Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №160/36790/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/36790/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 25 лютого 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 25 лютого 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року відповідач нарахував та виплатив йому індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі, без визначення базового місяця - січня 2008 року, чим порушив його право на належне грошове забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що всі виплати здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та виключений зі списків особового складу.

За період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі.

Листом від 29 листопада 2025 року відповідач повідомив, що індексація грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів відповідного бюджету, а Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю та вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спірним питанням у цій справі є наявність у позивача права на індексацію грошового забезпечення за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року та визначення базового місяця для обчислення такої індексації.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення в умовах зростання цін визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII). За статтею 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, що не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Висновок про віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення та обов`язковість її нарахування і виплати викладено у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 та від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків; обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу). Таким чином, місяць, у якому відбулося підвищення посадових окладів (суми їх постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців; відповідно до пункту 13 ця постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року. Оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців залишалися незмінними, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 червня 2022 року у справі № 420/4841/21 та від 19 травня 2022 року у справі № 380/11904/21, згідно з якими підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, а таким місяцем для військовослужбовців є січень 2008 року.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що повноваження суб`єкта владних повноважень щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки — проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21).

За таких обставин ненарахування та невиплата позивачу за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року індексації грошового забезпечення у повному обсязі, без застосування базового місяця - січня 2008 року, є протиправною бездіяльністю відповідача, а позовні вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною та про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січня 2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, суд зазначає, що наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати відповідачем спірних сум позивачу не буде виплачено компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб. Відтак позовні вимоги у цій частині звернені на майбутнє, права позивача в цій частині не є порушеними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити як передчасних.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення суд зазначає таке. Розмір такої компенсації є похідним від суми невиплаченої індексації, яка станом на час вирішення цієї справи відповідачем не визначена та не виплачена. З огляду на це зазначені позовні вимоги також звернені на майбутнє та є передчасними, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2016 року по 26 квітня 2016 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова