Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №160/9840/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/9840/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивачі просять суд:

- визнати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, яке викладене в листі №1227-898/1227-26 від 14.03.2026 року щодо відмови у оформленні та видачі нашій неповнолітній донці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до вимог “Положення про паспорт громадянина України”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІI - протиправним та скасувати дане рішення;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до “Положення про паспорт громадянина України”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІI.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , яка є громадянкою України. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досягла 16-річного віку, що, на думку позивачів, надало їй право на отримання паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Позивачі зазначають, що 11.03.2026 року неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до відділу №10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України саме у формі паспортної книжечки. На обґрунтування своєї заяви вона посилалася на положення чинного законодавства, відповідно до яких паспорт громадянина України може існувати у двох формах - книжечки та картки, а також вказувала, що реалізує своє право самостійно обрати форму документа, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Як зазначено у позовній заяві, за результатами розгляду поданої заяви Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняло рішення, викладене у листі №1227-898/1227-26 від 14.03.2026 року, яким відмовило у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Зазначений лист, як стверджують позивачі, був отриманий заявницею 18.03.2026 року. Позивачі вказують, що підставою для відмови відповідач визначив положення Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06 червня 2019 року №456, відповідно до яких оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року можливе лише за наявності рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати такий паспорт. На думку позивачів, наведена підстава для відмови не відповідає вимогам закону, оскільки частина сьома статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» містить вичерпний перелік випадків, за яких уповноважений орган має право відмовити у видачі документа. При цьому відсутність судового рішення про зобов`язання оформити паспорт громадянина України у формі книжечки серед визначених законом підстав для відмови не передбачена. Позивачі також зазначають, що відмова відповідача фактично ґрунтується виключно на підзаконних нормативно-правових актах, які, на їх переконання, не можуть звужувати зміст та обсяг конституційних прав громадян, гарантованих статтями 3, 8, 22, 32 та 55 Конституції України, а також положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивачі посилаються на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), відповідно до яких примушення особи до отримання паспорта громадянина України виключно у формі ID-картки без надання альтернативи у вигляді паспорта-книжечки розцінено як таке, що звужує зміст існуючих прав громадян, суперечить вимогам статті 22 Конституції України, не відповідає принципу верховенства права та становить непропорційне втручання у право особи на повагу до приватного життя. Позивачі вважають, що відповідач, відмовивши неповнолітній ОСОБА_3 в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, діяв поза межами наданих законом повноважень, неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно поставив реалізацію права на отримання документа у залежність від попереднього звернення до суду та фактично створив додаткову умову, яка законом не передбачена. У зв`язку з викладеним позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, викладене у листі №1227-898/1227-26 від 14.03.2026 року, а також зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 27.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

В період з 20.04.2026 року по 24.04.2026 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

27.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для відмови оформити та видати неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до “Положення про паспорт громадянина України”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІI. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 18.05.2026 року. Судом попереджено Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

07.05.2026 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, якими визначено єдиний порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України. Відповідач зазначив, що 11.03.2026 року неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до Відділу №10 у місті Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області із заявою, зареєстрованою за вхідним №Б-28/6/1227-26, про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. За результатами розгляду зазначеного звернення Відділом №10 у місті Кривому Розі 14.03.2026 року було направлено лист №1227-898/1227-26, яким заявниці надано роз`яснення щодо чинного порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року. На думку відповідача, вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а має виключно інформаційно-роз`яснювальний характер та не породжує для позивачів жодних юридичних наслідків. ГУ ДМС звернуло увагу суду, що Законом України №5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, яка містить безконтактний електронний носій, а з 01.11.2016 року оформлення паспортів у формі книжечки як загальне правило припинено. Водночас чинне законодавство допускає оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року лише як виняток, за наявності рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати такий паспорт, що прямо передбачено абзацом шостим пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №302 та Тимчасовим порядком, затвердженим наказом МВС України від 06.06.2019 №456. Відповідач наголосив, що звернення позивачів від 11.03.2026 року було подано у довільній формі, без рішення суду та без документів, передбачених розділом ІІІ Тимчасового порядку №456, а тому таке звернення не могло бути підставою для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. Крім того, відповідач вказав, що позивачі помилково посилаються на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), оскільки наведене рішення було ухвалене з урахуванням конкретних фактичних обставин та стосувалося осіб, які відмовлялися від оформлення ID-картки через свої релігійні переконання та незгоду на обробку персональних даних. На думку відповідача, зазначене судове рішення є індивідуальним актом правосуддя і саме по собі не створює безумовної підстави для видачі паспорта-книжечки будь-якій іншій особі. Також відповідач зазначив, що ні у заяві від 11.03.2026 року, ні у позовній заяві позивачами не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність релігійних чи світоглядних переконань, що унеможливлюють оформлення паспорта у формі ID-картки, не обґрунтовано, яким саме чином оформлення паспорта з безконтактним електронним носієм порушує права чи свободи неповнолітньої ОСОБА_3 , а також не доведено, що оформлення такого документа становитиме для неї «надмірний тягар». На підтвердження своєї позиції відповідач послався на постанову Верховного Суду від 30.04.2025 року у справі №420/29754/23, у якій суд зазначив, що відсутність посилань на релігійні переконання чи інші належно обґрунтовані обставини, які перешкоджають оформленню паспорта у формі ID-картки, не дає підстав для застосування виключення із загального порядку документування громадян України. Окремо відповідач наголосив, що відповідно до статей 24 та 68 Конституції України всі громадяни є рівними перед законом та зобов`язані додержуватися Конституції і законів України, а тому особисте небажання отримувати паспорт у формі ID-картки без належного правового обґрунтування не може бути достатньою підставою для відступу від встановленого законом порядку документування. З огляду на наведене Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області просило суд приєднати відзив до матеріалів справи та відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі як безпідставного та необґрунтованого.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діють в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України та після досягнення чотирнадцятирічного віку набула право на отримання паспорта громадянина України.

Як убачається з матеріалів справи, 11.03.2026 року ОСОБА_3 звернулася до Відділу №10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області із письмовою заявою, зареєстрованою за вхідним № Б-28/6/1227-26, у якій просила оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

До вказаної заяви ОСОБА_3 долучено: 1. Копію свідоцтва про народження; 2. Витяг з реєстру територіальної громади; 3. Копію паспорту матері.

За результатами розгляду звернення, поданого 11.03.2026 року в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, Відділом № 10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області 14.03.2026 року за вих. №1227-898/1227-26 позивачу надано письмову відповідь, у якій роз`яснено чинний порядок оформлення паспорта громадянина України.

У зазначеному листі відповідач повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302, прийнятої на виконання вимог Закону України від 20.11.2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», оформлення паспорта громадянина України здійснюється у порядку, визначеному зазначеними нормативно-правовими актами.

Також у листі зазначено, що 07.06.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 398, якою внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302. Відповідно до цих змін Державна міграційна служба України до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспортів громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів виключно громадянам України, щодо яких наявне судове рішення, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Крім того, відповідач послався на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за № 620/33591, який набрав чинності 21.06.2019 року, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.

У листі наведено перелік документів, передбачений пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку, які повинна подати особа, що досягла 16-річного віку, для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, а саме: заяву, рішення суду, що набрало законної сили, свідоцтво про народження, документи, що підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків, дві фотокартки розміром 3,5 Ч 4,5 см, довідку про реєстрацію місця проживання, а у визначених випадках - довідку внутрішньо переміщеної особи або посвідчення про взяття на облік бездомної особи.

Також відповідач звернув увагу, що у разі оформлення паспорта вперше після досягнення особою 18-річного віку заявник додатково подає документ із фотозображенням особи, а за його відсутності проводиться процедура встановлення особи відповідно до розділу VIII Тимчасового порядку.

Підсумовуючи викладене, Відділ № 10 у місті Кривому Розі Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області повідомив, що для документування ОСОБА_3 паспортом громадянина України у формі книжечки після досягнення нею 16-річного віку необхідно подати до територіального органу ДМС судове рішення, яке набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а також документи, перелік яких визначений розділом ІІІ Тимчасового порядку, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456. Саме з цих підстав відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки без надання відповідного судового рішення.

Не погодившись із викладеною у зазначеному листі правовою позицією органу ДМС, позивачі звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, у якому просять визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі №1227-898/1227-26 від 14.03.2026 року, а також зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення №2503-XII), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення №2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно пп."а" п.1 ч.1 ст. 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Як передбачено ч.3 ст.13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами ч.ч.1-4 ст.21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

03.04.2019 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 р. № 456 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Суд зауважує, що посилання відповідача на Тимчасовий порядок, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456, є безпідставним, оскільки він визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку, а тому вимога міграційної служби надати рішення суду, є передчасною.

Також суд бере до уваги те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 р. за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

Водночас Верховний Суд наголошував, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 21 листопада 2018 року у справі №821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі №807/85/18, від 7 серпня 2019 року у справі №520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, позивач звернувся до відповідача з заявою у довільній формі про видачу їй паспорту книжечки зразка 1994 року та до такої заяви не додано об`єктивно необхідних для цього документів - двох фотографій.

Разом з тим, звернення до територіальних органів ДМС України із заявою для видачі паспорта у формі книжечки, сформованою в установленій формі, та з доданим до неї обов`язковим переліком документів, є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України вперше.

Верховний Суд у справі №807/447/18 06 лютого 2020 року зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при зверненні до відповідачів заявниками не було дотримано необхідної процедури, передбаченої законодавством. Розгляд поданих заяв та скарги відповідно до Закону України "Про звернення громадян" не є порушенням прав заявників з боку відповідачів. Листи останніх, з якими висловила незгоду позивачка, не є рішеннями суб`єктів владних повноважень у розумінні КАС України.

Сама по собі незгода позивача зі змістом відповідей не спростовує факту розгляду вказаних звернень в установленому законом порядку та не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідачів і задоволення позовних вимог щодо зобов`язання останніх видати позивачу паспорт у формі книжечки, навіть у разі наявності в нього такого права, оскільки заявниками не було дотримано процедури звернення за паспортом та не надано необхідних для цього документів.

Заявник не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у разі, коли ним буде дотримано всіх необхідних процедур, проте за наслідками буде відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки.

З урахуванням встановлених обставин та викладених вище правових норм, враховуючи при цьому, що заява позивача подана не у встановленій законом формі та не містила усіх документів, необхідних для реалізації відповідного права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, в межах спірних правовідносин, для визнання протиправною відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , які діють в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник