Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №276/789/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/789/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/121/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12025216050000188 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новоозерянка, Олевського району, Житомирської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

У достовірно не встановлений слідством день та час, але не пізніше 17.01.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 17.01.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зареєструвався у соціальній мережі «Фейсбук» під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому 17.01.2025 ОСОБА_4 отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_6 на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 6500 грн. 00 коп. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_6 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_5 , в сумі 6500 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_6 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 20 год. 49 хв 17.01.2025 зі свого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6 через мобільний застосунок «Приват24» здійснив переказ на рахунок банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 в сумі 6500 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6500 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману.

Надалі, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 22.01.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений використанням на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 22.01.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 22.01.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_7 , на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 8200 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_7 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останню, запропонувавши їй в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_7 , якою він користувався, в сумі 8200 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_7 , будучи введеною в оману та впевненою у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 09 год. 24 хв 22.01.2025 зі своєї банківської карти АТ «Ощадбанк» за № НОМЕР_7 , через мобільний застосунок «Ощад24/7» здійснила переказ на рахунок банківської картки АТ «А-Банк» № НОМЕР_8 в сумі 8200 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 8200 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

У послідуючому, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 28.03.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 28.03.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEІ1: НОМЕР_1 , IMEІ2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 28.03.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_8 , на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 10000 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_8 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_9 в сумі 10000 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_8 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 10 год. 34 хв 01.04.2025 зі свого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_10 через мобільний застосунок «Приват24» здійснив переказ на рахунок банківської картки АТ «Банк Альянс» № НОМЕР_9 в сумі 10000 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 10000 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

У подальшому, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 28.05.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 28.05.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Хiaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IME12: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 28.05.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_9 , на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 7200 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_9 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_11 в сумі 7200 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_9 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 11 год. 40 хв 28.05.2025 зі свого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_12 через мобільний застосунок «Приват24» здійснив переказ на рахунок банківської картки АТ «Юнекс Банк» № НОМЕР_11 в сумі 7200 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 7200 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

У послідуючому, в достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 05.08.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 05.08.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Хіаomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEІ2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 05.08.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_10 , на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 9000 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_10 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_13 в сумі 9000 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_10 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 12 год. 55 хв 05.08.2025 зі свого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_14 через мобільний застосунок «Приват 24» здійснив переказ на рахунок банківської картки ПАТ «МТБ Банк» № НОМЕР_13 в сумі 9000 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 9000 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

Надалі, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше, 13.08.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 13.08.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Хіaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 13.08.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_11 , на купівлю автомобільних шин вартістю в загальній сумі 4250 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_11 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_13 в сумі 4250 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_11 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 19 год. 49 хв. 13.08.2025 зі свого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_15 через мобільний застосунок «Приват24» здійснив переказ на рахунок банківської картки АТ «ПУМБ» № НОМЕР_16 в сумі 4250 грн, 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 4250 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

У подальшому, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше, 15.09.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням всесвітньої мережі Інтернет.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 15.09.2025, за допомогою власного мобільного телефону марки «Хiaomi Hyper OS Redmi 14C», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , всередині якого знаходилися SIM-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 та SIM-картка мобільного оператора «лайфселл» НОМЕР_4 , підключеного до всесвітньої мережі Інтернет, зайшов в соціальну мережу «Фейсбук» в раніше створений ним профіль під вигаданими даними « ОСОБА_5 », та в подальшому розмістив оголошення про продаж автомобільних шин, які в дійсності у наявності не мав та достовірно знав й усвідомлював, що відправку їх він здійснювати не буде.

У подальшому, 15.09.2025 ОСОБА_4 , отримав замовлення від раніше невідомої йому особи - ОСОБА_12 на купівлю автомобільних шин з дисками, вартістю в загальній сумі 6800 грн. 00 коп.

Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужого майна шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під час телефонного смс-спілкування із ОСОБА_12 за допомогою вищевказаного мобільного телефону та SIM-карти в мобільному додатку «Viber», достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відправку замовленого товару він не здійснюватиме, ввів в оману останнього, запропонувавши йому в рахунок повної оплати перерахувати грошові кошти на банківську карту, якою він користувався, за № НОМЕР_17 в сумі 6800 грн. 00 коп.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_12 , будучи введеним в оману та впевненим у виконанні ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань щодо продажу та доставки автомобільних шин, о 15 год. 28 хв. 15.09.2025 зі свого карткового рахунку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_18 здійснив переказ на рахунок банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_17 в сумі 6800 грн. 00 коп. в якості оплати за купівлю товарів.

Грошовими коштами ОСОБА_4 , якими він заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 6800 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті, та надав суду показання, які їм відповідають.

Суду пояснив, що кошти потерпілим частково повернув у сумі 9500 грн., що підтверджується відповідними банківськими квитанціями, та буде повертати надалі, адже офіційно працевлаштований. Також просив суворо не карати, адже щиро розкаюється та визнає вину повністю, сприяв слідству.

Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви одного змісту з проханням провести розгляд підготовчого судового засідання та в подальшому всі судові засідання по кримінальному провадженню без їх участі, претензій до ОСОБА_4 не мають, покарання просять визначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини справи, суд, переконавшись у добровільності їх позицій та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінюючи здобуті докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю. Його умисні дії суд кваліфікує:

-за ч. 1 ст. 190 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману;

-за ч. 2 ст. 190 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є проступком, а інше - нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, неодружений, інших осіб на утриманні немає, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, позицій сторони обвинувачення та захисту, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Скасуванню підлягає арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 31.03.2026 (справа № 276/536/26).

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання (пробаційного нагляду) більш суворим (позбавленням волі), визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки, які він має виконувати протягом іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Процесуальні витрати (в тому числі витрати на залучення експерта) у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 31.03.2026 по справі № 276/536/26 - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Hyper Redmi 14C» з ідентифікуючою ознакою IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_19 в якому встановлені 2 сім - карти: оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_4 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , які вилучено та упаковано до спец пакету PSP 1394195, та прийняті на зберіганні до кімнати речових доказів Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1