Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №160/10177/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Справа № 160/10177/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 19 480,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відповідно до облікових даних контролюючого органу, відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 19 480,00 грн, що виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. У добровільному порядку відповідачем сума боргу не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, судом ухвалу від 27 квітня 2026 року направлено за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.06.2026 на адресу суду повернувся конверт з вказаною копією ухвали з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання», який долучений до матеріалів справи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Разом з тим, відзив на позов до суду відповідачем не подано.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 перебував за основним місцем обліку, підприємницьку діяльність припинено за власним рішенням від 04.03.2025, номер запису 2010350060001293715, стан платника «припинено».

Відповідно до довідки про час виникнення податкової заборгованості, згідно з даними карток особових рахунків, заборгованість по платежах до бюджету станом на 16.03.2026 складає 19 480,00 грн. що складається з заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №043323076849 від 18.04.2023 з термінами сплати та суми відповідно:

20.08.2023 на суму 1340,00 грн;

20.09.2023 на суму 1340,00 грн;

20.10.2023 на суму 1340,00 грн;

20.11.2023 на суму 1340,00 грн;

20.12.2023 на суму 1340,00 грн;

20.01.2024 на суму 1420,00 грн;

20.02.2024 на суму 1420,00 грн;

20.03.2024 на суму 1420,00 грн;

20.04.2024 на суму 1420,00 грн;

20.05.2024 на суму 1420,00 грн;

20.06.2024 на суму 1420,00 грн;

20.07.2024 на суму 1420,00 грн;

20.08.2024 на суму 1420,00 грн;

20.09.2024 на суму 1420,00 грн;

Станом на час подання позову, відповідачем сума грошового зобов`язання не сплачено, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 .

Позивачем сформована податкова вимога від 13.12.2023 №0027410-1309-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та повернута у зв`язку із «закінченням терміну зберігання».

Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Держреєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою: не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності; не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно до статі 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов` язання за укладеними договорами не припиняються та сплату податків обов`язкових платежів, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідно до пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якій відображаються винятково доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Отже, припинивши діяльність, фізична особа - підприємець зобов`язана здати звітність, в повному обсязі розрахуватися з бюджетом за податками і зборами та погасити податковий борг (за його наявності).

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.

Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно до статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Згідно з статтею 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язанням та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу «Ф» №0027410-1309-0436 від 13.12.2023 на суму 5 360,00 грн.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів оскарження податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкового боргу у сумі 19480,00 грн та не містять будь-яких доказів на вчинення відповідачем дій, спрямованих на погашення такого боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 19480,00 грн в матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору не розподіляються.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 №186, суддя Калугіна Н.Є. з 22.06.2026 по 26.06.2026 перебувала у відпустці, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 19 480,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 29.06.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна