Збройним Силам України.

З поданого відеозапису вбачається, що працівниками поліції водію неодноразово було запропоновано надати посвідчення водія для перевірки, на виконання положень п. 2.4 «а» ПДР, на що водій категорично відмовився (відрізок часу 00:00:10 – 00:01:16, 00:05:56 – 00:06:23, 01:32:43 – 01:33:18 файлу «Черній1» на диску).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками прямо покладено на органи поліції.

Згідно зі статтею 32 Закону «Про Національну поліцію», право перевірки документів належить саме поліцейським.

Згідно з п. 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, в тому числі, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі – Інструкція від 07.11.2015 № 1395), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 (далі – Інструкція від 06.11.2015 № 1376), та вчинені в межах покладених на них повноважень.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб KIA SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме а саме 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко