Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №935/645/21 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/645/21

Провадження № 1-кп/935/42/26

ВИРОК

Іменем України

01 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Коростишів за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 ,

обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060420000041 від 13.03.2021 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Коростишів Житомирської області, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не є,особою з обмеженими можливостями не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

установив:

13.03.2021, близько 14 год. 25 хв., водій ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «CITROEN» моделі «С4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_10 , рухався ним по проїзній частині вул. Київської, що у м. Коростишів Житомирської області зі сторони м. Житомир у напрямку м. Київ. Рухаючись у вказаний день, час та місці, зазначеним транспортним засобом по лівій смузі руху проїзної частини вказаної автодороги, у світлу пору доби, в умовах достатньої видимості, по вул. Київській у м. Коростишів Житомирської області, поблизу будинку №89-А, водій ОСОБА_8 в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 12.3, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, відповідно до яких: п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. 6 п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; п. 18.4 якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра» Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_8 не реагуючи на попутній автопоїзд марки «RENAULT» моделі «PREMIUM», реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричіпом марки «SCHMITZ» моделі «S01», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_11 , який зупинився в правій смузі перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб надати перевагу в русі пішоходу ОСОБА_12 , проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для його руху, своєчасно не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки свого транспортного засобу та на лівій смузі свого руху передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_12 , яка перетинала проїзну частину по зазначеному пішохідному переходу з права на ліво по напрямку руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді сукупної травми тіла від яких о 16 годині 10 хвилин 13.03.2021 померла у КНП Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потехіна Коростишівської міської ради. Порушення водієм ОСОБА_8 вимог пунктів 1,5, 2.3 б), 12.3, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_8 своїми необережними діями у вигляді порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 визнав повністю, позовні вимоги визнав частково, показав, що 13.03.2021 у другій половині дня керував автомобілем, який йому не належить. На пасажирському сидінні біля нього сидів ОСОБА_13 . Вони заїхали на заправку КЛО, після чого поїхали у напрямку кафе «Вікторія», забрали акумулятор, після чого виїхали на вул.Київську. З якою швидкістю їхав точно не пам`ятає, думає, що 50-60 км/год. Під`їжджаючи до світлофора з правої сторони побачив фуру з червоною кабіною, яка стояла перед пішохідним переходом. Під`їжджаючи до пішохідного переходу побачив попереду автомобіль Шкода, водій якого пропускав пішоходів, а Шкода поїхала, він також нажав на газ, поїхав за Шкодою і в цей момент відбулось зіткнення з потерпілою. Він не побачив потерпілу, це і стало причиною ДТП. Він зупинив автомобіль, вийшов, потерпіла лежала на спині з правого боку дороги. ОСОБА_13 викликав Швидку. Про те, що ОСОБА_13 взяв на себе відповідальність за ДТП не знав, він не просив його про це, жодного боргу перед ним ОСОБА_14 не мав. На другий день поїхав до потерпілого, хотів передати гроші. Через два дні після ДТП він повідомив працівникам поліції про те, що він керував автомобілем, проте, йому не повірили. Автомобіль, яким він керував був справним. Перед ДТП він спочатку пригальмував за фурою, в якої був увімкнений лівий поворот, а потім він вирішив об`їхати фуру і виїхав на ліву смугу, тут і сталось зіткнення з пішоходом. Дуже шкодує про те, що сталось.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 13.03.2021 їй зателефонували і повідомили, що її дочка ОСОБА_12 потрапила у ДТП та перебуває у реанімації Коростишівської ЦРЛ, де вона невдовзі і померла. Від дочки залишилась онука ОСОБА_4 , опікуном якої є батько, але вона повністю перебуває на її утриманні. Обвинувачений не вибачався перед нею, від спілкування з ним вона відмовилась. Просить суворе покарання для обвинуваченого. Цивільний позов просить задовольнити повністю.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що померла є його рідною сестрою, з якою вони були дуже близькими. На момент ДТП перебував у м.Києві, про події дізнався від матері. Матері та племінниці постійно допомагає. Батько племінниці постійно хворіє та неспроможний утримувати дочку, а тому мати збирається оформити опіку над своєю онукою. У нього також погіршився стан здоров`я постійно присутня тривожність. Після смерті сестри , за короткий час померла також бабуся, на яку трагічні події дуже вплинули. Просить суворо покарати обвинуваченого до позбавлення волі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що проживає у незареєстрованому шлюбі з потерпілим ОСОБА_6 з 2019 року. 13.03.2021 мати потерпілого повідомила про смерть його сестри. Вона була свідком тяжкого емоційного та психологічного стану потерпілого, на їх стосунки смерть ОСОБА_12 також вплинула, їх плани на життя були відкладені. Після поховання сестри потерпілий був у пригніченому стані, постійно телефонував матері та племінниці. Крім того, після смерті сестри погіршився стан здоров`я бабусі потерпілого і за короткий час вона померла.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що про трагічні події дізналась від знайомих. Свідком ДТП не була, а на місце ДТП прийшла, коли ОСОБА_17 вже там не було, проводились заміри поліцією. Стверджує, що після смерті ОСОБА_12 потерпілі переносять великі моральні страждання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що у березні 2021 року в обідній час перебувала у магазині, розташованому у м.Коростишів по вул.Київській. У магазині перебував чоловік, який скупився і вийшов з магазину та сів у великий автомобіль – фуру, вона бачила це у вікно. Його автомобіль стояв метрів за 30 до пішохідного переходу. Він сів до кабіни автомобіля, почав рух і через короткий проміжок часу вона почула звук удару і крик. Безпосередньо момент ДТП не бачила. Водій вантажівки призупинявся, з якою метою не знає, пішохідного переходу їй не видно. Звук удару та крик був причиною того, що вона вийшла з магазину і побачила, що на дорозі лежала жінка. З легкового автомобіля, який також був там, вийшло два чоловіки, їх облич вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що 13.03.2021 о 13-14 год. їхав з роботи на автомобілі у напрямку м.Києва у лівій смузі руху. Опадів не було, дорога була сухою. На світлофорі на червоний сигнал зупинився, перед ним стояв бус. Коли загорівся зелений сигнал і вони почали рух, то з правого боку їх обігнав легковий автомобіль. Під`їжджаючи до пішохідного переходу зрозумів, що сталось ДТП, сам момент якого не бачив. З правого боку стояла фура , а на місці ДТП - Сітроен, який обігнав їх перед цим. Від світлофора рухався зі швидкістю 40 км/год.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що у березні 2021 року перебувала у магазині «Брусилівськи ковбаси» в обідню перерву. Коли виходила з магазину та почула сильний стук і побачила, як летить жінка, а коли підійшла до пішохідного переходу, то побачила, що жінка лежить на дорозі. Сам удар не бачила. Потерпіла лежала посередині дороги, а автомобіль зупинився за пішохідним переходом. На автомобілі залишився пакет потерпілої, який порвався, а продукти були розкидані по дорозі. Біля автомобіля стояло 2 чоловіки, один з яких – обвинувачений. Швидку викликав інший чоловік, який стояв з обвинуваченим. Вона ж викликала поліцію. Легковий автомобіль стояв у лівій смузі, як рухався вантажний автомобіль не бачила, але стояв він у правій смузі. Фура стояла за 10-20 м до пішохідного переходу. З нею були проведені слідчі дії – впізнання. Вона впізнала обвинуваченого, і взагалі його знає, з його батьками перебуває у добрих відносинах.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що 13.03.2021 рухався у напрямку м.Києва вул..Київською близько 14 год. з учнями. Рухався у правому ряду. Підїжджаючи до пішохідного переходу, з правого боку, стояла фура, в якої був увімкнений лівий поворот. Щоб об`їхати фуру, їх обігнав Сітроен зі швидкістю 60-70 км/год. Коли і він об`їхав фуру, то побачив автомобіль, який обігнав його, а на пішохідному переході лежала жінка. Біля автомобіля стояли 2 чоловіки, обличчя яких не бачив, але один був плотніший, а другій худіший . Не бачив чи зупинився Сітроен перед пішохідним переходом, оскільки огляд закривала фура. Самого удару не бачив. Далі він переїхав ДТП, звернув на праву смугу на поїхав далі. Увімкнених габаритів у фури не бачив. Він віз учнів тож рухався 10-15 км/год. Побачив фуру перед собою за 50-100 м, коли до неї під`їхав вона не рухалась.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, що у березні 2021 після обіду йшла по дорозі , почула звук удару та побачила, як летить дівчина, яка впала на асфальт. Автомобіль зупинився, у ньому було 2 чоловіків. Звук гальм не чула, лише звук удару. Водій автомобіля підійшов до потерпілої, а пасажир присів біля нею та взяв її за руку. Хтось з присутніх викликав Швидку. Швидкість автомобіля була більше 50-60 км/год. Перед пішохідним переходом стояв вантажний автомобіля. Надалі, з нею проводили впізнання, у пасажирі вона впізнала ОСОБА_23 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що 13.03.2021 рухався вул.Київською у напрямку м.Житомир, на зустрічній смузі побачив автомобіль, який стояв, а біля нього лежало тіло людини. Біля автомобіля було 2 людей. Автомобіль зупиняти не став, все бачив під час руху. Самого ДТП не бачив, а лише наслідки. Тіло лежало на правій смузі, головою до бордюру. І автомобіль, і потерпіла були за пішохідним переходом. Впізнання осіб з ним не проводили.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що дати не пам`ятає, він їхав автомобілем з с.Мамрин до м.Коростишів, перевозив працівників, на невеликій швидкості у лівій смузі. На певній ділянці дороги його з правого боку обігнав автомобіль, а далі побачив, як від цього автомобіля летіло тіло. Він зупинився, як і інші автомобілі. Автомобіль, який його обігнав, заїхав на пішохідний перехід, не зупиняючись перед ним, і він побачив, як над ним летить тіло людини. Перед пішохідним переходом була припаркована фура, вона не рухалась, не працювала. Вантажний автомобіль заважав, як автомобілям, так і пішоходам. На ділянці дороги, де сталось ДТП є розмітка та знаки. Автомобіль, який їх обігнав, зупинився метрів 20 за переходом, з пасажирського боку вийшла людина та підійшла до тіла. Водія у вантажному автомобілі не було. Фура стояла біля бордюра, біля пішохідного переходу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що працює на АЗС. У 2021 році до заїжджав на АЗС автомобіль Сітроен. З автомобіля вийшов чоловік, який купив на заправці 2 хотдоги, його звуть ОСОБА_27 і він був пасажиром. Хто керував автомобілем не бачив.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що 13.03.2021 в обід йшла з дитиною вул.Київською та збиралась переходити дорогу по пішохідному переходу. Зупинилась перед переходом, щоб поправити дитині одяг?трохи відійшла від дороги. Свідок бачила припарковану фуру, що стояла ближче до магазину Сільпо. Як рушила фура не бачила, але почула, як вона гальмувала біля переходу. Почула звук удару, коли повернулась, побачила темний автомобіль і двох чоловіків біля нього, а на дорозі лежала жінка. До потерпілої не підходила. Фура спочатку стояла більше, як за 100 м до переходу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що знайомий з обвинуваченим, перебуває з ним у дружніх відносинах. У березні 2021 в обід їхав з обвинуваченим на автомобілі, перебував на пасажирському сидінні. Виїхали із заправки, рухались у напрямку м.Києва у правій смузі зі швидкістю 50 км/год. Біля пішохідного переходу стояла фура, яку вони об`їхали і відбулось зіткнення. У момент удару відчув зменшення швидкості. Коли вийшли з автомобіля, він підійшов до жінки, вона була жива, викликав Швидку. Спочатку сказав, що за кермом був він, оскільки в обвинуваченого 3 дітей, але обвинувачений не просив його брати на себе відповідальність. Поки їхав в автомобілі дивився у телефон, за дорогою не слідкував. Бачив фуру, проте, шкільного автобусу не пам`ятає. Фура стояла метрів 5-6 до переходу, не рухалась.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показала, що кілька років тому перебувала на вул.Київській ближче до колишнього Універмагу, за рухом автомобілів не слідкувала, почула звук удару, повернула голову та побачила людей на переході. До місця ДТП не підходила, викликала Швидку.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_30 , який показав, що під час експертизи було розраховано швидкість автомобіля, яким керував обвинувачений. Висновок вважає обґрунтованим.

Від допиту свідків обвинувачення ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_29 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ОСОБА_41 , ОСОБА_10 ОСОБА_42 , ОСОБА_11 прокурор відмовився у судовому засіданні і його відмова прийнята судом.

Крім того, судом, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені докази:

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2021, який проводився о 17 год. 10 хв. по вул.Київській,89А у м.Коростишів у присутності понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ; заяв та зауважень не надходило;

-схема та фототаблиця до протоколу огляду місця ДТП від 13.03.2021; заяв та зауважень не надходило;

-протокол проведення слідчого експерименту від 03.09.2021, який був проведений у м.Коростишів по вул.Київській неподалік аптеки «Ватка» за участю підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_45 , під час якого ОСОБА_8 розповів про обставини ДТП; заяв та зауважень не надходило;

-схема до протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 03.09.2021 та відеозапис слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 ;

-відеозапис з нагрудної камери працівників СРПП ВП №2 з приводу ДТП, яка мала місце 13.03.2021;

-протокол огляду відеозапису від 23.04.2021, відповідно до якого було відтворено відеозапис з нагрудної камери працівників СРПП ВП №2 з приводу ДТП , яка мала місце 13.03.2021;

-оптичний диск із аудіо записами щодо усіх дзвінків, що надходили до ВП №2 Житомирського РУП з приводу ДТП, яка мала місце 13.03.2021, які зафіксовані на реєстраторі мовної інформації;

-протокол огляду аудіо записів (4 файли) від 20.04.2021, відповідно до якого працівник медичного закладу повідомив на лінію 102, що до Коростишівської ЦРЛ доставлено жінку без свідомості: ОСОБА_12 з відкритою ЧМТ; надалі, є повідомлення, що жінка померла;

-протокол огляду предметів від 05.04.2021, яким є диск з відеозаписом з камери відеоспостереження АЗС «КЛО» по вул..Київській,151 м.Коростишів з самим відеозаписом;

-довідка від 12.05.2021 №1611/18-2021, видана управлінням оперативно-технічних заходів ГУНП у Житомирській області з аналізом інформації , отриманої від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» щодо з`єднань номерів мобільних телефонів, якими користуються ОСОБА_13 , ОСОБА_29 , ОСОБА_8 ;

-оптичні диски з інформацією ПрАТ «Київстар»;

-оптичний диск з відеофайлами на яких зафіксовано момент ДТП, яка сталась 13.03.2021;

-протокол огляду предметів від 01.09.2021, а саме диску з відео файлами, на яких зафіксовано момент ДТП;

-протокол огляду місця події від 06.04.2021, яким є майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: вул.Слобідська,35 м.Житомир з автомобілем «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ;

-протокол огляду місця події від 13.04.2021, яким є майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: вул..Слобідська,35 м.Житомир з автомобілем «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021, відповідно до якого свідок ОСОБА_46 впізнала у ОСОБА_8 (знімок №2) водія автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , який був учасником ДТП, проте, точно не стверджувала, що саме він був за кермом;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021, відповідно до якого свідок ОСОБА_46 впізнала в ОСОБА_13 (знімок №3) пасажира автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , на момент ДТП 13.03.2021;

-протокол проведення слідчого експерименту від 28.04.2021, проведеного за участю ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_45 , представника потерпілої ОСОБА_5 ОСОБА_47 із схемою та відеозаписом до нього;

-протокол проведення слідчого експерименту від 28.04.2021, проведеного за участю ОСОБА_13 , захисника ОСОБА_48 , представника потерпілої ОСОБА_5 . ОСОБА_47 із схемою та відеозаписом до нього;

-протокол проведення слідчого експерименту від 13.03.2021, із схемою та фототаблицею до нього, за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого свідок розповів та показав на місці відомі йому обставини ДТП 13.03.2021;

-відеофайли з камер відеоспостереження системи «Безпечне місто»;

-карта виїзду Швидкої допомоги від 13.03.2021;

-висновок експерта №275 від 13.03.2021, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено: синець по внутрішній поверхні в нижній третині правої гомілки. Садно по передній поверхні правої колінної ділянки, садна по передньо-внутрішній поверхні правої колінної ділянки, садно по зовнішній поверхні в середній третині лівої гомілки, синець по боковій поверхні лівої колінної ділянки, масивний синець та забійна рана на лівому стегні, синець та садна по передній поверхні лівої колінної ділянки, синець та садна по тильній поверхні кисті лівої руки, садно на підборідді та в проекції нижньої щелепи справа, садна на обличчі справа, садно на носі, садно на нижній повіці правого ока, садно , забійна рана та крововилив в м`які тканини голови на чолі з поширенням вгору на волосисту частину голови та вправо, садно та крововилив в м`які тканини голови на чолі зліва, садно на обличчі зліва, крововилив в м`які тканини голови в проекції потиличної та скроневої кістки зліва, лінійні та уламкові переломи основи черепа, рідка кров під твердою мозковою оболонкою, крововилив в мяку мозкову оболонку, забій речовини головного мозку в лівій скроневій та лобній частці головного мозку. Усі зазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, тупих твердих предметів з переважаючою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючи частини автомобіля та дорожнє покриття, одночасно або в швидкій послідовності один за одним, не виключено у термін та за обставин, зазначених у медичних документах та постанові слідчого, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_12 настала від тупої , сукупної травми тіла, про що свідчать записи із медичної документації, данні отримані при дослідженні трупа у морзі. Етилового та інших спиртів у крові ОСОБА_12 не виявлено. 13.03.2021 о 15 год 40 хв констатовано біологічну смерть ОСОБА_12 ;

-висновок експерта №СЕ-19/106-21/3438-ІТ від 09.04.2021, відповідно до якого на момент ДТП гальмівна система автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , знаходилась в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , знаходилось в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , знаходилось в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , не встановлено яких-небудь ознак технічного характеру, які могли б призвести до раптової відмови або втрати працездатності систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись у причинному зв`язку з виникненням ДТП;

-висновок експерта від 24.03.2021 №СЕ-19/106-21/3027-ІТ, відповідно до якого з технічної точки зору місце наїзду автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , на пішохода ОСОБА_12 розташоване на проїзній частині по вул.Київській ,89А м.Коростишів, в лівій смузі руху відносно напрямку руху автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ,, на деякій відстані перед початком утворення слідів волочіння зі слідами речовини бурого кольору, що розпочинається у повздовжньому напрямку на відстані 5.10 м від горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.3 ПДР, та по ширині проїзної частини на відстані 1,15 м від лінії 1.5 горизонтальної дорожньої розмітки ПДР. На досліджуваному автомобілі «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , виявлено механічні пошкодження ударно-динамічного характеру. Сконцентровані в передній правій кутовій частині та виражені слідами згину та вдавлювання металу, тріщин та розломів полімерного матеріалу з відокремленням окремих фрагментів, подряпин та зчосів із слідами відшарування власного лакофарбового покриття та відшаруванням пилобрудового шару, із слідами нашарування речовини чорного кольору, радіальних та концентричних тріщин скла. При цьому загальна сила деформації направлена спереду назад відносно поздовжньої осі автомобіля. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення та могли утворитись за обставин вказаних у фабулі ДТП при контактуванні з пішоходом;

-висновок експерта від 06.05.2021 №СЕ-19-21/13638-БД, відповідно до якого було встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_13 та ОСОБА_8 . Генетичні ознаки клітин , виявлених у змиві з важеля перемикання покажчиків повороті є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, якій збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 і не збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 (виключається);

-висновок експерта від 30.07.2021 №СЕ-19/106-21/6948-ФП, відповідно до якого здійснити покращення якості окремих кадрів відео зображень моменту виходу двох осіб з автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , можливо. Покращені кадри проілюстровані у висновку експерта;

-висновок експерта від 30.06.2021 №СЕ-19/106-21/6181-ФП, відповідно до якого швидкість руху легкового автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , відповідно до наданого на дослідження відеозапису у проміжок часу 14.22 год -14.23 год під час руху на ділянці дороги з асфальтобетонним покриттям по вул.Київській у м.Коростишів зі сторони м.Житомир в напрямку м.Київ складала 83,9…98.7 км/год;

-експертні висновки психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_8 ;

-експертні висновки психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_13 ;

-висновок експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи №1507/21-25 від 02.06.2021, відповідно до якого з технічної точки зору у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху; водій повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3,18.4 ПДР; з технічної точки зору у діях водія автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , убачається невідповідність технічним вимогам п.12.3 та 18.4 ПДР. В даній дорожній обстановці пішохід повинен був діяти відповідно до вимог Р.4 ПДР. Причиною створення аварійної обстановки і виникнення даної ДТП слід вважати невідповідність дій водія автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , вимогам п.12.3, 18.4 ПДР;

-висновок судової психологічної експертизи від 15.11.2021 №СЕ-19/102-21/7227 –ПС щодо ОСОБА_8 ;

-висновок судової психологічної експертизи від 30.11.2021 №СЕ-19/102-21/7228-ПС щодо ОСОБА_13 .

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст.85 КПК України, належними є доказами, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і його дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 , слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується і стороною захисту ОСОБА_8 13.03.2021 по вул.Київській у м.Коростишеві керував технічно справним автомобілем «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 .

Внаслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_8 Правил дорожнього руху, а саме :

-п.2.3Б, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

-п. 18.1, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

-п. 18.4, відповідно до якого, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, останнім було створено небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, маючи при цьому технічну можливість уникнення наїзду на пішохода, шляхом застосування термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для його руху, своєчасно не вжито негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, яким він керував, та скоєно наїзд на пішохода ОСОБА_12 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого остання була доставлена після ДТП до реанімаційного відділення Коростишівської ЦРЛ, де померла о 15 год. 40 хв. цього ж дня, тобто 13.03.2021.

Відповідно до висновку експерта №275 від 13.03.2021 усі виявлені у потерпілої ОСОБА_12 тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючи частини автомобіля та дорожнє покриття, одночасно або в швидкій послідовності один за одним. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_12 , як від тупої, сукупної травми тіла, етилового та інших спиртів у крові ОСОБА_12 не виявлено.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1507/21-25 від 02.06.2021, причиною створення аварійної обстановки і виникнення даної ДТП слід вважати невідповідність дій водія автомобіля «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , вимогам п.12.3, 18.4 ПДР.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, відповідно до ст. 65КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, частково відшкодував шкоду, думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні.

Відповідно до вимог ст. ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» роз`яснено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом враховується форма вини останнього , а саме – необережність.

Суд також враховує, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення загинула людина, а життя людини є найбільшою соціальною цінністю, що закріплено Конституцією України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд вважає, що виправлення обвинуваченого, попередження здійснення нових кримінальних правопорушень та досягнення інших цілей покарання, не можливо без ізоляції від суспільства, а тому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті КК України за якими обвинувачується ОСОБА_8 .

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», у кожному випадку призначення покарання за ч.1,2 ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання, у тому числі, позбавлення права керування транспортними засобами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Щодо заявлених цивільних позовів.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, який вона згодом уточнила, відповідно до якого вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 завдану моральну шкоду, яку оцінює у 500 000 грн., витрати на проведення психологічної експертизи у розмірі 19500 грн., а також покласти на обвинуваченого обов`язок по життєвої виплати щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 1 мінімальної заробітної плати на її користь.

В обґрунтування позовних вимог потерпіла зазначає, що зазнала тяжких моральних страждань у зв`язку з втратою дочки ОСОБА_12 , які важко оцінити у грошовому еквіваленті. Після загибелі дочки вона вимушена повністю взяти на себе виховання та лікування онуки, яка має погане здоров`я. Крім того, зазначає, що за життя дочка надавала їй не лише особисту, а також і фінансову допомогу. На даний час вона сама потребує лікування, через погіршення фізичного та ментального здоров`я у зв`язку із загибеллю дочки, що неможливо забезпечити її пенсійними доходами.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, відповідно до якого просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 завдану моральну шкоду, яку оцінює у 500 000 грн., та витрати на проведення психологічної експертизи у розмірі 19500 грн.

В обґрунтування позовних вимог потерпілий зазначив, що зазнав тяжких моральних страждань у зв`язку з втратою сестри ОСОБА_12 , які важко оцінити у грошовому еквіваленті. Трагедія, яка сталась раптово, порушила поточні особисті, професійні, сімейні плани потерпілого, істотно обмежує можливість побудови нових власних перспектив діяльності. Наслідки ДТП зумовили необхідність залучення ним інтенсивних психологічних зусиль та значних матеріальних ресурсів для їх компенсації.

Законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_49 – ОСОБА_5 , в інтересах неповнолітньої, заявлено цивільний позов, відповідно до якого просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 завдану моральну шкоду, яку оцінює у 500 000 грн., покласти на обвинуваченого обов`язок виплати матеріальної допомоги у розмірі 2 мінімальних заробітних плат на користь ОСОБА_49 до досягнення неї повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_49 після смерті матері ОСОБА_12 переживає значні матеріальні труднощі, оскільки родина знаходиться у скрутному фінансовому становищі, душевний біль та тривогу за своє майбутнє. На тривалий період суттєво погіршилися психоемоційний стан ОСОБА_49 , що емоційно виражається і до теперішнього часу.

Обвинувачений ОСОБА_8 визнав цивільні позови частково, а саме:

-цивільний позов ОСОБА_5 у сумі 203 000 грн., які були відшкодовані у повному розмірі у період 18-19 травня 2026 рівними сумами по 29000 грн. (сім квитанцій додається)

-цивільний позов ОСОБА_6 у сумі 203 000 грн., які були відшкодовані у повному розмірі у період 18-19 травня 2026 рівними сумами по 29000 грн. (сім квитанцій додається);

-цивільний позов ОСОБА_49 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 у сумі 232008 грн., які були відшкодовані у повному розмірі у період з 10.12.2021 по 04.03.2026 грн. (44 квитанції додається), а також у частині покладення обов`язку щомісячної виплати матеріальної допомоги у розмірі однієї мінімальної заробітної плати , з урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, на до досягнення нею повноліття.

Питання заявленого потерпілими цивільного позову суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України., з урахуванням положень ст.91 КПК України, згідно якої вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає доказуванню.

Згідно частини першої статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування понесених моральних страждань суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.128 КК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Докази по справі свідчать про те, що наслідки злочину досягли великої глибини фізичних та душевних страждань потерпілих, які втратили дочку, матір та сестру, дана трагічна подія абсолютно змінила їх звичний образ життя.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнанні найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з тим, що потерпілим - цивільним позивачам безумовно завдано моральну шкоду, оскільки життя потерпілих кардинально змінилося. Потерпілі втратили маму, дочку та сестру. Втрата рідної людини безумовно позначилася на загальному стані їх здоров`я, постійного почуття тривоги, моральних страждань, хвилювання.

В постанові ВС від 28.01.2020 року у справі № 639/1910/19 (провадження № 51-4115км19) зроблено висновок про те, що суди, при визначенні розміру моральної шкоди, повинні враховувати майновий стан винного, його стан здоров`я та вжити всіх можливостей для справедливого вирішення цивільного позову.

При цьому, суд враховує той факт, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_8 , за формою вини є необережним.

У зв`язку з наведеним, враховуючи наявність причинного зв`язку між вчиненим кримінальним правопорушенням і моральною шкодою, яка настала, характеру та обсягу страждань потерпілих, керуючись положеннями ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням того, що ДТП скоєно з необережності, будь-яких обтяжуючих обставин судом не визначено, ОСОБА_8 не перебував в стані алкогольного сп`яніння, повністю розкаявся, частково відшкодував шкоду у розмірі 638 000 грн., готовий сплачувати матеріальну допомогу до досягнення неповнолітньою потерпілою повноліття, тому суд вважає розумною та справедливою у даному випадку загальну суму моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню для потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визначити у розмірі 500 000 грн., тобто по 250 000 грн. кожному, а моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню для неповнолітньої потерпілої ОСОБА_49 визначити у розмірі 500 000 грн.

Суд вважає, що це відповідатиме вимогам розумності та справедливості й не може вважатися сумами явно завищеними, надмірними або навпаки.

Разом з тим, з врахуванням часткового відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 638000 грн., остаточно з обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_5 47 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_6 47 000грн., на користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_49 267 992 грн.

Щодо щомісячного стягнення на утримання ОСОБА_49 до досягнення нею повноліття, то суд частково погоджується з доводами наведеними в позовній заяві, та виходячи з найкращого добробуту за забезпечення дітей, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також діти потерпілого, народжені після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1200 ЦК України особам, визначеним у п.п. 1-5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього саме працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають право на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегулюванні цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною 2 ст. 1195 ЦК України яка регулює подібні за змістом правовідносини передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Вданому випадку, відомості про офіційне працевлаштування ОСОБА_12 та розмір її заробітної плати, до моменту загибелі, позивачами не надано, на її утриманні знаходила донька ОСОБА_49 , таким чином, за аналогією закону має бути застосована ч. 2 ст. 1195 ЦК України, і розмір відшкодування має бути визначений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за вирахуванням відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України частки, яка припадала на саму загиблу, тобто дві особи мали право на утримання із доходу потерпілої, що у розмірі частин становить 1/2 мінімальної заробітної плати щомісячно.

Щодо часу, з якого слід стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, зважаючи на відсутність у чинному законодавстві, норми, яка регулює ці відносини, суд вважає правильним стягувати починаючи з 14.02.2024 року (дата звернення до суду з відповідним позовом) до досягнення дитиною вісімнадцяти років.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлена у 2024 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.

частина від 7100 грн. становить 3550 грн., яку слід стягнути за період з 14.02.2024 по 31.03.2024, з розрахунку 2 місяці*3550=7100 грн.

частина від 8000 грн. становить 4000 грн., яку слід стягнути за період з 01.04.2024 по 31.12.2024, з розрахунку 9 місяців*4000=36000 грн.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлена у 2025 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 8000 гривень.

частина від 8000 грн. становить 4000 грн., яку слід стягнути за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, з розрахунку 12 місяців*4000=48000 грн.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлена у 2026 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 8647 гривень.

частина від 8647 грн. становить 4323,50 грн., яку слід стягувати за період з 01.01.2026 по 30.06.2026, з розрахунку 6 місяців*4000=24000 грн, а надалі щомісячно по 4323,50 грн до досягнення ОСОБА_49 вісімнадцяти років , а саме до 26.03.2030, з врахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

Позовні вимоги ОСОБА_5 у частині покладення на обвинуваченого обов`язку пожиттєвої виплати щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 1 мінімальної заробітної плати на її користь задоволенню не підлягають, оскільки у розумінні ч.1 ст.1200 ЦК України вона не має права на таке відшкодування.

У відповідності до положень ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, у тому числі, із витрат, пов`язаних із залученням спеціалістів.

Як убачається з матеріалів справи, експертом ОСОБА_50 було проведено психологічні експертизи стану потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_51 з метою встановлення психологічної передумови заподіяної їм моральної шкоди (висновок №55/21 від 04.10.2021 та №56/21 від 04.10.2021), витрати за психологічні експертизи складають 19500 грн., кожна, згідно квитанцій від 28.09.2021 (а.с.68, а.с.102 1-й том судового провадження), які потерпілі просить стягнути з обвинуваченого і такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Речові докази та процесуальні витрати, вирішити відповідно до ст.100, ст.124 КПК України

Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ст.174 ч.4 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4(чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 завдану моральну шкоду, яка, з врахуванням виплачених сум, становить 47000 (сорок сім тисяч ) грн. та витрати на проведення психологічної експертизи у розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду, яка, з врахуванням виплачених сум, становить 47000 (сорок сім тисяч ) грн. та витрати на проведення психологічної експертизи у розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_52 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , завдану моральну шкоду, яка, з врахуванням виплачених сум, становить 267 992 (двісті шістдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь неповнолітньої ОСОБА_52 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника, за періоди: з 14.02.2024 по 31.03.2024 з розрахунку 3550 грн щомісячно, тобто 7100 грн; з 01.04.2024 по 31.12.2024 з розрахунку 4000 грн щомісячно, тобто 36000 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 з розрахунку 4000 грн щомісячно, тобто 48000 грн; з 01.01.2026 по 30.06.2026 з розрахунку 4323,50 грн щомісячно, тобто 24000 грн, а всього 115 100 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь неповнолітньої ОСОБА_52 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника, починаючи з 01.07.2026 до досягнення ОСОБА_53 вісімнадцяти років , а саме до 26.03.2030, з розрахунку 4323,50 грн щомісячно, з врахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати:

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-21/3027 ІТ від 24.03.2021 – 1307,60 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-21/3438 ІТ від 09.04.2021 – 1307,60 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-21/4388БД від 30.04.2021– 2818,64 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19-21/13638-БД від 06.05.2021 – 15764,28 грн.;

-за проведення судової експертизи №1507/21-25 – 2574,15 грн;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-21/6948 ФП від 13.03.2021– 1372,96 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/106-21/6181 ФП від 13.03.2021– 2745,92 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/102-21/7227ПС від 15.11.2021– 4976,98 грн.;

-за проведення судової експертизи №СЕ-19/102-21/7228 ПС від 30.11.2021– 4976,98 грн.

Речові докази у кримінальному провадженню, а саме: оптичний диск DVD-R марки ALERUS з відеозаписом з камери відеоспостереження заправки КЛО за 13.03.2021, оптичний диск DVD-R марки MyMEDIA з копією відеозапису судового засідання від 15.03.2021 стосовно ОСОБА_13 щодо обрання запобіжного заходу, оптичний диск DVD-R марки ALERUS, оптичний диск DVD-R марки ALERUS, оптичний диск СD-R марки Videx, диск СD-R, флеш накопичувачі марки Kingstone Data Traveler 100G3 64GB, оптичний диск DVD-R з відео файлами на яких зафіксовано момент ДТП, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, залишити там же.

Речові докази: змиви з внутрішньої ручки дверей передніх правих автомобіля марки«Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; змиви з внутрішньої сторони лобового скла напроти переднього правого сидіння автомобіля марки«Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; змиви з внутрішньої ручки дверей передніх правих автомобіля марки«Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; змиви з внутрішньої сторони лобового скла напроти переднього правого сидіння автомобіля марки «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; запаховий слід з сидіння водія (нижня частина) автомобіля марки «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; слід запаху з сидіння переднього пасажира автомобіля марки «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 – знищити.

Речові докази: підголівник з сидіння водія автомобіля марки«Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 ; підголівник з переднього пасажирського сидіння автомобіля марки«Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 – повернути власнику.

Арешт накладений на автомобіль марки «Citroen» С4, д.н.з. НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 скасувати, а транспортний засіб повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1