Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №240/20896/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20896/25

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 10.07.2022 року на підставі довідки ВЛК КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги» № 147 від 10.06.2022 року; на стаціонарному лікуванні: з 11.07.2022 року по 20.07.2022 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року в КН «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 25.11.2024 року по 04.12.2024 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 05.12.2024 року по 06.01.2025 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради" відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 10.07.2022 року на підставі довідки ВЛК КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги» № 147 від 10.06.2022 року; на стаціонарному лікуванні: з 11.07.2022 року по 20.07.2022 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 25.11.2024 року по 04.12.2024 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 05.12.2024 року по 06.01.2025 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради" відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки в 2021 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2022 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2023 році – 20 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2024 році – 14 діб додаткової відпустки.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки в 2021 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2022 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2023 році – 20 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2024 році – 14 діб додаткової відпустки;

- визнати протиправною бездіяльність А 1376 щодо ненарахування та невиплати йому за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-1Х на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-1Х на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

Ухвалою суду від 03.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано Позивачу строк для усуненні її недоліків.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року позовну заяву було повернено Позивачу по причині не усунення недоліків позовної заяви.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025року ухвалу суду від 19.01.2026 року скасовано і справу повернено до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.02.2026 року справу прийнято до провадження та продовжено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як зазначається в позові, Позивачу при проходженні військової служби грошове забезпечення з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року нараховувалося без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки. Крім того, при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021-2023 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки не були враховані розміри посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи із розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Одночасно Позивач вважає, що має право на перерахунок та доплату додаткової грошової допомоги в розмірі 100 000,00 грн. за періоди його перебування у відпустці для лікування за відповідні періоди з 11.06.2022 року по 06.01.2025 року.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що право на компенсацію за невикористані дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток у військовослужбовця наявне виключно при звільненні з військової служби, а не при переміщенні військовослужбовця. Позивач не був звільнений з військової служби, а лише виключений зі списків військової частини по причині направлення для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач продовжує проходження військової служби і під час розгляду справи.

Відповідач вважає безпідставними доводи Позивача в частині позовних вимог доплату додаткової грошової допомоги в розмірі 100 000,00 грн. за періоди його перебування у відпустці для лікування за відповідні періоди з 11.06.2022 року по 06.01.2025 року. На думку представника Відповідача, надані Позивачем копії довідок щодо його періоду лікування є неналежними, так як не містять інформації про отримання тяжкого поранення та надані в неповному обсязі.

Одночасно у відзиві зазначається, що Позивачу розміри його посадового окладу та окладу за військове звання за спірний період визначені у повній відповідності до вимог постанови КМ України №481 від 12.05.2023 року та в межах передбачених асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців.

У відповіді на відзив представник Позивача зазначила про безпідставність доводів представника Відповідача, наведених у відзиві на позов, та заявила клопотання про долучення до справи додаткових доказів на підтвердження періодів перебування Позивача на лікуванні.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов матеріального, грошового та інших видів забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку нарахування грошового забезпечення, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності нарахування Позивачу за спірний період грошового забезпечення та його складових.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , Позивач у справі, з 12.10.2016 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2025 року №17 Позивач виключений зі списків особового складу з 18.01.2025 року по причині продовження проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 . В наказі, окрім іншого, відображено використання Позивачем щорічних відпусток за період проходження служби з 2016 по 2024 роки, ненадання Позивачу щорічної відпустки за 2025рік та додаткових відпусток за 2018-2025 року, ненадання Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Як зазначається в позові та не заперечується представником Відповідача, під час служби Позивачу грошове забезпечення з січня 2020 року по 19.05.2023 року нараховувалося без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Безспірно, за приписами статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (надалі - постанова № 704) були збільшені розміри грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вказаної правової норми Закону № 2262-XII та постанови № 704 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ( надалі - постанова № 103).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою №704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, у період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, діяв протиправно.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 та від 19.10.2022 у справі №400/6214/21.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що з 29.01.2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, а не з 01.01.2020, як просить в позовній заяві Позивач, виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених у відповідності до пункту 4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на тарифний коефіцієнт.

За таких обставин, суд вважає, що порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача здійснити Позивачу перерахунок з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року сум грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки. Така грошова допомога виплачувалася виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки.

Визнання судом права Позивача на перерахунок розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року свідчить також про право Позивача на перерахунок грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із врахуванням перерахованих розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням за ці періоди, зумовлені зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.

Суд вважає, що поновлення такого порушеного права Позивача підлягає шляхом зобов`язання Відповідача здійснити такий перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із врахуванням виплачених сум такої допомоги.

Як вже зазначалося судом, Позивач в позові також стверджує, що має право на виплату йому грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки в 2021 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2022 році – 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2023 році – 20 діб основної та 14 діб додаткової відпустки, в 2024 році – 14 діб додаткової відпустки

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.

Суд враховує, що право військовослужбовців на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, врегульовано правовими нормами розділу "XXXI. Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби" Порядку №260.

Так, згідно положень пункту 3 розділу цього ж розділу XXXI Порядку №260 таке право на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, військовослужбовцем реалізується при звільненні з військової служби.

Разом з тим, як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивач згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2025 року №17 лише виключений зі списків особового складу з 18.01.2025 року по причині продовження проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, Позивач з 18.01.2025 року не був звільнений з військової служби, а лише виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що Відповідачем не порушено право Позивача на виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

В розумінні вимог статті 5 КАС України відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в цій частині не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Як вже зазначалося судом, Позивач в позові також стверджує, що має право на виплату йому додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 10.07.2022 року на підставі довідки ВЛК КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги» № 147 від 10.06.2022 року; на стаціонарному лікуванні: з 11.07.2022 року по 20.07.2022 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради, з 21.06.2023 року по 14.072023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року в КН «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 25.11.2024 року по 04.12.2024 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 05.12.2024 року по 06.01.2025 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради".

Як стверджує Позивач, 16.05.2022 року він отримав поранення тяжкого ступеня, пов`язані із захистом Батьківщини під час виконання бойового завдання.

Суд враховує, що спірні відносини щодо виплати військовослужбовцям під час періоду дії воєнного стану додаткової винагороди врегульовані правовими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) та правовими нормами розділу "XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку №260.

Як зазначено в абзаці четвертому пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Судом встановлено, що згідно довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 03.06.2024 року №4371 отримані Позивачем 16.05.2022 року поранення відносяться до тяжкого ступеня.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 10.07.2022 року на підставі довідки ВЛК КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги» № 147 від 10.06.2022 року; на стаціонарному лікуванні: з 11.07.2022 року по 20.07.2022 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року в КН «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 25.11.2024 року по 04.12.2024 року в КНП «Коростенська центральна районна лікарня» Ушомирської сільської ради, з 05.12.2024 року по 06.01.2025 року в КНП "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради", Позивачу спірна додаткова винагорода в розмірі 100 000,00 гривень не нараховувалася та не виплачувалася.

Долучені до позову копії довідок Відповідача підтверджують лише нарахування та виплату Позивачу за окремі спірні періоди додаткової винагороди із розрахунку 30 000,00 грн.

За таких обставин, суд зазначає про порушення права Позивача на спірну додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 гривень за весь період перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 20.07.2022 року, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року та з 25.11.2024 року 06.01.2025 року.

Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача здійснити Позивачу перерахунок та виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень за весь зазначений період перебування у відпустці для лікування із врахуванням нарахованих та виплачених сум.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 20.07.2022 року, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року та з 25.11.2024 року 06.01.2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000,00 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку на місяць за час перебування у відпустці для лікування з 11.06.2022 року по 20.07.2022 року, з 21.06.2023 року по 14.07.2023 року, з 28.12.2023 року по 24.01.2024 року та з 25.11.2024 року 06.01.2025 року та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

01.07.26