Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №577/757/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №577/757/26

Суддя: Терещенко О. І.

Справа №577/757/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Потій Н. В.

Номер провадження 33/816/1292/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О. І., розглянув у місті Суми справу про адміністративне правопорушення за клопотанням захисника Юсан І.О. про поновлення процесуального строку на оскарження та апеляційною скаргою на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Судом установлено, що 01.01.2026 о 01:13 год у м. Конотоп по проспекту Миру, 18 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alkotest 6820 ARLJ-0589 та в медичному закладі - Конотопській ЦРЛ у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Юсан І.О. подала клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та апеляційну скаргу на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови складено 20.05.2026, який в підсистемі «Електронний суд» отримали цього ж дня. Попередньо з повним текстом даної постанови ні Зарва Г.О., ні його представник не ознайомлювалися.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Справа розглянута без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що 18.05.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із направленням у відрядження до військової частини НОМЕР_3 , долучивши підтверджуючі документи. Це є порушенням вимог КУпАП, оскільки при розгляді справ даної категорії участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та провадження у справі необхідно закрити, бо на час зупинки транспортного засобу він перебував на військовій службі, а тому порушено процедуру огляду, який повинен був проводитися в порядку ст. 266-1 КУпАП, а протокол мав складатися представниками ВСП.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Юсан І.О. у судове засідання не прибули повторно, будучи належним чином сповіщеними про день, час і місце розгляду справи (а. с. 40-43, 53).

ОСОБА_1 жодного разу не повідомив причин свого неприбуття у судові засідання апеляційного суду.

Захисник Юсан І.О. двічі направляла клопотання про відкладення судових засідань в апеляційному суді, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не може прибути в судові засідання, бо направлений у відрядження до військової частини НОМЕР_3 . При цьому вона не зазначила причин свого неприбуття.

На підтвердження поважності причин неприбуття ОСОБА_1 захисником Юсан І.О. до клопотань долучалась копія наказу №169 від 16.05.2026 командира військової частини НОМЕР_1 , у якому зазначено, що ОСОБА_1 з 15.05.2026 відряджений до військової частини НОМЕР_3 (а. с. 45, 52).

Однак, захисник не надала доказів, що ОСОБА_1 станом на 01.07.2026 дійсно перебуває у відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 , оскільки наказ датований 15.05.2026.

Окрім того, захисником не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , перебуваючи як у військовій частині НОМЕР_1 , так і у військовій частині НОМЕР_3 , не може приймати участь у судових засідань особисто чи за допомогою засобів відеозв`язку.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає причини неприбуття у судове засідання ОСОБА_1 та захисника Юсан І.О. неповажними, тому апеляційний розгляд можливе провести без їх участі з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП щодо відсутності заборони проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні з розгляду даної справи.

18.05.2026 судом першої інстанції складені вступна та резолютивна частини оскаржуваної постанови, а її повний текст виготовлений 20.05.2026 та до Єдиного реєстру судових рішень відправлений 25.05.2026 після відновлення роботи системи «Документообіг суду», що не працювала у зв`язку з пошкодженням приміщення суду 20.05.2026.

З метою забезпечення доступу ОСОБА_1 до правосуддя апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

Щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримала у повному обсязі та дійшла правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580394 від 01.02.2026 (а. с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (а. с. 2);

- направлення на медичний огляд на стан сп`яніння (а. с. 3);

- медичного висновку від 21.02.2026, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився (а. с. 4);

- диску з відеозаписом (а. с. 6).

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Переглядом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських установлено, що під час спілкування із ОСОБА_1 працівники поліції запитали у нього чи вживав алкогольні напої, на що останній відповів, що він не вживав, а його пасажири вживали. Після цього у розмові ОСОБА_1 повідомив, що близько одинадцятої години вжив 0,5 л пива. Спочатку він погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера на місці зупинки транспортного засобу, отримав мундштук для продуття, але пакування, у якому він перебував, було частково пошкоджене, тому працівники поліції та ОСОБА_1 чекали, що інший екіпаж патрульних доставить новий мундштук. Але потім останній відмовився від продуття на місці зупинки та разом з поліцейськими поїхав до лікарні. Однак, будучи у лікарні, ОСОБА_1 у присутності поліцейських та медичних працівників відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після цього поліцейські повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснили права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомили про відсторонення його від керування транспортними засобами до повного витверезіння.

Під час зупинки ОСОБА_1 поліцейськими він перебував у цивільному одязі та керував автомобілем з цивільними номерами державної реєстрації.

За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, у даному випадку працівниками поліції правильно була розцінена поведінка ОСОБА_1 як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння та встановлено, що у діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та провадження у справі необхідно закрити, бо на час зупинки транспортного засобу він перебував на військовій службі, а тому порушено процедуру огляду, який повинен був проводитися в порядку ст. 266-1 КУпАП, з огляду на таке.

Статтею 15 КУпАП передбачені особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому апеляційний суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Отже, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.

Як установлено з досліджених відеозаписів, ОСОБА_1 був зупинений поза межами території будь-якої військової частини, перебував у цивільному одязі та керував автомобілем з цивільними номерами державної реєстрації. Під час спілкування з інспекторами поліції він повідомив, що є військовослужбовцем, однак викликати ВСП на місце події останній не просив, проти складання відносно нього протоколу не заперечував, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Апеляційний суд зауважує, що наявність у особи посвідчення військовослужбовця підтверджує лише його статус, однак не підтверджує факту його перебування при виконанні особливих завдань у момент зупинення транспортного засобу під його керуванням поліцейськими.

Апеляційний суд також не погоджується з доводами захисника про те, що недопустимим є розгляд справ даної категорії без участі ОСОБА_1 з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП).

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що справа до суду першої інстанції надійшла 12.02.2026, остаточне судове рішення постановлено 18.05.2026, тобто ОСОБА_1 протягом тривалого часу не був позбавлений можливості подавати усні чи письмові пояснення під час розгляду справи судом першої інстанції та забезпечити належним чином свій судовий захист, в тому числі через захисника, яка приймала участь у судових засіданнях.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції судові засідання 5 разів відкладалися, з них чотири рази за клопотанням ОСОБА_1 .

Про те, що судове засідання було призначено на 18.05.2026, ОСОБА_1 був сповіщений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 20).

Розгляд справи судом першої інстанції без участі належним чином повідомленого ОСОБА_1 з участю його захисника - адвоката Юсан І.О. не потягло за собою порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 на доступ до правосуддя.

Судом першої інстанції у повному обсязі досліджено докази, долучені до матеріалів справи, та їм надано відповідну правову оцінку, що підтверджується змістом оскаржуваної постанови. Доказів протилежного апелянтом не надано.

При цьому, апеляційним судом надано можливість ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Юсан І.О. обґрунтувати свою правову позицію в суді апеляційної інстанції, прийняти участь у розгляді справи особисто ОСОБА_1 та його захисником, в тому числі надати усні чи письмові пояснення у справі.

Але ОСОБА_1 та захисник Юсан І.О. також не з`явились у судове засідання з розгляду даної справи і апеляційним судом, фактично проігнорувавши його.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є правильними.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання захисник, нею не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Висновки суду.

З урахуванням установлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею суду першої інстанції обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржену постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Юсан І.О. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Терещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua