Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №120/3699/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 липня 2026 р. Справа № 120/3699/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо зменшення у довідках ХЛ 61272 від 09.12.2024 про розмір грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби , надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що згідно з Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідної категорії військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Крім того, відповідач зауважує, що телеграмами Міністерства оборони України від 28.12.2018 № 248/9240 на 2019 рік, від 14.01.2020 № 248/291 на 2020 рік, від 27.01.2021 № 248/612 на 2021 рік та від 04.03.2022 № 248/1210 на 2022 рік військовослужбовцям, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу, які проходять військову службу, встановлено мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, а розмір премії, але не менше 10% визначається відповідно до тарифного розряду. Водночас для працюючих військовослужбовців розмір посадового окладу та окладу за військовим званням обчислюється шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, оскільки позивач перебуває на пенсії, а виплата військовослужбовцям спірних доплат залежить від якості та особливостей проходження ними військової служби, а також інших чинників, в тому числі наявності необхідного фінансового забезпечення, відповідач вважає, що на виконання судового рішення позивачу була видана правильна довідка про розмір його грошового забезпечення на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для здійснення перерахунку його пенсії.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду ід 14.10.2024 №120/735/24 відповідач склав нові довідки від 09.12.2021 за однаковими номерами ХЛ61272, в яких, зокрема, у складі грошового забезпечення позивача для обчислення пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 зазнчив надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавку за таємність 10% та премію розмірі 35%. У довідці станом на 01.01.2023 зазначив надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавку за таємність 10% та премію розмірі 140%.

У зв`язку з такими діями відповідача між сторонами виник новий публічно-правовий спір, який є предметом розгляду у цій справі. Адже позивач вважає дії відповідача щодо визначсення відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби на рівні 65% та премії (у довідках за 2020-2022 рр. 35% та у довідці за 2023 р. з 140%), а також надбавки за таємність неправомірними і такими, що порушують його законне право на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 43 цього Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

За змістом частини першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання цієї постанови наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок № 260), який застосовується з дня набрання чинності постановою № 704.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Суд зазначає, що відповідно до вказаних норм законодавства перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Ці обставини зумовлюють обов`язок уповноважених державних органів скласти та подати до органів Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визначивши у них розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять дійсну військову службу.

Водночас суд звертає увагу на те, що після прийняття Постанови № 704 Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про збільшення грошового забезпечення особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII.

Постановою № 704 Міністру оборони України надано право у межах наявних асигнувань установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Тобто розміри надбавки за особливості проходження служби та премії не є сталими величинами, залежать від рішення Міністра оборони України і фінансових можливостей Міністерства оборони України та можуть коливатися від 1 до 100% для надбавки за ОПВС та від 10% і вище для премії.

Так, у зразковій справі № 380/19324/23, до набрання чинності у якій зупинялося провадження в цій адміністративній справі, Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2020, 01.01.2022 зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

З такими висновками погодилася й Велика Палата Верховного Суду, яка у постанові від 23.05.2024 наголосила на тому, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії належить указувати їх середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію (пункти 57-58, 71).

Вказана правова позицію була підтримана Верховним Судом у постанові від 24.06.2024 у справі № 120/4142/23, в якій колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що для правильного вирішення спору слід було встановити відомості про середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та розміри премій, що фактично виплачені за посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію, станом на 01.01.2020, оскільки за результатом розгляду справи № 380/19324/23 як зразкової, Верховний Суд (з урахуванням ухвали від 02.04.2024 про виправлення описки) дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду та реалізацію принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, ухвалою суду від 05.07.2024 у відповідача витребувано відповідні додаткові докази (відомості, інформацію) щодо середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 за аналогічною (рівнозначною) посадою, яку обіймав позивач до виходу на пенсію.

Так, доданими до позовної заяви доказами підтверджується, що під час проходження військової служби позивач займав посаду "штурман-льотчик ветолітної ланки окремого полку" , що належить до посад льотного екіпажу повітряних судень, та в роки перед звільненням зі служби виконував польоти за планами бойової підготовки, що відповідач не заперечив та не спростував.

У свою чергу, відповідно до наказів Міністра оборони України № 248/291 від 14.01.2020, № 248/612 від 27.01.2021, № 248/269 від 18.10.2022 та Окремого Доручення № 2683/з від 01.02.2023 військовослужбовцям відповідної категорії льотнього складу встановлено виплату надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також премії у наступних розмірах: з 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 на рівні 130% та з 01.01.2023 на рівні 400%.

З огляду на викладене та враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм матеріального права, суд доходить висновку, що відповідач діяв неправомірно, зазначивши в оновлених довідках про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 занижені розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки за рішеннями Міністра оборони України в межах наданих Постановою № 704 повноважень визначені інші мінімальні розміри цих доплат на 1 січня відповідного календарного року за прирівняною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

Суд наголошує, що відповідач, будучи органом публічної влади, підпорядкований конституційному спеціально-дозвільному принципу, закріпленому зокрема у частині другій статті 19 Основного Закону України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування такого принципу суттєво обмежує відповідних суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

У справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 зазначено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави її втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні її як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

Втім, судом з`ясовано, що під час підготовки та оформлення нових довідок на виконання рішення суду відповідач довільно визначив розміри таких передбачених довідкою складових, як надбавка за особливості проходження військової служби та премія. Ці дії відповідача не мають належного правового підґрунтя, вчинені не на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що визначені законами, та порушують права і законні інтереси позивача.

Вирішуючи питання визначення таких складових грошового забезпечення у грошовому вимірі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог з огляду на те, що така вимога передчасною, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач при оновленої довідки, порушить права позивача в цій частині.

Вирішуючи вказане питання, суд враховує актуальну на час розгляду даної справи обов`язкову для застосування правову позицію судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд розмежував правову природу встановлення базової розрахункової величини (прожиткового мінімуму) на рівні закону та правову природу встановлення відсоткових надбавок і премій відомчими телеграмами Міністра оборони.

Верховний Суд чітко наголосив, що телеграми та окремі доручення Міністра оборони України щодо встановлення надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у відповідних відсотках на поточний рік є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

Як зазначено у пунктах 69-72 постанови Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24: «Вказаний документ Міністра оборони України не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. (...) Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців».

Суд акцентує увагу на тому, що застосування високих відсоткових показників (встановлених Міністром оборони України телеграмами для діючих військовослужбовців виходячи з фінансових можливостей бюджету на базі окладів 2018 року) до нових (збільшених) розмірів посадових окладів пенсіонерів, розрахованих із прожиткового мінімуму 2023 року, призводить до формування штучного, гіпотетичного розміру грошового забезпечення. Такий сукупний розмір грошового забезпечення фактично ніколи не встановлювався Кабінетом Міністрів України та ніколи не виплачувався жодному діючому військовослужбовцю.

Такий підхід прямо порушує принцип рівності та саму правову суть інституту перерахунку пенсії, яка полягає виключно у приведенні розміру пенсії колишнього військовослужбовця у відповідність до реального грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а не у створенні для пенсіонерів кращих умов фінансового забезпечення порівняно з тими особами, які несуть службу на даний час.

Оскільки Кабінет Міністрів України не приймав нормативно-правових рішень про одночасне збільшення і базової розрахункової величини (до рівня 2023 року), і відсотків додаткових видів грошового забезпечення (до рівнів 100% та 400%), вимоги позивача про поєднання цих двох несумісних показників в одній довідці позбавлені правового підґрунтя.

Таким чином, суд констатує, що відповідач, складаючи спірну довідку з розрахунковою базою у розмірі 2684,00 грн, діяв правомірно та в межах повноважень. Обчислення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії здійснено відповідачем у межах гарантованих Постановою КМУ № 704 значень (зокрема, премії не менше 10%), оскільки законні підстави для механічного перенесення високих відсотків із тимчасових відомчих телеграм Міноборони на нову розрахункову базу відсутні.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 09.12.2024 № ХЛ61272, виданих на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/7351/24, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, в яких на підставі статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати відомості про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), в тому числі надбавка за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премія у розмірі 130% посадового окладу, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14,10.2024 у справі № 120/7351/24, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 відповідно.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення довідки від 09.12.2024 за № ХЛ61272 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 із зменшенням у такій довідці відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій на підставі статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати відомості про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), в тому числі надбавка за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премія у розмірі 400% посадового окладу для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Суддя Комар Павло Анатолійович