Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №340/1690/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1690/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Департаменту містобудування та земельних ресурсів про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації (ЄДРПОУ: 02228747) щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - “Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку” (№ 10-кв), розташовану по вул. Театральна, 17 /7 в м. Кропивницькому Кіровоградської області;

- зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації (ЄДРПОУ: 02228747) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений культурної спадщини - “Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку” (№ 10-кв), розташовану по вул. Театральна, 17 /7 в м. Кропивницькому Кіровоградської області;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - “Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку” (№ 10-кв), розташовану по вул. Театральна, 17/7 в м. Кропивницькому Кіровоградської області;

- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений культурної спадщини - “Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку” (№10-кв), розташовану по вул. Театральна, 17/7 в м. Кропивницькому Кіровоградської області.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на території міста Кропивницького по вул. Театральна (Леніна), 17/7 розташована пам`ятка культурної спадщини - «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (№ 10-кв), яка вперше взята на державний облік як пам`ятка архітектури місцевого значення на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 27.08.1982 №375. Так, вказаним рішенням затверджено Перелік пам`яток місцевого значення, до якого включено забудову вулиці Леніна (нині Театральна) від вулиці Луначарського до театру ім. Кропивницького (без конкретизації відповідних об`єктів).

Далі, у зв`язку зі зміною найменувань вулиць, нумерації будівель, форми власності, балансової належності пам`яток архітектури, розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 07.08.1997 № 261-р об`єкт культурної спадщини включено до переліку, який викладено в додатку 1 до розпорядження, а в п. 9 зазначено про визнання таким, що втратило чинність рішення облвиконкому від 27.08.1982 № 375.

Потім, розпорядженням голови Кіровоградської ОДА від 28.12.2004 № 792-р внесено зміни та доповнення у розпорядження від 07.08.1997 № 261-р, а саме додатки 2 та 3 викладено у новій редакції, й у додатку 2 зазначено об`єкт культурної спадщини (п.н. 115).

Пізніше, розпорядженням голови ОДА від 20.05.2011 № 446-р внесено зміни у розпорядження від 07.08.1997 № 261-р, виклавши додаток 2 до розпорядження у новій редакції, зокрема у додатку 2 зазначено ОКС (п.н. 115); й у п. 2 зазначено про визнання таким, що втратив чинність додаток 2 до розпорядження голови ОДА від 28.12.2004 № 792- р (в якому перебував ОКС).

Також, розпорядженням голови ОДА від 29.01.2020 № 102-р внесено зміни у розпорядження від 07.08.1997 № 261-р, виклавши додатки 1-3 до розпорядження у новій редакції; й у п. 2 зазначено про визнання таким, що втратив чинність додаток 2 до розпорядження голови ОДА від 20.05.2011 № 446- р (в якому перебував об`єкт культурної спадщини).

Враховуючи розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 29.01.2020 № 102-р попередній статус вказаного об`єкту культурної спадщини, як пам`ятки, який ним набуто на підставі розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 20.05.2011 № 446-р припинено, та одночасно набуто статус щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, на який відповідно до п.п. 3.1 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкультури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок), підлягає складанню облікова документація.

Разом з цим, на дану пам`ятку охорони культурної спадщини не забезпечено виготовлення облікової документації згідно з вимогами Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, у редакції наказу Міністерства культури України від 27.08.2025 №671, що підтверджується листами Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 20.10.2025 №1750/15 та Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА від 17.10.2025 вх №17618-25, які надійшли на запит прокурора.

Без такої документації зазначена пам`ятка культурної спадщини не буде занесена до Державного реєстру нерухомих об`єктів культурної спадщини, та як наслідок вона не набуде всього спектру захисту, визначеного чинним законодавством України.

Представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації подано відзив на позовну заяву в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки розпорядженням від 20 травня 2011 року №446-р та розпорядженням від 29 січня 2020 року №102-р змінювалась редакція Додатку 2 до розпорядження №261-р від 07 серпня 1997 року, але статус об`єкта культурної спадщини «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» ( охоронний № 10-Кв) з серпня 1982 року по нинішній час незмінний - «пам`ятка».

Зміни до розпорядження №261-р, внесені розпорядженням №102-р у 2020 році, зокрема, стосувались перейменування населених пунктів та вулиць у зв`язку з реалізацією Закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», та не пов`язані із зміною статусу об`єктів культурної спадщини.

Тому, статус «пам`ятки», який у 1982 році набув об`єкт культурної спадщини «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (охоронний №10-Кв) за Законом України «Про охорону і використання пам`яток історії та культури" від 13 липня 1978 року № 3600-ІХ (далі - Закон № 3600-ІХ)» зберігся за об`єктом по теперішній час.

Також зазначив, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року № 102-р, на яке посилається Прокурор в своєму позові, внесено зміни до додатків 1-3 розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року № 261-р «Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам' яток» (шо саме по собі не є рішенням про взяття пам`ятки на державний облік). Зазначені зміни стосувалися виключно перейменування населених пунктів та уточнення адрес місцезнаходження об`єктів культурної спадщини у зв`язку з реалізацією Закону України «Про засудження комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» та не впливали на правовий статус таких об`єктів.

Одночасно цим розпорядженням визнано такими, що втратили чинність, додатки до окремих розпоряджень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 2004, 2011 та 2019 років, якими вносилися зміни до розпорядження від 7 серпня 1997 року № 261-р. Відтак об`єкти культурної спадщини, включені до Переліку об`єктів культурної спадщини Кіровоградської області відповідно до додатків до розпорядження від 7 серпня 1997 року № 261-р, вже набули статусу пам`яток відповідно до законодавства, що діяло на момент їх взяття на облік.

З огляду на викладене, такі об`єкти не можуть бути віднесені до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, оскільки їх статус визначений раніше та зберігається відповідно до вимог законодавства. Набуття статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини можливе виключно в порядку, передбаченому законодавством, та не може застосовуватися до об`єктів, які вже мають визначений правовий статус пам`ятки.

Крім того, законодавством не передбачено зворотної дії щодо зміни правового статусу пам`ятки на статус щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, а також відсутні норми, які б встановлювали можливість такої трансформації статусу (а.с. 111-117).

Представником позивача подана відповідь на відзив, згідно якої з 29.01.2020 на підставі нової редакції додатка 2 до розпорядження № 102-р пам`ятка знову внесена до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення, що розташовані на території Кіровоградської області, та вже набула статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, оскільки не є такою, що взята на облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» та не включена до Реєстру (а.с. 131-140).

Представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації подано заперечення на відповідь на відзив, згідно якого набуття об`єктом культурної спадщини «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (охоронний №10-Кв) статусу пам`ятки є незаперечною та підтверджена документально (а.с. 153-156).

Представник Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради надав пояснення у справі (а.с. 161-166).

З 13.06.2026 по 14.06.2026 були вихідними днями, у період з 15.06.2026 по 19.06.2026 суддя перебував у відпустці, з 20.06.2026 по 21.06.2026 були вихідними днями, тому рішення відписане у найкоротший строк після відпустки.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 27 серпня 1982 року №375 «Про затвердження переліку пам`яток місцевого значення» забудову по вулиці Леніна (нині - Театральна) від вулиці Луначарського до театру імені Кропивницького було включено до Переліку пам`яток архітектури місцевого значення (пункт 14) (а.с. 29, 119 – 120).

За документом Держбуду УРСР «Памятники градостроительства и архитектури Украинской ССР местного значения (рабочий список) на 01 июля 1986 г.» до пам`яток місцевого значення Кіровоградської області віднесено «Отделение Петроградского международного банка, 1905г., кирп.» за адресою «г.Кировоград, ул. Декабристов, 7». Також є відмітка про взяття зазначеної пам`ятки на облік за рішенням облвиконкому від 27 серпня 1982 року №375 (пункт 14).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07.08.1997 р. №261-р об`єкт культурної спадщини «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (охоронний №10-Кв), розташований за адресою: вул. Леніна (нині - Театральна), 17/7 в місті Кропивницькому Кіровоградської області внесено до Переліку пам`яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Кіровоградській області (а.с. 30-31).

В подальшому у 2004 році зазначений об`єкт культурної спадщини віднесено до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області (Додаток 2 до розпорядження №261-р в редакції розпорядження від 28 грудня 2004 року №792-р) (а.с. 32-33).

Розпорядженням від 20 травня 2011 року №446-р та розпорядженням від 29 січня 2020 року №102-р змінювалась редакція Додатку 2 до розпорядження №261-р від 07 серпня 1997 року (а.с. 35).

З листа Міністерства культури України від 04.03.2026 №05/117/1237-26 вбачається, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини - Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (№10-кв), до Міністерства не надходила.

На дану пам`ятку охорони культурної спадщини не забезпечено виготовлення облікової документації, що підтверджується листами Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради від 20.10.2025 №1750/15 та Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА від 17.10.2025 вх №17618-25, які надійшли на запит прокурора.

Без такої документації зазначена пам`ятка культурної спадщини не буде занесена до Державного реєстру нерухомих об`єктів культурної спадщини, та як наслідок вона не набуде всього спектру захисту, визначеного чинним законодавством України, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність відповідачів, яка сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;

- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна норма міститься в статті 4 Закону України “Про охорону археологічної спадщини” від 18 березня 2004 року № 1626-IV.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 4) координація робіт з виявлення, дослідження та документування об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Частиною 1 статті 6 Закону №1805-III визначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Так, відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам`ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження.

Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною 2 статті 14 Закону №1805-III, об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до Положення про Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (раніше Міністерства культури та інформаційної політики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” та Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, кінематографії.

Пунктом 2 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, кінематографії, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158 затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158).

Відповідно до пунктів 1.3 – 1.5 Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно п.2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Відповідно до п.п.3.3 – 3.6 розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю “Музеєзнавство, пам`яткознавство”, та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю “Музеєзнавство, пам`яткознавство” або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.

Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.

Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Титульний аркуш має містити назву об`єкта культурної спадщини, найменування замовника та розробника, ідентифікаційний код та підпис керівника розробника.

Розділом IV Порядку №158 передбачено порядок взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. При цьому, обов`язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто на орган виконавчої влади, в даному випадку – Виконавчий комітет Знам`янської міської ради.

Однак, як встановлено судом «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (охоронний №10-Кв), є об`єктом культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом (а.с.27-37, 119-121).

Перегляд списків (переліків) об`єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом встановлено розділом VIII Порядку №158.

Так, відповідно до п.п. 8.1., 8.2., 8.3 Порядку №158 об`єкти, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, визнаються пам`ятками відповідно до абзацу шостого частини першої статті 1 Закону.

Нерухомі об`єкти культурної спадщини, включені до списків (переліків) пам`яток всесоюзного, республіканського чи місцевого значення, до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками культурної спадщини відповідно національного чи місцевого значення.

Для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру нерухомих об`єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам`яток, зазначених у пункті 8.2 цього розділу, уповноважені органи забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків) (далі - перегляд).

Згідно п.п. 8.6., 8.7 Порядку №158 рішення про занесення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, має містити: найменування; вид, тип, категорію; дату утворення; місцезнаходження; охоронний номер.

Передбачені відомості про пам`ятку визначаються в рішенні на підставі облікової документації, або Акту візуального обстеження (за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку), або Акту технічного стану пам`ятки (за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку) з фотофіксацією, а у разі їх відсутності — на підставі рішення про взяття на державний облік такого об`єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом. У випадку необхідності коригування відомостей про пам`ятку з метою занесення до Реєстру актуальних даних, уповноважений орган складає Акт візуального обстеження пам`ятки за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, та надає його разом з поданням та обґрунтуванням щодо необхідності внесення змін до МКІП.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що відомості про об`єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, можуть бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як на підставі облікової документації, так і Акту візуального обстеження, або Акту технічного стану пам`ятки з фотофіксацією, а у разі їх відсутності - на підставі рішення про взяття на державний облік такого об`єкта відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом.

Тобто, невжиття відповідачами заходів щодо складання облікової документації на зазначений прокурором об`єкт, не є перешкодою для занесення відомостей щодо нього до занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є протиправність бездіяльності відповідачів щодо невиконання вимог чинного законодавства України що полягає у не вжитті заходів щодо складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини, а саме пам`ятки «Колишнє відділення Петроградського міжнародного банку» (охоронний №10-Кв).

Обставини занесення до Реєстру, виключення з Реєстру об`єкту культурної спадщини, процедура віднесення об`єкту культурної спадщини до належності до символіки комуністичного та націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів не є предметом спору у даній справі.

Отже, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог.

Згідно із статтею 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02228747), Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, ЄДРПОУ 45215157) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН