Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №165/1836/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1836/26

Провадження № 2/165/1019/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, –

встановив:

25 травня 2026 року представник позивача – адвокат Бондарук О.О. звернулася до Нововолинського міського суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Вимоги позовної заяви представник позивача обґрунтовує тим, що згідно рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 01 липня 2025 року у справі № 156/524/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина перебуває на повному утриманні матері та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає понад три роки, повністю ухиляючись від виконання своїх батьківських обов`язків, як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання. Відповідач є працездатним, здоровим, працевлаштованим та не має інвалідності, на теперішній час працевлаштований за межами території України, де здійснює трудову діяльність на посаді водія міжнародних вантажних перевезень та отримує стабільний дохід. Наразі єдиним джерелом існування позивача з дитиною є її особистий дохід, однак він не може самостійно покрити всі необхідні витрати утримання доньки, особливо в умовах постійного зростання цін.

Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті () всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 12.00 год. 30 червня 2026 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, її представник – адвокат Бондарук О.О. подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без участі позивача та представника позивача; зазначила, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просить вимоги задоволити в повному обсязі; не заперечують щодо прийняття заочного рішення у даній справі.

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив не скористався, в судове засідання не з`явився. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручено через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 01.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 03.01.2019 року, який рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 01 липня 2025 року у справі № 156/524/25 розірвано (а.с. 20-22).

Від шлюбу сторони мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Нововолинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 03 грудня 2020 року, де батьком дитини записано відповідача – ОСОБА_2 (а.с. 6).

Малолітня донька сторін зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2025/002366665 від 18.02.2025 року (а.с. 5). Однак, згідно довідок керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Пороміської сільської ради Володимирського району Волинської області Никонюк Т. № 206 від 14.05.2025 року та заступника сільського голови Пороміської сільської ради Володимирського району Волинської області Тюхти М. № 179 від 20.05.2026 року, гр. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею проживає без реєстрації її донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 8).

Дитина перебуває на утриманні матері, батько у добровільному порядку матеріальної допомоги, достатньої для належного забезпечення потреб дитини та її розвитку не надає.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За правилами ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідач – ОСОБА_2 є фізично здоровою, працездатною людиною, на своєму утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має, заперечень стсовно вимог позовної заяви до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані поважати дитину, виховувати її, піклуватися про здоров`я, дбати про фізичний, духовний, моральний розвиток, батьки мають забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти і підготувати її до самостійного життя. Отже, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя – необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Cтаттею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ст. 183 CК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – з дня подання такої заяви.

Тому, суд дійшов висновку, що слід стягувати щомісячно з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, а саме з 25 травня 2026 року.

Згідно із положенням ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача на рахунок держави.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 247, 274, 280-282 ЦПК України, на підставі 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити.

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання спільної малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме: з 25.05.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір на користь держави в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 липня 2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС